Київ прагне використати Світовий економічний форум, щоб привернути увагу до ролі кремля в дестабілізації міжнародного порядку
У швейцарському Давосі відбувається щорічний Світовий економічний форум, центральним питанням якого стануть міжнародні збройні конфлікти та виклики, які вони несуть. Київ використовує саміт для того, аби підтримати увагу міжнародної спільноти до проблеми російсько-української війни. Україна також докладає максимум зусиль, аби підштовхнути Захід до рішення про конфіскацію заморожених активів рф. У США це питання здобуває чимраз більшу підтримку адміністрації Байдена, але вирішальною буде згода G7.
Світовий економічний форму в Давосі (WEF) — завжди знакова подія, але цьогоріч він особливий, адже головною проблемою, довкола якої напружено міркуватимуть представники бізнесу, науковці та політики з понад 100 країн, будуть війни в Україні та на Близькому Сході. Фукоямівський «кінець історії» не працює, авторитарні правителі вважають за краще лити кров, аніж проводити демократичні реформи, тож ці конфлікти стали загрозою для добробуту всієї планети. Тепер провідні уми намагаються сформувати стратегії, за допомогою яких можна буде якщо не припинити війни, то принаймні мінімізувати втрати.
Піратські дії єменських хуситів у Червоному морі поставили під загрозу найбільший морський маршрут між Азією та Європою: орієнтовно 15 % морських перевезень і аж 30 % контейнерних постачань відбувається через Суецький канал. Коаліція країн на чолі зі США завдала удару по бойовиках задля забезпечення цивільного мореходства, але це створює додаткові ризики втягнення у війну Ірану. Регіональна війна на Близькому Сході стане справжнім шоком для світової економіки, адже навіть за обмежених бойових дій логістика через Суецький канал впала на половину.
Після перемоги на президентських виборах у Тайвані Вільяма Лея, якого вважають «китайоскептичним», світ із напруженням спостерігає за можливим нападом Китаю на непокірний острів. За підрахунками Bloomberg, від такої війни, навіть якщо вона не призведе до обміну ядерними ударами, світова економіка може втратити 10 трильйонів доларів — 10 % всього, що виробляють на планеті за рік. Трохи заспокоюють миролюбні заяви новообраного президента Тайваню та масштаби нещодавно виявленої корупції у війську КНР, що поставили під питання здатність Пекіну до агресії. Та й делегація Китаю на WEF, до складу якої увійшли десять міністрів, виглядає настільки блискучою, що стає зрозумілим, що Піднебесна намагається зачарувати інвесторів, аби вдихнути нове життя у свою економіку.
Перспектива розростання війни на Близькому Сході, можливий конфлікт навколо Тайваню та вибори в США, де цілком реальною є перемога Дональда Трампа, посунули зі шпальт світових ЗМІ тему російсько-української війни. Візит на форум у Давосі президента Володимира Зеленського створює можливості, аби знову привернути увагу до України. Київ закликатиме до конфіскації російських активів. Посилаючись на успіхи відновлення суднохідного коридору в Чорному морі, Зеленський спробує переконати світових лідерів у необхідності продовження підтримки, адже сила є найбільш зрозумілою мовою для кремля та і для всіх йому подібних.
Ще до того, як стартував сам WEF, делегації 81 країн та міжнародних організацій зібралися, аби обговорити «Українську формулу миру» — ініціативу, що має сприяти досягненню справедливого закінчення війни. Разом із представниками Нідерландів, Київ запропонував створити Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії, щоби притягнути до відповідальності винуватців. А члени групи «Екологічної безпеки» (Німеччина, Фінляндія, Болгарія) звертають увагу на руйнівні наслідки для екології, спричинені війною, зокрема підривом росією греблі Каховського ГЕС і пропонують ввести до міжнародного законодавства термін «екоцид».
Голова Офісу президента Андрій Єрмак, який очолював делегацію, звернувся з пропозицією напрацювати механізми покарання кремля. Зокрема йдеться про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів, вигнання росії з Радбезу ООН та конфіскацію на користь України російських міжнародних активів.
«Ми хочемо, щоб наша Формула стала глобальною. Ми хочемо, щоб весь світ використовував наш досвід, вчився на наших уроках, використовував наші інструменти й готові рішення. Щоб можна було запобігти будь-якій іншій агресії в будь-якій іншій частині світу», — актуалізував проблему Андрій Єрмак.
