Російська агресія проти України та глобальна нестабільність стали ключовими факторами, які вплинули на вибір фінів на виборах президента
У Фінляндії пройшов перший тур президентських виборів. Зважаючи на місце, яке займає Гельсінкі в західній коаліції, питання важливе також для України. Обидва кандидати — Александер Стубб та Пекка Гаавісто — проукраїнські, мають серйозний політичний досвід і є цікавими особистостями. Поряд із тим майбутнє готує для людства чергове випробування і маленька Фінляндія, як і Україна, стоїть на фронтирі Західної цивілізації.
Фінляндія є відносно малонаселеною країною — менш як шість мільйонів осіб — проте значення її підтримки для України важко перецінити. Гельсінкі систематично, послідовно і сміливо допомагає Києву озброєнням, фінансами та дипломатичною підтримкою, просуваючи наші інтереси перед нордичними країнами. У процентному співвідношенні до ВВП, допомога Фінляндії сягає 0,6 %, що вдвічі більше, ніж у США. Тому зміна влади в цій країні — це те, що стосується і нас.
У неділю, 28 січня, фіни пішли на дільниці, аби зробити свій вибір на користь одного з кандидатів у президенти. За попередніми підрахунками, в першому турі перемогу святкує лідер правоцентристської «Коаліційної партії» Александер Стубб, який набрав 27,2 % голосів. Його найближчий конкурент, «зелений» Пекка Гаавісто, має 25,8 %. Третій кандидат, представник ультраправої партії «Істинні фіни» Юссі Халла-ахо, здобув 18,5 %. Ще 15,5 % набрав очільник центрального банку, центрист Оллі Рен. Обидва зійшли з перегонів. Фіналісти зустрінуться 11 лютого в другому турі виборів.
Вибори у Фінляндії — це той варіант, де вболіваєш за всіх. Західні ультраправі здебільшого симпатизують путіну, вбачаючи в старому розлученому кагебістові, любителі конспірологічних теорій і усілякої чортівні, відданого поборника «традиційних цінностей». Але у фінів, які спостерігають за росіянами буквально з-за паркану, прокремлівський політик не має жодного шансу. На підтвердження цьому Юссі Халла-ахо нещодавно був у Києві, де зірвав овації виступаючи у Верховній Раді українською. А проте кандидати мають деякі відмінності у своїх поглядах на міжнародні проблеми.
Ймовірно, правий Александер Стубб, який і так випереджає свого найближчого конкурента, отримає голоси прихильників «Істинних фінів» та розділить з ним голоси центристів. Це перетворює його на фаворита перегонів. Стубб був прем’єром Фінляндії у 2014–2015 роках, а до того — очільником МЗС. Він відомий єврооптиміст, активно підтримує євроінтеграцію України, і віддавна виступав за вступ Фінляндії в НАТО. Служив єгерем в армії, має двох дітей і ступінь доктора філософії. Вважається представником ліберального крила консервативної партії й підтримує одностатеві шлюби.
Однак є на його репутації й плями: коли росія окупувала в Грузії частину території Стубб, разом із «другом путіна» Ніколя Саркозі, брав участь у групі з «врегулювання кризи». Він засудив дії кремля, але був проти введення санкцій. Це й досі йому пригадують опоненти. А ще його звинувачували в брехні парламенту, адже обговорюючи питання володіння акціями публічних компаній через номінальні рахунки, він заявив, що 90 відсотків експертів виступили «за», коли насправді таких було 10 %. Пізніше Стубб пояснював, що просто заплутався.
Водночас відстань між конкурентами невелика, тож Пекка Гаавісто, активіст руху Зелених, до 2023 року був Міністром закордонних справ Фінляндії, має гарні шанси. Він рішуче засуджує російську агресію і підтримує Україну. Саме він 17 травня 2022 року підписав заявку Фінляндії на вступ до НАТО. Гаавісто очолював дослідження екологічних наслідків воєн — Фінляндія є членом робочої групи «Екологічна безпека» в рамках обговорення «Української формули миру». Був представником інтересів ЄС і ООН на різних посадах. Відкритий гей, 2002 року уклав шлюб із вихідцем з Еквадору Нехаром Флоресом.
Гаавісто дотинають у тому, що він серйозно порушив фінське законодавство, намагаючись звільнити чиновника в міністерстві закордонних справ. У Фінляндії, яка займає друге місце в Індекс сприйняття корупції, це нечувана річ. Він швидко виправив ситуацію, запропонувавши підлеглому таку ж посаду, але скандал був гучним. У 2019 році Гаавісто закликав ЄС активізувати зусилля щодо покращення відносин із росією в умовах трансатлантичної напруженості та Brexit.
Маючи кордон довжиною 1340 кілометрів із таким сусідом, як путінська росія, головне — безпека. Саме її ставлять на чільне місце кандидати й тут їхні передвиборчі програми доволі схожі. Народ наляканий і готовий збільшити видатки на армію, навіть якщо доведеться підвищувати податки. Безцінною стала вчасна відмова від нейтралітету та вступ до НАТО. Не даремно довкола захисту Фінляндії розгортається сценарій Steadfast Defender, найбільших від часу закінчення Холодної війни військових навчань блоку.
«Для Фінляндії зовнішня політика, політика безпеки є екзистенціальною, тому вона дуже консенсусна», — описує суть Стубб.
Те саме можна сказати й про іншу проблему: завдяки старанням кремля, кордони Фінляндії штурмують мігранти з Іраку, Сирії, Ємену та Сомалі. Наприкінці грудня росія активізувала свої зусилля, що змусило Гельсінкі перекрити всі пункти пропуску і вигнати громадян рф за кордон. Путін не забув дорікнути фінам, заявивши, буцімто цим вони заважають національним інтересам рф. Кандидати тверді в намірах припинити це, хоч Гаавісто виступає за дещо м’якіший підхід.
«Росії має бути надіслане чітке повідомлення, що так тривати не може. Справа також у тому, що в Женевській конвенції про біженців відсутній розділ про гібридний вплив. Однак багато шукачів притулку мають на це право», — каже Гаавісто та згадує афганських жінки.
На третє місце відійшла колись мегапопулярна проблема екології. Її підіймають скоріше за інерцією. Гаавісто, до прикладу, у тому числі з екологічних міркувань, виступає проти розміщення ядерної зброї у Фінляндії, тоді як Стубб не має різко негативної позиції щодо цього.
«Ядерне стримування є ключовою частиною превентивного захисту, який пропонує НАТО Фінляндії. Ми приєдналися до НАТО без обмежувальних умов», — наголошує він.
Загалом для фінів ключовим у виборі кандидатів є їхня компетентність у міжнародній політиці, адже світ на порозі кардинальних змін, як це було в 1918, 1945 і 1989 роках. На глобальному Заході, Сході та Півдні відбувається перерозподіл влади й не зрозуміло, як усе розвиватиметься. Ясно лише, що хто б не переміг вибори, перед Фінляндією стоїть багато викликів, а майбутнє вкрите туманом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.