Генасамблея ООН, перемовини щодо експорту зерна та насичений день у Вашингтоні: що потрібно знати про візит Зеленського до США

Читать на русском

Українська делегація намагається використати можливість для нарощування міжнародної підтримки на тлі "втоми від війни"

Читать на русском
Зеленський у вирі подій
Українська делегація мала насичені та важкі дні

Українська делегація намагається використати можливість для нарощування міжнародної підтримки на тлі "втоми від війни"

Генеральна Асамблея ООН — найкращий майданчик для донесення своєї позиції політичним елітам, і Україна спробувала скористатися цією можливістю, хоч у світі поширюється “втома від війни”. У Нью-Йорку Київ продовжив спроби врегулювати з союзниками з Центрально-Східної Європи спірні питання щодо експорту зерна. Крім того, українська делегація використала можливість зустрітися з представниками великого бізнесу США, аби провести перемовини щодо інвестування у відбудову України. В четвер, 21 вересня, президент Володимир Зеленський запланував зустріч з сенаторами та конгресменами у Капітолії, візит до Пентагону, а також перемовини з президентом США Джо Байденом

Що було сказано на Генеральній асамблеї ООН

Генеральна Асамблея ООН, попри всю критику та звинувачення в бездіяльності, які линуть на організацію, усе ще найкращий майданчик для донесення своєї позиції максимально широкому колу політичних еліт. Цьогоріч власною персоною Нью-Йорк відвідало майже 140 лідерів іноземних держав, зокрема і критично важливих для України країн Глобального Півдня.

З деякими з них, як от із президентом Бразилії Лула да Сільвою, президентом ПАР Сирілом Рамафосою, президентом Чилі Габріелем Боричем чи прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, провів довгоочікувані двосторонні зустрічі Володимир Зеленським. А з деякими, як із прем’єром Індії Нарендарою Моді та принцом Саудівської Аравії Фейсалом бін Фарханом, вів перемовини президент США Джо Байден, для якого напередодні виборів важливо, аби Україна досягла принаймні часткового успіху. Байден також зустрівся з лідерами  «групи C5» — країн Центральної Азії, до якої входять Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан яка традиційно вважається зоною впливу росії та Китаю. Наразі зарано говорити про якісь зрушення в зміні позиції згаданих країн щодо російсько-української війни, але сам факт таких зустрічей — позитивний сигнал.

Лула та Зеленський
Зеленський давно хотів провести зустріч з президентом да Сільвою. Фото з відкритих джерел

Київ намагається донести, що російська агресія — виклик для всього світу, а не лише наша проблема. Зеленський нагадує про обурливі дії рф з ядерним шантажем, блокадою зернового коридору та наполягає, що перемога путіна стане прикладом для інших агресорів, запустить ланцюжок подій, які зрештою спровокують Третю світову. Він також закликає підтримати «українську формулу миру».

«Подивіться — уперше в сучасній історії ми маємо реальний шанс припинити агресію на умовах нації, яка зазнала нападу. Це реальний шанс для кожного народу — переконатися, що агресія проти вашої держави, якщо вона, не дай Боже, станеться, припиниться не тому, що вашу землю поділять і ви будете змушені підкоритися військовому чи політичному тиску, а тому, що ваша територія і суверенітет буде повністю відновлено», — заявив Зеленський делегатам ООН.

Байден акцентував на тому, що йдеться про протистояння демократичного світу та автократій і закликав країни, що розвиваються приєднатися до прозахідного блоку. Країнам БРІКС, як то Бразилія, Індія та ПАР, а також лідерам «Арабського світу» Вашингтон пропонує економічну та політичну співпрацю, яка суттєво послабить роль «авторитарного блоку». Він також закликав підтримати Київ та застерігає від спроб «розділити» Україну.

«Я запитую вас наступне: якщо ми відмовимося від основних принципів Сполучених Штатів, щоб заспокоїти агресора, чи може будь-яка держава-член цього органу бути впевненою, що вона захищена? Якщо ми дозволимо розділити Україну, то чи в безпеці незалежність будь-якої нації?… Я б сказав, що відповідь — ні!», — пояснив свою позицію Байден під час виступу в ООН.

Виступ Байдена
Байден закликає країни, що розвиваються доєднатися до тиску на росію. Фото з відкритих джерел

Його заяви пролунали на тлі збільшення напруги в Південно-Китайському морі, де КНР посилює конкуренцію із союзниками США, зокрема з Тайванем, що загрожує зіткненням, аж до прямої конфронтації ядерних держав. Водночас Байден робить крок на зустріч Пекіну, коли каже, що з Китаєм «необхідна» співпраця з багатьох питань, зокрема в боротьбі зі змінами клімату.

