Чому в Україні дорожчає хліб

За даними НБУ, у травні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 18% (із 16,4% у квітні). Серед іншого протягом останніх місяців відбувається подорожчання борошняних виробів та хліба. На перший погляд, це дивно, адже через блокування експорту збіжжя ціни на нього знижаються. Але якщо подивитися уважніше, цей процес має своє пояснення.

Пояснити, що відбувається на ринку переробки зерна Інформатор попросив директора Спілки "Борошномели України" Родіона Рибчинського.

Спілка об’єднує 28 підприємств, що загалом формують більш ніж 60% ринку зернопереробки. До 24 лютого ці підприємства експортували більш ніж 70% українського борошна. 

Чому дорожчає хліб

"До 24 лютого найголовнішою проблемою зернопереробної галузі була доступність сировини. Аграрна економіка була орієнтована на експорт. Відповідно, українські переробні підприємства були вимушені конкурувати з експортерами за доступ до українського зерна. Ціни експортерів визначали рівень цін на сировину в Україні. Ми змушені були купувати зерно за світовими цінами, що відбивалось на ціні готової продукції", - розповідає Родіон Рибчинський.

Перший місяць війни борошномели працювали цілодобово, щоб задовольнити підвищений попит на муку та хліб. Для багатьох українців, що опинились у зоні активних боїв чи під окупацією хліб став чи не єдиним доступним продуктом харчування.

"З перших днів повномасштабної війни порти зачинились і вивозити зерно з України стало неможливо. У березні низка експортних компаній (українських та транснаціональних) безкоштовно передавали збіжжя на переробку. А млини безкоштовно виробляли борошно, з якого потім пекли хліб та роздавали його захисникам України та біженцям, - розповідає Родіон Рибчинський, - З квітня ринок почав вирівнюватись. Ми повернулись до традиційного формату роботи з постачальниками зерна. Експорт пшениці зменшився у 5-7 разів. Її надлишок на ринку призвів до зниження ціни. До 24 лютого пшениця коштувала біля 9 тис. грн за тонну. Сьогодні середня ціна по Україні 6,2 тис. грн за тонну".

Чому за таких умов не відбулось здешевлення хліба? На його собівартість впливають витрати на борошно, воду, сіль, цукор, дріжжі, електроенергію, газ, пальне на доставку до магазину та оплату праці. Вартість борошна у собівартості хліба складає лише 35-40%. І всі складові собівартості хліба, за винятком борошна та води- подорожчали. 

"Найбільше впливає на ціну хліба здорожчення палива для вантажівок та газу для печей. З листопада 2021 року до початку повномасштабної війни хлібопекарні користуватися пільговим тарифом на газ, який складав 12-14 тис. грн за тисячу кубометрів. Зараз тариф від "Нафтогазу" - 32 тис. грн. А про подорожчання пального, впевнений, знають усі" - каже Родіон Рибчинський.

Переробники потребують доступних кредитів

Найголовніша проблема в українських борошномелів сьогодні — доступ до кредитних ресурсів. 

"З 1 червня мала запрацювати державна кредитна програма 5-7-9 для переробних підприємств. Але вона поки не діє. Велика потреба в кредитах пов’язана з практикою, що склалася у стосунках виробників продовольства та великих торгових мереж. Між відвантаженням борошна та хліба та розрахунком рітейлерів за ці товари може пройти до 30 і більше днів. На сьогодні торгівля повністю не погасила борги за поставки, що були здійснені ще до повномасштабного вторгнення росії. Торгові мережі намагаються ще збільшити терміни оплати всупереч вимогам Постанови Кабміна, що передбачає розрахунок протягом 10 розрахункових днів для соціально значущих продуктів. Позиватися до них виробники не ризикують. Адже великі мережі фактично є монополістами. В деяких містах 2-4 великих мережі супермаркетів мають долю ринку 60-70%. Суд з однією з великих мереж може означати для виробника потрапляння до чорного списку і у їх конкурентів, що дорівнює втраті бізнесу", - пояснює Родіон Рибчинський.

Отже, протягом останніх кількох років склалася ситуація, коли борошномели опинились між молотом і ковадлом… Купуючи зерно у аграріїв, борошномели розраховуються з фермерами максимум протягом трьох банківських днів. А от пекарі, яким переобники відгружають борошно, оплачують його після того, як самі отримали оплату від торгових мереж.  

"Без пільгових кредитів ми не можемо подолати цей касовий розрив. Особливо після підвищення облікової ставки НБУ. Брати кредити під 30% нереально! Тому нам доведеться або зменшувати закупівлі зерна, або просити аграріїв почекати розрахунку доки ми не отримуємо гроші від наших клієнтів. Для них це може бути досить сутужно, особливо, коли через логістичні проблеми їм важко знайти інших покупців", - каже Родіон Рибчинський 

Незабаром в Україні розпочнуться жнива. І постане питання зберігання нового врожаю в умовах, коли не розпроданий старий. Аграрії будуть раді продати збіжжя переробникам, щоб вивільнити елеватори та поповнити обігові кошти на осінню посівну. "Якщо програма пільгового кредитування запрацює, переробне підприємство, взявши кредит у 200 млн грн, закупило б кількамісячний запас сировини. Аграрії звільнили б елеватори та відразу отримали обігові кошти, які необхідні для нормальної роботи економіки", - каже Родіон Рибчинський.

Та пропонують зміни до законодавства

Щоб змінити ситуацію 26 харчових профільних асоціацій України запропонували Верховній раді прийняти закон "Про внутрішню торгівлю", за яким питання розрахунку ритейлу з постачальниками можна було б розглядати не лише у суді, а й завдяки втручанню Антимонопольного комітету. 

"В основі цього законопроекту лежить імплементація директиви ЄС “Про недоброчесну конкуренцію”. Це особливо важливо зараз, адже Україна ось-ось отримає статус кандидата у члени ЄС і так чи інакше буде вимушена привести своє законодавство у відповідність з європейським", - каже Родіон Рибчинський. 

Над цим питанням працювали різні галузеві спілки, тож зараз у парламентському комітеті на розгляді шість варіантів законопроекту. Сподіваємось, що депутати зможуть знайти час для вирішення цього нагального питання вже найближчим часом.

Про те, чому в україні дорожчає свинина, Інформатор писав тут. А про причини перебоїв з гречкою та рисом — тут.

Ольга Палій