Хліб в обмін на зброю і пальне - такою має бути позиція України

Продовольча криза, викликана агресією росії проти України, турбує весь світ. У різних світових змі ми бачимо наративи, які просувають росіяни, що нібито Україна має швиденько погодитись на всі умови путіна заради збереження миру та добробуту в Африці чи на Близькому Сході. Тим часом країни, розташовані в цих регіонах, не підтримують антиросійські санкції та наполягають на тому, що це суто європейська війна, яка їх не стосується. На думку експертів, українська дипломатія має пояснювати, що це не так. І продавати українське зерно не за гроші, а за найнеобхідніше сьогодні Україні: зброю та паливо.

Про це йшлося під час прес-конференції в Інформаторі.

Російська стратегія шантажу світу голодом

Світові лідери не лише з Європи, а й з Африки та Близького Сходу, які були ключовими отримувачами українського зерна, зараз відчувають небезпеку голоду. При цьому всі пропозиції, що досі звучали щодо розблокування портів, містять заклики до України про розмінування портів, але ніхто не пропонує росіянам піти геть, відзначає директор Інституту ближньосхідних досліджень Ігор Семиволос.

"Ми чудово розуміємо, що стратегія росіян - змусити світ піти на поступки росії, особливо в питанні санкцій. Зменшення санкційного тиску на россію дозволить їм виступити “рятівником” світу від голоду. Щобі тримати цю напругу, росіянам потрібно продовжувати блокаду українських портів. Інші схеми транспортування зерна з України станом на зараз не можуть забезпечити вивіз тієї кількості зерна, яка була зафрактована для українського експорту Чорним морем", - каже Ігор Семиволос.

Через цю війну світ дізнався, наскільки Україна важлива, каже головний редактор журналу «Україна по-арабськи» Мохаммад Фараджаллах, та наводить статистику ролі України на світовому ринку продовольства.

"Україна забезпечує майже 20% світового експорту зерна, половину - соняшникової олії. Велика кількість продуктів харчування потрапляє в арабський світ з України. Єгипет з населенням у 100 млн на 80% залежить від українського та російського зерна. Сомалі та Джепуті - на 100%, Йорданія та Палестина - на 50%.

Наскільки ці поставки важливі для арабського світу, можно зрозуміти з того, що Арабська весна, революція проти диктатури 2011 р. йшла під гаслом з трьох слів: Хліб! Справедливість! Чесність! Сьогодні брак хлібу в цих країнах може спричинити не лише голод, а й дестабілізувати весь  Близький Схід. Це дасть путіну ще один шанс відволікти увагу світової спільноти від основної проблеми сьогодення - російської агресії проти України".

Минулого року Аргентина, Бразилія та інші великі експортери продовольства, страждали від посухи та низьких врожаїв пшениці. Індія проголосила мораторій на експорт продовольства. І зараз, коли росія ставить весь світ перед загрозою голоду, чиниться тиск чомусь на Україну”, - каже Мохаммад Фараджаллах.

Підступна дипломатія

Остання зустріч, яка відбулась минулого тижня між міністрами закордонних справ Турції  та росії, без України, показала, що Турції незабаром доведеться обирати, з ким вона в цьому конфлікті. 

"Вона не зможе бути довго медіатором через те, що саме через Турцію росія сподівається продати крадену українську пшеницю, погрожуючи світу голодом. До цього росія намагалась підкупити мовчання світу після кражі збіжжя в Херсонській області, намагаючись продати його до Єгипту. Але єгиптяни відмовились купувати. пізніше росія спрямувала цю пшеницю до Ливану, Бейрут відмовився. Тоді вантаж відправили до Сирії і почали перевантажувати на інші кораблі. Тобто росія почала займатися контрабандою, тобто путін загрожує світу голодом та ставить під загрозу всю систему міжнародної торгівлі", - каже Мохаммад Фараджаллах.

Ігор Семиволос наголосив, що це ж стосується європейських партнерів України. 