Глобальний Південь налаштований продовжувати вигідну співпрацю з москвою. Хоч колективний Захід підтримував позицію Києва, є й альтернативні голоси. Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс назвав ситуацію на фронті «патовою», а обговорення «Української формули миру», ймовірно, останнім у такому форматі. За його словами, потрібно підштовхувати сторони до перемовин і запросити до діалогу Пекін та кремль. Втім він відзначає, що путін не збирається йти на компроміс.
«Наразі росія не бажає йти на жодні поступки», — сказав він.
Впливові західні ЗМІ пишуть, що зустріч пройшла без прийняття якихось рішень. Проте навряд Київ настільки наївний, аби розраховувати, що світова громадськість з ентузіазмом кинеться встановлювати справедливість, нехтуючи власними інтересами. Принаймні жодних натяків на це не було ні в ООН, ні на якихось інших майданчиках. Водночас постійне підняття на щит «Української формули миру» створює необхідну міжнародну повістку й підґрунтя для цілком реалістичних ініціатив, як то конфіскація російських активів.
Але Київ також повинен демонструвати, що дослухається до голосу Глобального Півдня. Інтригою залишається перспектива зустрічі Зеленського та прем’єра КНР Лі Цяна. Дехто сподівається, що Пекін, у погоні за іміджем «миротворця» та альтернативи США, може відіграти конструктивну роль у переговорах про мир. Але навряд китайці зацікавлені ламати плани путіна і втручатися в ситуацію до виборів у Сполучених Штатах: надто спокусливою є перспектива втрати Вашингтоном статусу глобального полюсу через внутрішні суперечки.
Досі конфіскація 300 мільярдів доларів заморожених державних активів рф зустрічала опір у середовищі західних економічних та фінансових еліт, як така, що підірве довіру до банківської системи. Ці страхи активно роздмухує російська пропаганда, але, можливо, відбувається переосмислення загрози, адже на планеті не так уже й багато країн із реваншистськими режимами, які планують кинути виклик Заходу й водночас зберігають там гроші. Натомість на другому році війни виборці частіше запитують, чому за війну мають платити вони, а не росіяни, тож ця ідея видається чимраз привабливішою для Білого дому, повідомляє Bloomberg. Водночас таке рішення є більшим викликом для Європи, адже кремль зберігав дві третини своїх активів саме в ЄС.
Київ наполегливо закликає до такого рішення, яке стало б водночас покаранням для кремля та зняло б питання про витрати держбюджету західних країн. Конфіскацію активів рф обговорювали французькі та українські міністри зовнішніх справ під час візиту пана Стефана Сежурне в Київ у суботу, 13 січня. У Давосі про це говорив Єрмак, до цього планує закликати Зеленський.
Міністр Кулеба впевнений, що Україна отримає російські гроші. Однак він не виключає, що союзники виберуть безпечніший варіант.
«Це станеться на 100 %, питання в тому, у якому обсязі. Тому що є три елементи: самі заморожені активи, прибутки від них і податки на ці доходи. Заморожених активів достатньо, щоби покрити понад 80 % наших потреб у відновленні. Ми зможемо відбудувати школи, лікарні, інфраструктуру за рахунок країни, яка їх зруйнувала», — сказав пан Кулеба в інтерв’ю El Pais.
CNN повідомляє, що чиновники Білого дому вважають, що за підтримки G7 можлива саме конфіскація. Для цього напрацьована певна законодавча база, втім Конгрес має ще додатково прийняти законопроєкт під назвою «Закон про REPO», який надає президенту повноваження накладати арешт на російські активи в США. А щоби прибрати страхи інших вкладників, майно рф конфіскують «з дуже конкретної юридичної причини».
«Ми витратили десятиліття, інвестуючи в міжнародний порядок, який передбачає мир і стабільність, суверенітет, повагу до суверенітету сусідів. І все це не лише ставиться під сумнів, а і прямо атакується тим, що росія робить у своїй жахливій агресії в Україні», — сказав CNN високопоставлений чиновник із Білого дому.
Схоже, росіяни всерйоз сприймають таку можливість. Агенція Bloomberg з посиланням на власні джерела повідомляє, що вони готуються подавати позови до міжнародного суду в Гаазі, а чи до окружного суду Нью-Йорка. У кремлі заявляють, що впевнені у своїй перемозі. Водночас джерела видання дещо суперечать собі, коли повідомляють, що москва принаймні сподівається заморозити передачу коштів, доки триватимуть судові слухання.
Хай там як, а в Києві та Вашингтоні сходяться на тому, що передача російських активів не може стати заміною 61 мільярда доларів, які мали б надійти в пакеті допомоги США. Україні необхідна допомога в набагато швидшій перспективи, ніж це дасть змогу зробити неповоротка західна демократична система з грошима рф.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.