Верховний Суд відмовив військовій частині у виселенні ветерана ЗСУ з нежитлового медпункту - офіцер запасу мешкає там понад 20 років без іншого житла.
Військова частина з Одеси не зможе виселити підполковника запасу із приміщення медичного пункту, де він мешкає понад два десятиліття. Верховний Суд 3 червня 2026 року залишив без змін рішення попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги. Ветеран перебуває на квартирному обліку для позачергового отримання житла від Міністерства оборони, проте досі його не отримав - і це стало вирішальним аргументом для суду.
Спір у справі № 521/5433/24, як встановив Єдиний державний реєстр судових рішень, тривав із квітня 2024 року. Міністерство оборони в особі військової частини вимагало виселити чоловіка з нежитлового приміщення № 14 "Медичний пункт" на території військового містечка в Одесі. Підставою стало закріплення цього майна за частиною на праві оперативного управління згідно з наказом Міністерства оборони від 22 січня 2024 року № 44. Водночас сам ветеран подав зустрічний позов - з вимогою припинити блокування доступу до його єдиного житла.
Суд встановив, що чоловік - ветеран військової служби, підполковник запасу - проживає у приміщеннях другого поверху будівлі з початку 2000-х років. Його вселили за згодою уповноважених осіб відповідно до Директиви Міністра оборони від 11 червня 2001 року № Д-14 про переобладнання вивільненого фонду під тимчасове житло для безквартирних військовослужбовців. Переобладнання здійснювалося коштом самих мешканців. У лютому 2024 року Одеське квартирно-експлуатаційне управління провело обстеження і склало акт, що приміщення відповідає санітарно-побутовим нормам для проживання у гуртожитках. 4 березня 2024 року між КЕУ та ветераном уклали безстроковий договір користування приміщенням загальною площею 84,6 кв. м.
Командир військової частини 14 травня 2024 року видав розпорядження не допускати підполковника до будівлі. Унаслідок цього чоловік не міг потрапити додому - де залишалися його особисті речі, документи, продукти та ліки. Хаджибейський районний суд Одеси у червні 2025 року відмовив у первісному позові та задовольнив зустрічний - зобов'язавши частину припинити перешкоди у доступі до житла до моменту забезпечення ветерана постійним житлом від Міністерства оборони. Одеський апеляційний суд у лютому 2026 року це рішення залишив без змін.
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду підтримала позицію нижчих інстанцій, спираючись на статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд наголосив: поняття "житло" не обмежується приміщеннями із формальним статусом житлового фонду. Якщо особа тривалий час фактично проживає у певному місці та має з ним достатній зв'язок - це є її житлом незалежно від правового статусу об'єкта.
Верховний Суд застосував "трискладовий тест" для оцінки правомірності втручання у право на житло - законність, легітимна мета та пропорційність. Суд дійшов висновку: виселення без надання іншого житла не є пропорційним втручанням у права людини за встановлених обставин. Ветеран перебуває на квартирному обліку з 2004 року, іншого житла не має, а право на проживання за цією адресою підтверджено ще рішенням Малиновського районного суду у 2021 році. Доводи військової частини про відсутність у чоловіка ордера на вселення суд відхилив, зазначивши: відсутність документа через бездіяльність державних органів не може негативно впливати на права добросовісної особи.
Суд також відхилив аргумент про стратегічне значення військового майна. За позицією Верховного Суду, навіть якщо держава переслідує легітимну мету, втручання у право на житло повинно відповідати вимогам необхідності та пропорційності - і статус об'єкта не звільняє державу від дотримання міжнародних стандартів захисту прав людини.
Ця справа - не поодинокий випадок. Виселення військових із службового житла неодноразово ставало предметом судових спорів у Верховному Суді. В іншій резонансній справі університет оборони домагався виселення родини військовослужбовця запасу з гуртожитку - хоча державою вже була виплачена грошова компенсація на придбання квартири. Верховний Суд скерував ту справу на новий розгляд, оскільки ризики зриву будівництва не повинні перекладатися на армію.
Паралельно держава розвиває програми забезпечення доступного житла для військовослужбовців. Зокрема, діє пільгова іпотека під 3% і програма єОселя. Проте ці механізми охоплюють тих, хто вже може купити житло, - а не тисячі ветеранів, що роками стоять у черзі на безоплатне отримання квартири від Міністерства оборони і не мають де жити в очікуванні.