Перемовини довкола експорту зерна

Ще однією темою для перемовин на полях Генасамблеї стало питання експорту українського зерна. Попри те, що вдалося здійснити прорив російської блокади в Чорному морі й кілька балкерів з українським збіжжям уже здійснили успішні рейси, ситуація ризикована й може змінитися будь-якої миті. Однак частина країн Центрально-Східної Європи, всупереч позиції Брюсселя, ввела ембарго на українське збіжжя, захищаючи своїх сільгоспвиробників від дешевого українського зерна.

«Ми запустили тимчасовий морський експортний коридор із наших портів. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб зберегти сухопутні шляхи експорту зерна. І викликає занепокоєння те, як деякі в Європі, деякі наші друзі в Європі, демонструють солідарність у політичному театрі, створюючи трилер із зерном. Може здатися, що вони грають свою роль, але насправді вони допомагають створити сцену для московського актора», — сказав Зеленський на Генасамблеї.

Через це Київ вирішив подати на них до суду Світової організації торгівлі. З Польщею, де наближаються вибори й партії змагаються за голоси селян, на цьому ґрунті виник скандал: напередодні Варшава заявила, що не постачатиме більше Україні озброєння, а президент Анжей Дуда «не знайшов часу» для зустрічі із Зеленським і порівняв Україну з потопельником, який «може потопити й нас». Розширення цих суперечносте загрожує нам втратою підтримки найбільших союзників, тому Київ шукає альтернативи. Кабінет міністрів запропонував механізм спільного контролю транзиту української сільгоспродукції.

Банер у Польщі
"Допомагаємо українцям, а не олігархам" — поляки протестують проти експорту українського зерна. Скріншот з сюжету TPR

Румунія та Болгарія позитивно відреагували на пропозицію і не ввели національні ембарго. На полях саміту Володимир Зеленський проводив перемовини щодо функціонування «Шляхів солідарності» з єврокомісаром Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії, через порти якої здійснюється наразі левова частка нашого експорту, Клаусом Йоханнісом та віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Болгарії Марією Габріель. Після цього, повідомляє торговий представник України Качка, Словаччина, Польща та Угорщина заявили, що готові розглянути пропозицію українського уряду.

Крім того, у Нью-Йорку, Зеленський зустрівся з президентом Кенії Вільямом Руто, повідомляє ВВС. Вони обговорювали можливість створення «зернового хабу» в місті Момбаса, що на узбережжі Індійського океану. Ця ініціатива Києва має допомогти розв’язувати проблему нестачі продовольства в Східній Африці, але як зерно має туди доставлятися та інших подробиць поки не розголошували.

«Приватна» зустріч з американським бізнесом

Окрім очільників іноземних держав, Зеленський 20 вересня, у середу ввечері, зустрівся з представниками великого американського бізнесу та лідерами фінансових еліт, повідомляє CNN. На «приватній» зустрічі в Манхеттені були підприємець та інвестор Кен Гріффін, мільярдер-інвестор Білл Акман, мільярдер Баррі Стернліхт, директор Google Ерік Шмідт, президент інвестиційного фонду Blackstone Джон Грей, мільярдер Майк Блумберг, власник New England Patriots Роберт Крафт, колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер.

Financial Rewiew, з посиланням на власні джерела, повідомляє, що, обговорити використання коштів приватного сектора для відновлення нашої країни. Саму ж зустріч, яка відбулася в представництві України при ООН у Нью-Йорку, організував керівник банківського холдингу JPMorgan Chase Мері Ердоес. CNN повідомляє, що перемовини «були продуктивними» і тривали довше, ніж очікувалося. Однак, поки неясно, чи було укладено тверді зобов’язання з боку керівників компаній.

Зустріч у Нью-Йорку
Українська делегація зустрілася з впливовими американськими бізнесменами. Фото: JP Morgan

Для відновлення зруйнованої економіки Україна потребує не лише макрофінансової допомоги США та ЄС, але й коштів приватних інвесторів. Щоби повернути знищене росіянами, Україні потрібно понад 750 мільярдів доларів США до 2032 року — це більш ніж утричі перевищує річний бюджет ЄС. Кошти мають надійти у вигляді грантів, боргових зобов’язань та акціонерного капіталу. 

