Майже половина українських мігрантів не планують повертатися додому - еврокомісар
Ще кілька років тому було набагато більше невизначених щодо місця подальшого перебування
Частка українських мігрантів у ЄС, які планують повернутися на батьківщину, суттєво скоротилася - і вперше головним стимулом до повернення стали не події в Україні, а зміни умов у країнах перебування. Ще рік тому повернення мігрантів на батьківщину планувалося стимулювати через роботу на оборонних підприємствах. Зараз же емоційна готовність повернутися поступається прагматичному розрахунку.
Зараз кількість українських біженців за кордоном розділилась 50/50 у питанні щодо планів повернення на Батьківщину. Про це заявив в інтерв'ю РБК-Україна комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті.
"Наскільки я пам’ятаю, у 2022 році приблизно третина хотіла повернутися додому, третина – залишитися в країні перебування, і третина не знала. Останні дані більше схиляються до приблизно 50/50 між тими, хто хоче повернутися, і тими, хто хоче залишитися", - сказав єврокомісар.
Він також додав, що причини лишитись поза межами України дуже складні та різноманітні. До такого висновку О'Флаерті дійшов сам, поспілкувавшись з біженцями.
"Я зустрічав багато матерів, які кажуть: "Ми мусимо залишитися, бо наші діти ходять до школи, навчаються в університеті, і ми маємо бути тут заради них" Інші розповідають про те, як вони влаштувалися й налагодили зв’язки. Вони створюють сім’ї в країні, що їх прийняла. Тож це вже не має сенсу. Ця країна стала для них домівкою", - повідомив єврокомісар.
Однак, за його словами, є значна частина тих українців, які хочуть повернення на Батьківщину.
"Вони люблять свою країну і хочуть брати участь у її відбудові. А деякі старші люди просто хочуть провести останні роки в місці, яке вони знають і яке вони люблять.
Тож причини дуже різноманітні", - підсумував О'Флаерті.
Чому мігранти відклали рішення про повернення
На п'ятому році повномасштабної війни вимушена міграція все більше перетворюється на довгострокову стратегію. У 2026 році соціологи зафіксували важливий зсув: уперше головними стимулами для повернення стали зміни умов у країнах перебування, а не внутрішня ситуація в Україні. Очікування щодо тривалості конфлікту також погіршились: якщо у 2025 році 35% вважали, що бойові дії розтягнуться на роки, то у 2026 році таких вже 46%.
Попри збереження емоційного зв'язку з Україною, рішення про повернення дедалі частіше ґрунтується на прагматичних факторах - безпеці, економічних перспективах та стабільності. На тлі песимізму щодо тривалості війни зростає підтримка переговорного сценарію: 65% підтримують досягнення миру шляхом переговорів. Водночас частка тих, хто взагалі не бачить себе в Україні, продовжує зростати.
Українські біженці - це здебільшого високоосвічені люди з середнім і вищим за середній рівнем достатку. 71% мають диплом бакалавра або вище, і така ж частка була працевлаштована в Україні до війни. Наразі 1,7 млн дорослих українців вже успішно інтегрувалися в ринки праці західних країн.
Станом на кінець 2025 року за кордоном перебувало 5,6 млн українців, з яких 4,3 млн - у західних країнах. Про це йдеться у дослідженні Центру економічної стратегії. Основними країнами прихистку залишаються Німеччина (33%) та Польща (19,5%). За розрахунками аналітиків, після закінчення війни за середнього сценарію повернуться 1,6 млн біженців, а за кордоном залишаться 2,7 млн.
Що стримало та що може повернути мільйони українців
Незалежно від сценарію розвитку подій, ключовими чинниками для рішення повернутися залишаються безпека, наявність житла, економічні перспективи та можливості працевлаштування. В ООН наголошують, що повернення не завжди є добровільним вибором. Багато українців змушені повертатися через вичерпання фінансових ресурсів та скорочення програм підтримки в країнах ЄС.
Уперше від початку повномасштабної війни в Україні зафіксували позитивну динаміку перетину кордону. За перші чотири місяці 2026 року до країни в'їхало на 17 тисяч людей більше, ніж виїхало. Масового повернення під час активних бойових дій не очікується. Залежно від кількості тих, хто не повернеться, щорічні втрати ВВП можуть становити від 2% до 9,5%.
Прогнози і контекст міграційної кризи
Аналітики НБУ вважають, що відплив населення хоч і дещо сповільнився, однак залишається стабільно високим. У 2025-му та 2026-му роках країну, за їхніми прогнозами, щороку залишатиме ще по 200 тисяч осіб. За оновленим прогнозом, лише 2027-й може стати роком чистого повернення - за приблизними оцінками, йдеться про 100 тисяч осіб.
За даними ООН, у 2025 році додому в усьому світі повернулися близько 14,7 млн осіб - це другий за величиною показник з 1965 року. Україна увійшла до числа шести країн, де зафіксовано найбільшу кількість повернень біженців та внутрішньо переміщених осіб. Водночас в організації наголошують, що багато людей поверталися в умовах зруйнованої інфраструктури та загроз для життя.
Чим загрожує Україні масова неповернення біженців
Постійні обстріли, загроза нових наступів з боку Росії, ризики втрати нових територій - усе це утримує українців від рішення повернутися. Водночас на настрої біженців впливає продовження режиму тимчасового захисту в ЄС - статус збережено щонайменше до березня 2027 року. Про повернення українців з-за кордону у 2027 році як першу реалістичну дату масового повернення говорять і в Нацбанку.
За оцінками Центру економічної стратегії, від 2,1 до 3 млн українських біженців можуть не повернутися, тоді як повернуться від 1,3 до 2,2 млн. Питання повернення безпосередньо пов'язане з мобілізаційним потенціалом та економічною відбудовою. Про те, що право України вимагати повернення біженців призовного віку є законним, заявляли і в ООН, проте більшість країн ЄС відмовилася примусово депортувати українців.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
