Мешканка Павлограду дійшла до Верховного Суду, оскаржуючи понад 400 тисяч грн боргу перед Сенс-банком, 188 тисяч грн з них - відсотки
Жінка не встигла оскаржити рішення про стягнення 401 тисячі гривень боргу - суд визнав причини неповажними
Верховний Суд 22 липня 2026 року остаточно відмовив жительці Павлограда в перегляді рішення про стягнення з неї 401 145,28 грн боргу за кредитом на користь акціонерного товариства "Сенс Банк". Причиною відмови стало те, що апеляційну скаргу подали з пропуском строку, а наведені причини суд визнав недоведеними. Боржниця посилалася на хворобу та обстріли Павлограда, проте документально це не підтвердила.
Позов проти боржниці подало акціонерне товариство "Сенс Банк" у березні 2025 року, вимагаючи стягнути заборгованість за кредитним договором від 19 листопада 2021 року № 501394148. Спочатку угоду про споживчий кредит було укладено з АТ "Альфа-Банк", яке 12 серпня 2022 року змінило найменування на АТ "Сенс Банк". Загальна сума боргу склала 401 145,28 грн, з яких 212 878,51 грн - тіло кредиту, а 188 266,77 грн - нараховані відсотки.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2025 року (суддя Болдирєва У. М.) позов банку задовольнили повністю. З боржниці стягнули заборгованість у повному обсязі та судові витрати у сумі 4 813,74 грн, а в компенсації витрат на правничу допомогу банку відмовили.
Жінка спробувала оскаржити це рішення в апеляційному порядку, звернувшись до суду 10 січня 2026 року - з пропуском встановленого строку. Дніпровський апеляційний суд 2 березня 2026 року залишив скаргу без руху, а 31 березня 2026 року відмовив у відкритті апеляційного провадження. У Верховному Суді зазначили, які саме аргументи наводила заявниця:
"Вона не має юридичної освіти, а знайти адвоката в м. Павлограді під час війни неможливо з тих підстав, що місто постійно перебуває під обстрілами, більшість адвокатів покинули його, а ті, хто залишився, не мають можливості повноцінно працювати через відсутність світла або вимушені перебувати в укриттях", - зазначила боржниця в апеляційній скарзі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. та Черняк Ю. В. - детально проаналізував усі обставини справи.
Суд встановив недоведеність поважності причин
У розділі "ВСТАНОВИВ" суд навів вичерпний перелік фактів, які спростували доводи боржниці:
- 6 жовтня 2025 року рішення суду першої інстанції надійшло боржниці в електронний кабінет о 21:03:06;
- 23 жовтня 2025 року вона особисто отримала копію рішення в приміщенні суду;
- з 13 по 22 жовтня 2025 року та з 04 по 14 листопада 2025 року вона дійсно перебувала на стаціонарному лікуванні;
- після 14 листопада 2025 року жодних доказів амбулаторного лікування - довідок, виписок чи листків непрацездатності - вона не надала;
- доказів відсутності адвокатів у Павлограді або неможливості отримати правову допомогу дистанційно матеріали справи також не містять.
Крім того, Верховний Суд встановив, що під час розгляду справи в районному суді боржниця вела активну процесуальну діяльність. Так, 21 березня 2025 року вона ознайомилася зі справою, 31 березня 2025 року подала заяву про зупинення провадження через кримінальне провадження та копію звернення до банку з проханням відстрочити платежі, а 09 липня 2025 року - довідку із правоохоронного органу про стан цього кримінального провадження.
Суд наголосив, що незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Також колегія суддів зазначила, що сам факт запровадження воєнного стану не є автоматичною підставою для поновлення процесуальних строків - потрібно довести конкретний причинно-наслідковий зв'язок між обстрілами чи іншими обставинами війни та неможливістю подати скаргу вчасно.
Рішення суду
У розділі "ПОСТАНОВИВ" Верховний Суд ухвалив остаточне рішення у справі:
- касаційну скаргу боржниці залишити без задоволення;
- ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року залишити без змін;
- постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, рішення про стягнення 401 145,28 грн на користь АТ "Сенс Банк" залишається чинним, а боржниця втратила можливість оскаржити його в апеляційному порядку.
Українці регулярно програють банкам судові спори за кредитами
Раніше Інформатор повідомляв, що суд у Дніпрі стягнув із боржника майже 50 тисяч гривень за кредитом, причому нараховані відсотки в кілька разів перевищили саме тіло позики. Це рішення показало, що суди детально перевіряють структуру заборгованості перед ухваленням вердикту.
Також ми писали про справу, де Ощадбанк уже стягнув із чоловіка борг за кредитом у 344 329 гривень та вимагає ще майже 245 тисяч. Обидва випадки, як і справа проти клієнтки Сенс-банку, демонструють, що суди переважно стають на бік банківських установ, якщо боржники не надають достатніх доказів своєї правоти чи поважності причин порушення зобов'язань.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
