ТОПТЕМИ:

10:56

Мають право відмовлятися від служби - в Бундестазі розкритикували плани позбавити військовозобов'язаних українців захисту

Голова комітету з європейських справ Бундестагу виступив проти ініціативи ЄС відмовляти у статусі новоприбулим українським чоловікам призовного віку

Олена Вʼюн Журналіст

Антон Корж Редактор

Голова Комітету з європейських справ Бундестагу Антон Гофрайтер розкритикував ініціативу Єврокомісії обмежити тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку. ЄС пропонує продовжити захист українців до 2028 року, але виключити з-під нього тих, хто підпадає під мобілізацію на батьківщині. Ключова суперечність - чи можна відмовляти у захисті людині, яка не хоче воювати за переконаннями.

Голова Комітету з європейських справ Бундестагу, як пише ntv, вважає, що нікого не слід примушувати брати до рук зброю, якщо це суперечить його совісті.

"Я відстоюю право на відмову від військової служби за переконаннями", - сказав він.

Згідно з планами Єврокомісії, українські чоловіки призовного віку, які нещодавно в'їхали до ЄС, повинні будуть подавати заявки на отримання притулку - замість автоматичного тимчасового захисту.

Гофрайтер — В Німеччині не всі підтримують обмеження для українських чоловіків

В ЄС хочуть продовжити захист українців, та не для всіх

26 червня єврокомісар з питань внутрішніх справ Магнус Бруннер презентував нову пропозицію - продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, але відмовляти тим, хто є військовозобов'язаним і не може легально виїжджати з України.

Обмеження не застосовуватиметься до чоловіків, які отримали тимчасовий захист до набрання чинності нових правил. Україна забороняє виїзд чоловікам віком від 25 до 60 років, які досягли призовного віку, та чоловікам від 23 до 25 років, що перебувають у списку військового резерву.

Рада ЄС ухвалить рішення до кінця літа

Євросоюз планує затвердити рішення щодо статусу українських біженців у липні 2026 року - якщо ж це не вдасться, то у вересні. За процедурою, проєкт змін до директиви має затвердити Рада ЄС. Для цього потрібна кваліфікована більшість голосів держав-членів.

Директива про тимчасовий захист, введена в дію у березні 2022 року, надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи систему надання притулку. Спочатку вона була задумана як короткостроковий надзвичайний захід, але її дію неодноразово продовжували. Нині її дія охоплює понад чотири мільйони осіб.

За словами комісара Ради Європи Майкла О'Флаерті, обмеження щодо чоловіків призовного віку можуть суперечити зобов'язанням у сфері прав людини. Він визнає право України на мобілізацію, але переконаний, що це не означає автоматичної відмови українським чоловікам у захисті з боку інших держав.

Станом на березень 2026 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали 4,33 мільйона українців. Найбільше таких осіб перебувало в Німеччині - 1,27 мільйона, Польщі - 961 405 та Чехії - 379 820. При цьому українці становлять понад 98% усіх одержувачів тимчасового захисту в Євросоюзі, серед яких 43,3% - жінки, 30,1% - діти, а 26,6% - чоловіки.

Як писав Інформатор, міністерка юстиції Німеччини Штефані Губіґ заявила, що захист ЄС для громадян України не має поширюватися на чоловіків призовного віку.

Тим часом, уряд Данії змінив правила надання тимчасового захисту: військовозобов'язані чоловіки віком від 23 до 60 років без законного звільнення від служби відтепер позбавлені права на статус біженця в країні.

Зараз читають на Інформаторі

12:13

Сильна пожежа на російській Бєлгородщині - повідомляють про удари по промзоні