Мільярди гривень на вітер та цистерни знищенного пального щодня - науковець порахував вартість блок-постів для економіки України
Через систему блок-постів Україна щодня виливає в пісок 5 залізничних цистерн пального
Науковець Сергій Шишкін провів розрахунки, щоб з’ясувати ціну стаціонарних блок-постів для економіки України. Його дослідження базується на інструментальному GNSS-моніторингу трафіку та методології консервативної оцінки (Lower Bound Estimation). Воно виявило, що утримання поточної мережі блокпостів у тилу коштує українській економіці мінімум 4.632 млрд грн на рік. Насправді ця сума значно вища.
Ліквідувати блок-пости в тилових регіонах
Заощадити гроші бюджету та громадян
Згідно з результатми дослідження, втрати через блок-постів складаються з трьох компонентів:
- 2.77 млрд грн — пряме спалювання пального на циклах «гальмування-розгін» (еквівалент 5 залізничних цистерн щодня).
- 1.43 млрд грн — втрати ВВП через непродуктивні витрати часу працездатного населення.
- 0.43 млрд грн — мінімальні бюджетні видатки на утримання особового складу
“На початку повномасштабного вторгнення (лютий-березень 2022 року) створення розгалуженої системи блокпостів було адекватною реакцією на загрози маневреної війни, ризики швидких проривів механізованих колон та пересування озброєних диверсійних груп. У той період фізичний контроль трафіку був безальтернативним інструментом оборони. Станом на 2026 рік характер бойових дій та безпековий ландшафт тилових регіонів зазнали докорінних змін. Лінія зіткнення стабілізована та локалізована, а ключові загрози для тилу трансформувалися з фізичних (озброєні люди на автотранспорті) у дистанційні (ракетно-дронові атаки) та інформаційно-агентурні (коригування вогню, кібершпигунство). Попри еволюцію загроз, методи забезпечення безпеки всередині країни залишилися статичними”, - зазначає Сергій Шишкін.
На думку науковця, система стаціонарних блокпостів продовжує функціонувати за парадигмою перших місяців війни, створюючи фізичні бар'єри для загроз, які більше не переміщуються автошляхами. Така інерційність призводить до того, що значні ресурси держави (людські, фінансові, часові) витрачаються на протидію сценаріям, ймовірність реалізації яких у глибокому тилу наразі прагне до нуля.
Як велось дослідження
Для отримання об'єктивних даних щодо впливу процедури контролю на динаміку руху транспортного засобу було застосовано метод інструментального GNSS-моніторингу. Збір даних здійснювався за допомогою високоточного GPS/GLONASS-приймача, інтегрованого у бортову систему автомобіля. Було виконано серію контрольних проїздів (Test Runs) через діючі стаціонарні блокпости на магістральних дорогах у різний час доби. Для чистоти експерименту використовувався легковий автомобіль (категорія B), водій якого суворо дотримувався вимог дорожніх знаків (включно зі знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено») та вказівок персоналу блокпоста.
З огляду на вимоги законодавства воєнного часу, зокрема ст. 114-2 КК України, під час дослідження не здійснювалася фото- чи відеофіксація об'єктів інфраструктури та розташування особового складу. Збір даних проводився виключно методом пасивної телеметрії (запис геопросторових даних), що не заборонено чинними нормами.
Витрати на утримання поліцейських
Для забезпечення цілодобового функціонування одного стаціонарного блокпоста, з урахуванням змінності (доба через три або 12 годин зміни) та резерву, необхідно залучити мінімум 8 співробітників (2 особи на зміну × 4 зміни). Мінімальне грошове забезпечення поліцейського патрульної поліції становить близько 20 000 – 25 000 грн (netto). Для розрахунку бюджетних витрат до цієї суми додається Єдиний соціальний внесок (ЄСВ 22%) та вартість речового забезпечення. Для моделі прийнято мінімальні сукупні витрати держави на одного співробітника на рівні 30 000 грн/місяць.
