Не лише чоловіки - кому з українських біженців можуть не продовжити захист у ЄС
Єврокомісія пропонує відмовляти у тимчасовому захисті не лише чоловікам, а всім військовозобов'язаним новоприбулим українцям - включно з жінками
Єврокомісія офіційно запропонувала продовжити тимчасовий захист для українських біженців до березня 2028 року, проте не для всіх. Обмеження торкнеться не тільки чоловіків призовного віку - під дію нового правила потрапляють усі військовозобов'язані, яким заборонено виїжджати з України. Рада Європи вже закликала держави-члени не підтримувати цю ініціативу - через ризики для прав людини. Проголосувати за рішення країни ЄС можуть уже найближчими тижнями або у вересні.
Ключовий нюанс - критерієм відмови є не стать, а наявність військового обов'язку. Деталі пропозиції та реакцію на неї описує ТСН у своєму матеріалі. Тобто жінки-медсестри, які проходять службу і не звільнені з армії, також не зможуть претендувати на тимчасовий прихисток у ЄС. Водночас ті, хто вже має захист і перебуває в Євросоюзі, його не втратять - нові правила стосуються лише новоприбулих.
Єврокомісар з міграції Магнус Бруннер пояснив логіку пропозиції:
"Наша пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не повинен надаватися особам, які прибувають вперше та яким не дозволено залишати Україну у зв'язку з їхніми військовими обов'язками згідно з українським законодавством. Саме про це нас попросила Україна. Саме це ми й робимо. Це також відображає результати обговорень з державами-членами, особливо з тими, які прийняли найбільше українських біженців."
Єврокомісія наполягає на тому, що механізм тимчасового захисту чітко дозволяє виключати з нього окремі групи. Інформацію про наявність військового зобов'язання у конкретної людини європейські структури звірятимуть напряму з українською владою. При цьому у відомстві відкидають звинувачення у дискримінації: виняток, наголошують там, зроблено не за статевою ознакою, а виключно за ознакою наявності чи відсутності військового обов'язку.
Рада Європи виступила проти обмежень
Рада Європи закликала держави-члени ЄС не голосувати за запропоновані обмеження. В офіційній заяві організації йдеться: "Виключення цілої групи осіб на підставі статі та віку потребує обґрунтування відповідно до міжнародних стандартів недискримінації, зокрема статті 14 Європейської конвенції з прав людини."
Комісар з прав людини Ради Європи Майкл О'Флаерті запропонував альтернативний підхід:
"Було б набагато ефективніше й логічніше, якби сама система тимчасового захисту передбачала можливість робити винятки, коли для них є підстави. Наприклад, людина, яка за релігійними переконаннями відмовляється від військової служби, повинна мати можливість заявити про це в рамках режиму тимчасового захисту. І якщо вона відповідає встановленим критеріям, то має його отримати!"
Важливо, що навіть у разі відмови у тимчасовому захисті військовозобов'язані зберігають право подати індивідуальну заявку на статус біженця. Держави-члени розглядатимуть такі кейси окремо. Тим часом Єврокомісія також анонсувала запуск пілотного проєкту для сприяння поверненню українців на батьківщину - він розрахований на тих, хто вже планує повернутися або готовий зробити це за безпечних умов.
Що варто знати про статус захисту українців у Європі
Єврокомісія офіційно запропонувала продовжити дію тимчасового захисту для українців ще на рік - до 4 березня 2028 року. Наразі під цим захистом перебувають близько 4,4 мільйона українських громадян у країнах ЄС. Найбільше їх зосереджено у Німеччині, Польщі та Чехії - саме ці країни найактивніше підтримують ідею запровадження обмежень для нових заявників.
Данія пішла ще далі й не стала чекати на рішення на рівні всього ЄС. Копенгаген уже оголосив, що більше не надає захист українським чоловікам призовного віку від 23 до 60 років, які не звільнені від військової служби. Рішення країни стало першим прецедентом одностороннього обмеження захисту для українців в Європі.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
