Чому дорожчає свинина в Україні

Ціни на м’ясо у світі ростуть. Найбільше здорожчала свинина, в другому кварталі 2022 року світова ціна на неї зросла на 60%. Світовий ріст цін був прогнозованим через здорожчання кормів ще у 2021 році. В Україні ситуація інша. Маючи надлишок кормів, ціни на які постійно йдуть вниз, Україна не має кого ними годувати. Через дії окупантів та… українських чиновників.

Інформатор спробував розібратися, чому так сталося та що треба зробити для того, щоб змінити ситуацію.

Де поділись українські свині

“На жаль, в мʼясній галузі і галузі свинарства України склалася критична ситуація, яка впливає на основу національної продовольчої безпеки України в період війни”, - написав у своєму Telegram-каналі голова парламентського комітету податкової та митної політики, а також секретар Національної ради відновлення України від наслідків війни Данило Гетьманцев після зустрічі з представниками Асоціації М’ясної галузі України.

“Ціни на живих свиней, збільшилися порівняно з довоєнними, на 30%. Зрозуміло, що м’ясо та м’ясні вироби дорожчають так само. Аграрії ціни на свиней піднімають щотижня. Наступного тижня матимемо рекорд за весь час незалежності України: до 60 грн за килограмм живої маси. Для розуміння: кістки, шкіра, ратиці сукупно складають 50%. Тобто собівартість м’яса становить 120 грн за кілограмм. Якщо додати транспортування, забій, то ще до транспортування до торгової мережі і додання націнки торговельних мереж ціна свинини становитиме 150 грн за килограмм. До війни роздрібна ціна свинини була близько 100 грн за килограмм. Зараз м’ясопереробні підприємства зіштовхнулись з небажанням торговельних мереж акцептувати нові підвищені ціни. Ми розуміємо, що це вдарить по покупцях, але у нас немає іншого варіанту,” - розповідає Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації М’ясної галузі України.

Зростання цін відбувається через катастрофічний дефіцит свиней в Україні. Впродовж 10 років жодного року Україна не забезпечувала внутрішнє споживання на 100% власним виробництвом, завжди був імпорт. Навіть більше, кілька років наша країна була в ТОП-10 найбільших в світі імпортерів свинини.

“До війни світовий попит на зерно був таким високим, що собівартість свинини стала вищою за продажну вартість. Така ситуація була загальносвітовою та тривала приблизно рік. Багато свинокомплексів змушені були закритись через збитки, а ми запустили процес репопуляції, взявши за мету повну заміну поголів’я. Зараз він на завершальній стадії”, - розповідає співвласник агрокомпанії “Сігма” з Дніпропетровської області Мгер Куюмчян. Ця компанія на сьогодні утримує 2800 свиноматок. На рік продає 60 тисяч голів товарних свиней (7,2 тисяч тонн м’яса). 

“Але, якщо ми не зможемо завезти додаткове поголів’я, наступного року ми продамо 45 тисяч свиней”, - каже Мгер Куюмчян.

За 8 місяців блокуванням завезення генетики свиней (заборона Держпродспоживлсжби з жовтня 2021 року)  кількість свиней в Україні скоротилась на третину. Добавилось ще руйнування ферм та вимушена депопуляція свиней в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій областях. Частина підприємств опинилася в окупації. Пропозиція свиней на ринку стрімко впала, виник дефіцит. І подолати його заважають дії українських чиновників.

Перешкоди розвитку тваринництва

“До контролю за ціноутворенням залучена Держпродспоживслужба. Але саме ця структура є відповідальною за зростання цін на свинину в умовах надзвичайно низьких цін на корми в Україні. Йдеться про блокування Держспоживслужбою з жовтня 2021 року імпорту генетики свиней в Україну. Для чого це було зроблене, в мене логічного пояснення немає. Офіційне пояснення полягало в тому, що в Польщі виявили африканську чуму свиней у воєводствах, що межують з Україною. Але там АЧС у цих воєводствах Польщі була виявлена ще п’ять років тому. Весь цей час її не помічали. Так чи інакше, законодавство ЄС не накладає обмежень на транспортування свиней через такі регіони транзитом, тому що ніякої загрози перенесення АЧС для свиней у машинах немає. На додаток, у 2023 році в Україні вступає в дію закон “Про ветеринарну медицину”, адаптований до вимог ЄС, який прямо позбавляє Держспоживслужбу можливості внесення заборон з цієї причини. За рік свинокомплекс за технологією має замінити до 40% маточного поголів’я. Замінити їх 8 місяців не було чим. Через це в Україні почалось стрімке зменшення поголів’я свиней”, - говорить Микола Бабенко.

Ситуація з дефіцитом свиней стала катастрофічною. При цьому свинарство зараз надприбуткове. У другому кварталі 2022 року корми, подешевшали приблизно на 50%. У собівартості свиней вони складають 70%. Україна має величезний потенціал галузі до нарощення поголів’я, тільки свиней стає все менше.