"Навіть за умови, що держава оплачує роботу лише однієї людини на посту, а решту функцій за припущенням виконують «волонтери» або повітря, річні витрати бюджету складають ~534 млн грн", - каже Сергій Шишкін
Сага про згаяний час
Економічна оцінка втрат часу базується на концепції «втраченої вигоди» (Opportunity Cost). Час, витрачений працездатним населенням на непродуктивне очікування та маневрування, вилучається з економічного обігу, не створюючи доданої вартості.
“Лише через фактор фізичної затримки на блокпостах (без урахування черг) національна економіка щорічно недоотримує ~1.43 млрд грн внутрішнього валового продукту. Це «невидимий податок» на час, який сплачує кожен учасник руху, незалежно від мети поїздки”, - зазначає Сергій Шишкін.
Безглузде знищення пального
На більшості об'єктів застосовується система каскадного зниження швидкості з примусовими зупинками. Організація руху регулюється системою фізичних перешкод (габіони, водоналивні конструкції, тощо) та комбінацією дорожніх знаків. Ці знаки часто встановлюються послідовно (від 2 до 3 одиниць на одній локації) з інтервалом 10–50 метрів. Це змушує водія здійснювати цикл повної зупинки (full stop до 0 км/год) декілька разів поспіль (до трьох).
“Така організація руху створює ефект «штучного затору». Навіть за відсутності перевірки документів, водій юридично зобов'язаний виконати повну зупинку біля кожного знака, щоб не скоїти адміністративне правопорушення, що критично збільшує час проходження ділянки та витрату пального на повторні розгони”, - каже Сергій Шишкін.
Для уникнення завищення результатів, у моделі не використовується сумарна пропускна здатність усіх існуючих блокпостів. За розрахункову одиницю прийнято сукупний добовий потік (Aggregate Daily Traffic), що піддається процедурі контролю. Автор приймає гіпотезу, що через мережу блокпостів щоденно проходить 1 000 000 (один мільйон) транспортних засобів. Це еквівалентно повному завантаженню лише 50–70 ключових магістральних постів (при інтенсивності 15–20 тис. авто/добу) або частковому завантаженню 200 постів середньої інтенсивності (5 тис. авто/добу).
Враховуючи, що загальна кількість постів суттєво перевищує ці цифри, оцінка в 1 млн транзакцій «зупинка-проїзд» є нижньою межею (Lower Bound) і гарантовано менша за фактичну.
Науковець зазначає, що на відміну від «віртуальних» втрат часу, перевитрата палива є прямим вилученням обігових коштів бізнесу та домогосподарств. Кожна зупинка багатотонної фури — це спалювання дизельного пального, яке не перетворюється на корисну роботу з переміщення вантажу, а витрачається виключно на подолання інерції спокою.
"Тобто мінімальні прямі річні збитки економіки від спалювання пального на стаціонарних блокпостах становлять 2.7 млрд грн. Це більше за бюджет Ужгорода!" - каже Сергій Шишкін.
Блок-пости - це спалення ресурсів під час війни
Ліквідувати блок-пости в тилових регіонах
Заощадити гроші бюджету та громадян
Ви можете перевірити всі розрахунки самостійно. Повний текст дослідження доступний за посиланням.
“Застосувавши найжорсткіші фільтри мінімізації, ми отримали суму майже в 5 (п’ять) мільярдів гривень. Це «незгораємий залишок». Будь-який реалістичний аудит (з урахуванням черг, повних екіпажів поліції та реальної кількості постів) миттєво подвоїть цю цифру до 10+ млрд. А якщо додати невраховані фактори (логістичні, амортизаційні та інші) то ситуація загострюється ще більше. Але навіть 4.632 мільярдів гривень — це сума, яка щорічно вилучається з економіки та бюджету на підтримку застарілої неефективної системи”, - підсумовує Сергій Шишкін.
Зв'язатися з науковцем Сергієм Шишкіним можна через Facebook чи електронною поштою: shishoid@gmail.com
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
