Росія будує сім вишок керування Шахедами в Білорусі
Мережа веж зв'язку в Білорусі дає ворогу контроль над ударними дронами на глибину до 140 км
Росія розгортає в Білорусі мережу наземних веж зв'язку, які дають змогу керувати ударними дронами "Шахед" у режимі реального часу навіть на території України. Наразі вже працює близько шести таких об'єктів, а щоб повністю перекрити сигналом 140-кілометрову прикордонну зону на заході України, ворогу потрібно розгорнути 18 веж. Одна вежа здатна забезпечувати якісний відеозв'язок одразу з двома дронами або керувати телеметрією до 20 безпілотників одночасно. Показовим прикладом є вежа мобільного зв'язку, яку Білорусь встановила біля Чорнобиля - завдяки відкритому горизонту над Київським морем вона дає гарантований зв'язок із дронами на відстані до 140 кілометрів, що покриває всю територію Києва.
Про нову тактику ворога в ефірі 24 каналу розповів колишній офіцер Повітряних Сил ЗСУ, директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський. За його словами, вартість комплектуючих для однієї наземної станції становить близько 20 тисяч доларів - відносно невеликі кошти, які дають агресору колосальну перевагу.
"Саме такий якісний канал зв'язку дозволяє росіянам завдавати точкових ударів", - пояснив директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський.
Нейтралізувати загрозу можна без вогневих ударів по території Білорусі - оптимальним рішенням є застосування засобів радіоелектронної боротьби. Спрямоване випромінювання на антени веж здатне створити перешкоди на трактах приймання сигналу від "Шахедів", що суттєво обмежить можливості Росії використовувати керовані дрони. За словами Храпчинського, українські виробники мають технології протидії, але стикаються з відсутністю чітких технічних завдань від профільних міністерств, тож держава продовжує закуповувати звичні дрони-перехоплювачі замість складніших автоматизованих систем радіолокації.
Окремим напрямом розвитку ворожого зв'язку є спроба створення власного аналога Starlink під назвою "Рассвєт" - мережі на базі супутникового каналу, яка дала б змозу відмовитися від наземних ретрансляторів у Білорусі й керувати дронами на будь-якій відстані. Проте, за словами експерта, вузьким місцем цих амбіцій залишається доставка супутників на орбіту - на відміну від багаторазових ракет Ілона Маска, "Роскосмос" змушений використовувати дорогі одноразові ракети "Союз" або "Ангара", а українські удари по їхніх виробничих об'єктах напряму впливають на здатність ворога виводити нові апарати в космос.
Українські удари стримують ворожу логістику
Паралельно з підготовкою до нових дронових загроз Сили оборони України методично знищують російську військову логістику й системи ППО. Атака на військовий аеродром у Ростові-на-Дону, де вдалося уразити транспортні літаки Ан-26 і Ан-12, має довгострокові наслідки - ця транспортна авіація постачає тактичну авіацію комплектуючими та доставляє "Шахеди" ближче до українського кордону. Втрата літаків змушує ворога переходити на значно повільнішу наземну доставку, що зриває плани оперативних ударів.
Системне знищення пускових установок С-400, зокрема у Брянській області, змушує росіян відтягувати комплекси вглиб території, що суттєво скорочує радіус їхньої дії - дальність С-400 становить близько 250 кілометрів. Водночас мережа веж у Білорусі залишається окремою й наростаючою загрозою, яка не залежить від стану авіації чи ППО ворога і потребує власних засобів протидії на кордоні.
Раніше Інформатор повідомляв, що РФ може використовувати ретранслятори не тільки в Білорусі, а й у Придністров'ї, щоб керувати дронами вже вглибині території України. За словами гендиректора військової компанії "KORT" Вадима Кодачигова, кілька ретрансляторів, з'єднаних у ланцюжок, дозволяють ворогу заводити дрон далеко від точки запуску та продовжувати керувати ним у польоті, тож усі такі об'єкти на ворожій території є законною ціллю для ураження. Також ми писали, що ретранслятори в Придністров'ї можуть розширити зону атак дронів РФ на південь України - за словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, поширення практики з Білорусі на Придністров'я збільшить кількість регіонів під загрозою, зокрема Одещину, Вінничину та Івано-Франківщину.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
Зараз читають на Інформаторі
