NYT: атаки РФ на економіку України сягнули масштабу "тотальної війни"
Війна на виснаження між Росією та Україною дедалі більше переходить у економічну площину, і українські чиновники вже називають нинішню російську кампанію "тотальною війною" через її зосередженість саме на економічному впливі. За оцінками міністерства економіки України, до кінця 2026 року економічні збитки від дій Росії сягнуть близько 10 мільярдів доларів.
Про це пише видання The New York Times. Посилення російських бомбардувань стало відповіддю на власні зусилля України, спрямовані на підрив економіки РФ: Київ використовує дедалі більший арсенал безпілотників вітчизняного виробництва для ударів по російській нафтовій галузі - найціннішому секторі економіки країни-агресорки, а також атакує російські компанії електронної комерції. Росія натомість змістила акцент на економічну війну, оскільки її просування на полі бою значною мірою зупинилося, і прагне збільшити для Європи ціну підтримки воєнних зусиль України.
"У війні на виснаження економіка стає головною ціллю", - заявила керівниця Українського форуму Chatham House Орися Луцевич.
Зростання витрат дає аргументи ультраправим партіям у таких країнах, як Велика Британія, Франція та Німеччина, які виступають проти надання допомоги Україні. Минулого місяця президент Володимир Зеленський повідомив європейським союзникам, що Україні потрібно 27 мільярдів доларів для покриття бюджетного дефіциту - і це після того, як раніше цього року Євросоюз уже погодив надання позики на суму понад 100 мільярдів доларів. 24 вересня Європейський банк реконструкції та розвитку знизив свій попередній прогноз економічного зростання України на цей рік із 2,2% до 1,5%, а деякі економісти припускають, що рік Україна може завершити з нульовим показником зростання.
Головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Димитар Богов заявив, що через дефіцит робочої сили та посилення обстрілів Україна вступає у "найскладніший період війни". За його словами, хоча купівельна спроможність населення залишається високою, люди фактично позбавлені можливості витрачати кошти. Атаки на склади призвели до зникнення товарів із полиць магазинів, а удари по портах, залізничному рухомому складу, прикордонних переходах і морських суднах обмежили можливості експорту.
Останніми днями окупанти поширили удари на інтернет-інфраструктуру, порушивши доступ до послуг для близько 100 тисяч домогосподарств. Наприкінці серпня Росія змінила тактику, збільшивши тривалість повітряних тривог у великих українських містах у денний час: деякі торговельні підприємства змушені зачинятися під час атак, що знижує обсяги продажів, а тривалі обстріли фактично паралізують економіку, оскільки люди змушені проводити багато часу в укриттях.
Російські окупанти планують удари з урахуванням сезонних чинників. Влітку вони били по зерносховищах, щоб знищити потужності для зберігання врожаю ще до жнив або під час них. Євросоюз терміново постачає до України мобільні зерносховища, однак очікується, що через втрату доходів від продажу врожаю фермери не зможуть обслуговувати кредити, а це, ймовірно, вдарить і по банківському сектору.

У перший рік повномасштабного вторгнення, що розпочалося в лютому 2022 року, економіка України скоротилася приблизно на 20%, однак відтоді вона демонструє зростання. Одним із важливих напрямків розвитку стала сфера оборонних технологій, обсяги якої у 2024 році зросли більш ніж удвічі. Одним із головних викликів залишається підтримання рівня споживчих витрат, що частково забезпечується завдяки високим зарплатам військових. Голод Україні не загрожує, натомість існує ризик економічного спаду та скорочення податкової бази, необхідної для фінансування війни.
Раніше Інформатор повідомляв, що президент Франції Емманюель Макрон збирається запропонувати сторонам конфлікту подвійний мораторій - припинити удари по російських нафтопереробних заводах та бойові дії у Чорному морі, щоб знизити напруження на світовому енергетичному ринку. Також ми писали про дослідження, згідно з яким українці вважають перемогою у війні насамперед збереження незалежності та суверенітету, навіть якщо доведеться поступитися частиною територій, а не обов'язкове повернення всіх окупованих земель.