“Україна не має високого рівня генетичних ферм і довгий час це не було великою проблемою. Є п’ятірка світових лідерів, що працюють у різних країнах Європи, звідки ми завозили племінних свинок. Але зараз ми не можемо завозити тварин з країн ЄС, бо не зняті всі обмеження і залишається вимога Держпродспоживслужби інспектування кожного підприємства їх фахівцями до імпорту тварин. В умовах війни проведення інспектування є проблемою. І ми знову втрачаємо час. Асоціація “М’ясної галузі” запропонувала скасувати вимогу інспектування підприємств ЄС, які мають єврономери (тобто інспектовані ветеринарними службами ЄС) , тобто автоматично надавати право на постачання генетики в Україну”, - каже Микола Бабенко і додає - Зараз прийняті для умов воєнного часу нормативні акти дозволяють ввезення лише чистопородного поголів’я, тобто прабатьків, нас це не влаштовує, це довго, нам терміново потрібно починати з батьківського поголівʼя. Від прабатьків потомство піде на м’ясокомбінат через два роки, від батьківських свинок – через рік. У нас обмаль часу! У нас псуються зернові корми, а ціни на мʼясо наздоганяють ціни в ЄС. Тільки в ЄС купівельна спроможність населення в 5-6 разів вища”.

Зняття зайвих бюрократичних обмежень з тваринників може стати спасінням і для виробників зерна, що страждають через транспортну блокаду і для населення.

“Продовольство сьогодні більш тверда валюта, ніж раніше були нафта і газ. В цій ситуації розвиток харчових галузей України дозволив би перейти від експорту аграрної сировини, переважно зерна, до експорту продуктів з більшою доданою вартістю, що дозволить створити нові робочі місця, наповнити податками бюджет і одночасно тримати ціни на продукти доступними населенню в Україні. Особливо важливо це в умовах логістичної кризи через війну. М’ясо вдесятеро дорожче зерна. Тобто потребує вдесятеро менше логістичних можливостей для експорту. Через блокування портів логістичні можливості України зменшились в 10 разів. Вирішити цю проблему можна було б через переорієнтацію на експорт м’яса і продуктів переробки. Якщо Україна доведе поголів’я свиней хоча б до рівня Бельгії, до 1 млн свиноматок, галузь свинарства буде споживати додатково 10 млн тонн зернових. До війни ми вирощували 100 млн тонн, з них понад 50 млн тонн експортували. У 2022 році прогнозується врожай 50-70 млн тонн. Є й інші галузі, які можуть наростити виробництво: молочна галузь, птахівництво та ін. За своїм потенціалом Україна може увійти до топ-5 виробництва м’яса в світі”, - каже Микола Бабенко.

Він додає, що якщо порти не розблокують до нового врожаю, частна агропідприємств буде змушена знищувати частину збіжжя, адже кукурудза і соняшник відносно швидко псуються. Їх не можна зберігати роками, як сою, ячмінь чи пшеницю.

Що з цим робить держава

За словами Миколи Бабенко 12 травня Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє транзит свиней там, де зараз він заблокований. 25 травня його підписав Президент. Є постанова Кабінету Міністрів від 7 травня 2022 року, яка теж має полегшити життя аграріям. Але процес гальмується через низку підзаконних актів, які не розблокували повною мірою поставки, необхідні для збільшення поголів’я. “Згаяні 8 місяців надолужити буде непросто. Завезені влітку 2022 року свинки дадуть приплод лише через рік. Адже їх треба догодувати до парувального віку, спарувати, почекати чотири місяці вагітності, а потім ще 5-6 місяців годувати їх приплід. ”, - каже Микола Бабенко. 

У свинокомплексі “Сігми” наразі 5 тисяч вільних скотомісць. “Ми намагаємось зробити все, щоб наситити ринок якнайшвидше. Але сьогодні ми не маємо права імпортувати товарних тварин. Ми могли б завезти з Німеччини чи Чехії поросят, за сто днів їх відгодувати та відправити на м’ясо, але це заборонено, адже товарні тварини не входять у перелік критичного імпорту”, - каже Мгер Куюмчян.

Микола Бабенко не виключає, що чиновники, які приймають ці підзаконні акти, користуються тим, що законодавці не знають технічної частини і навмисно створюють перешкоди. “Державні службовці з Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, керівники відповідальних департаментів не поспішають вирішувати проблему. Я вважаю їх бездіяльність у цій ситуації - привід до детальнішого аналізу їх діяльності чи бездіяльності. На рівні департаментів там залишились чиновники, які працювали ще з часів Януковича. Вони роками створювали проблеми і воліють їх тримати у такому невирішеному стані”, - каже він.

Надія на краще є

Наші співбесідники впевнені, що підтримка від держави буде. 

“Це видно і з позиції Данііла Гетьманцева, який очолює парламентський комітет з податків, фінансів та митниці, а також є секретарем Національної ради відновлення України. Ми дійшли згоди, що галузі, здатні швидко генерувати додану вартість мають отримувати підтримку держави. Якщо Україна зможе збільшити поголів’я до рівня Бельгії, тобто збільшити його в 4 рази, ми зможемо згенерувати додану вартість у 3 млрд євро. А враховуючи, що ціни на м’ясо в світі зростають, можна сміло прогнозувати, що м’ясна галузь добавить в економіку України додану вартість у 6 млрд євро”, - каже Микола Бабенко.

Між тим, за словами народного депутата Ярослава Железняка, Верховна Рада планує незабаром скасувати перелік товарів критичного імпорту.

Ольга Палій