Крім того, на тлі затягування війни, Білий Дім зустрічає опір бізнесу та населення, оскільки ціна підтримки зростає. За час повномасштабного вторгнення США виділили на різну допомогу Україні 80 мільярдів доларів, що значно більше ніж будь-яка країна Євросоюзу, але все ж менше, аніж сумарна допомога ЄС. Діалог України із Західним бізнесом міг би послабити цей спротив.

«Мета нинішньої війни проти України — перетворити нашу землю, наших людей, наші життя, наші ресурси на зброю проти вас, проти міжнародного порядку, заснованого на правилах», — намагався донести свою думку Заходу Зеленський.

Конгрес, Пентагон та візит до Байдена

На четвер у Зеленського була насичена програма: він зустрівся із сенаторами та конгресменами якраз у той час, коли Байден звернувся до парламентарів із проханням надати Україні 24 мільярди доларів додаткової підтримки. Але республіканці, серед яких зростає вплив ультраправих, закликали скоротити фінансування допомоги. Зеленський має спробувати переконати їх допомогти й обговорить із конгресменами хід, цілі та перспективи українського контрнаступу.

«Де звітність про гроші, які ми вже витратили? Який план перемоги? Я думаю, це те, що американська громадськість хоче знати», — сказав спікер Палати представників, республіканець Кевін Маккарті.

Республіканці хочуть почути, як Зеленський планує закінчувати війну 

Вхід Зеленського у Капітолій  цього разу був набагато менш тріумфальним, ніж торік. Маккарті відхилив прохання українського президента виступити на спільному засіданні Конгресу, заявивши, що не вистачило часу. Республіканці засипали українського президента шквалом запитань. Однак, повідомляє Associated Press, він все ж отримав схвальні відгуки від законодавців, яких запевнив, що Україна має «надійний план війни» й виграє, хоч і не так швидко, як хотілося б. Голова окремого комітету Палати представників з питань розвідки, республіканкць Майк Тернер, сказав, що Зеленський під час зустрічі «дав нам подробиці про наступ, які були дуже позитивними, а також його довгострокові цілі та завдання. Люди в залі оцінили це і підтримали».

Як повідомляє «Голос Америки», спікер Палати представників Маккарті відмовився зобов'язуватися поставити на голосування до кінця цього фінансового року пакет додаткової допомоги Україні на 24 млрд доларів. Однак конгресмен Стені Хоєр, демократ від штату Меріленд, сказав, що хоч Маккарті не дає жодних обіцянок, республіканці та демократи єдині у підтримці України.

«Я думаю, що це повідомлення було не клятвою, а рішучим наміром переконатися, що ми можемо допомогти Україні виграти цю війну за свободу і для всіх нас», – сказав він.

Натомість у Верхній палаті Зеленського зустріли значно тепліше і республіканці, і демократи. Говорили за зачиненими дверима в Старій залі Сенату, історичному та інтимному важливому місці в Капітолії США. Associated Press стверджує, що це свідчить про повагу, яку Сенат виявляє до іноземного лідера. 

«Американська підтримка України – це не благодійність. Це інвестиція в наші прямі інтереси — не в останню чергу тому, що зниження російської військової потужності допомагає стримувати нашого головного стратегічного супротивника: Китай», – сказав очільник республіканців в Сенаті Мітч Макконнелл і заявив, що зрештою допомога буде виділена.

Зеленський в Сенаті
Очільники обох партій в Сенаті тепло зустріли Зеленського і пообіцяли підтримку. Фото: Getty Imadge

Зеленський, разом із новопризначеним міністром оборони Рустемом Умеровим також уперше відвідали Пентагон. Там відбулася зустріч із міністром оборони Ллойдом Остіном, головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Марком Міллі та іншими американськими генералами, аби обговорити стан справ на фронті, повідомляє Politico. Зеленський також поклав вінок до меморіалу жертв теракту 11 вересня.

Щодо зустрічі з Байденом і передачі озброєння — інтрига  зберігалася до самого вечора. Однак, цього разу ATAKMS, Україні не дістались. Натомість Зеленському в Овальному кабінеті повідомили про передачу додаткових засобів ППО, касетних боєприпасів та озброєнь на понад 335 мільйонів доларів. Байден сказав, що США разом із іншими лідерами G7 та іншими міжнародними партнерами розпочали процес «формалізації нашої довгострокової відданості безпеці України» і похвалив «хоробрість українців».

«Це надихнуло світ, дійсно надихнуло світ рішучістю захищати ці принципи, і разом з нашими партнерами та союзниками американський народ сповнений рішучості зробити все можливе, щоб світ підтримував вас», — сказав президент США.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.