"Надходить інформація, що запланований візит в Україну лідерів Іспанії, Франції та Німеччини в значній мірі пов’язаний з продовольчою кризою та хаосом на Близькому Сході з подальшою хвилею біженців, який вона може спричинити. Якщо ці країни зацікавлені в тому, щоб цього не сталося, вони мають швидше приймати рішення щодо зброї, грошей для України та термінів завершення війни з росією. Адже якщо війна триватиме та аграрії не зможуть засіяти поля восени, кількість зерна наступного року буде меншою, ніж зараз і ми маємо про це говорити як про реальну загрозу. Україна в будь-якому випадку виживе, продовольства для неї вистачить, а от чи вистачить іншим - велике питання. це питання має бути пріоритетним для ООН. Весь світ має об’єднатися, щоб забезпечити деблокаду українських портів, розмінування торгових шляхів у Чорному морі, замінованих росіянами, виводу російських кораблів з регіоні", - каже Ігор Семиволос.

Що робити Україні

На сьогодні чекає на вивіз з одеських портів 20 млн тонн української пшениці, а також 2 млн тонн іншого продовольства. Україна розуміє, що російські обіцянки не варті нічого. Україна має розмінувати порти лише за умови, що кораблі НАТО будуть охороняти українські береги та отримання гарантій безпеки від США та Турції та достатньої кількості протикорабельних ракет. Після будапештського меморандуму та Мінських угод стало зрозуміло, що гарантії безпеки - це не папір з підписами, це реальний інструмент захисту, впевнений Мохаммад Фараджаллах.

"Якщо Україна хоче врятувати світ, стікаючи кров’ю, якщо вона провела посівну, незважаючи на війну та викрадення й знищення росією агротехніки, вона має щось отримати за це. Україна має отримати серйозну сучасну протикорабельну зброю, здатну охороняти українські порти в радіусі 200-300 км. Україна має продавати збіжжя не просто тому, хто готов за нього платити, а тому, хто готов підтримати Україну. Так, Саудівська Аравія має багато нафти та пального. Не треба пропонувати їй врятувати Європу. Але їй можна запропонувати продовольство в обмін на дизель", - каже Мохаммад Фараджаллах.

Сьогодні за звітами ООН, 17 млн людей в Африці під загрозою голоду через відсутність української пшениці, адже Україна була партнером Продовольчої програми ООН.

Китай заявив, що очікує врожай менше, ніж минулого року. В цих умовах зерно набуває цінності золота. Гроші не можна їсти, якщо є гроші, а немає їжі, наголошує Мохаммад Фараджаллах.

"Щоб запобігти голода, Україна має залишити собі необхідну кількість зерна та примусити світ зайняти чітку позицію щодо російської агресії. Тим більше, що росія заявляла про свої плани захопити Одеську область та приєднати захоплене Приазов’я до Придністров’я. Поки що арабський світ не задіяний в цьому конфлікті. Але була спроба привезти п’ять міністрів зовнішніх справ арабських країн до москви. Ми маємо домогтись чіткої позиції. І якщо вони не готові поставляти Україні зброю, можна домовитись про нафту в обмін на продовольство. Крім того, важно створювати альтернативні маршрути експорту, щоб не залежати виключно від Чорного моря та позиції Турції. Треба працювати з Румунією та Польщею для створення Європейського “шовкового шляху”. Це дозволить розблокувати українську економіку", - каже Мохаммад Фараджаллах.

Ігор Семиволос згоден з цим:

"Більшість арабських та африканських країн, які потребують продовольства, офіційно кажуть, що їх позиція щодо війни єдина: вони тримають дистанцію. Але якщо ці країни потребують українського зерна, природньо, що Україна може очікувати від них кроків у відповідь. Вони мають зайняти чітку політичну позицію щодо російської агресії, долучитися до санкцій або, як мінімум, надати Україні необхідну допомогу.

Зараз у захопленому порту Маріуполя росіяни крадуть українське залізо, на Херсонщині крадуть зерно. Не можна робити вигляд, що все нормально. Україна готова допомогати світу, але світ має допомогти Україні у відповідь. Продовольча безпека - це великий козир України, який вона ніколи раніше не використовувала на пеерговорах. Ми були доброчесними економічними партнерами".

Про те, чому попри здешевлення зерна в Україні дорожчає хліб, Інформатор писав тут. Про те, чому в україні дорожчає свинина, Інформатор писав тут. А про причини перебоїв з гречкою та рисом — тут.

Ольга Палій