Президент США розглядає контроль над іранськими нафтовими ресурсами, що раніше Інформатор описував як імовірний сценарій
Президент США Дональд Трамп заявив про можливість взяття під контроль нафтових ресурсів Ірану та допустив наземну операцію із захоплення острова Харг. Це ключовий експортний вузол, через який проходить значна частина іранської нафти. Про це він повідомив в інтерв'ю Financial Times.
Подібний сценарій як ймовірний розвиток подій у регіоні раніше описував Інформатор. Американці мали чіткий план дій, проте намагалися його приховати за беззмістовними заявами. Війна ж у Перській затоці - це крок для того, щоб звʼязати Китай та лишити його наявних можливостей. Інший крок - відрізання Росії від Китаю.
Financial Times зазначає, що Трамп порівняв можливий контроль над іранською нафтою з підходом США у Венесуелі. Також він зазначив, що захоплення острова Харг розглядається як один із варіантів. Такий сценарій може передбачати контроль над ключовим експортним вузлом іранської нафти.
"Чесно кажучи, мені найбільше подобається забирати нафту в Ірані, але деякі дурні люди в США кажуть: "Чому ви це робите?" Але вони дурні люди", - заявив він.

Інформатор писав, що США можуть діяти через точкові операції для встановлення контролю над ключовими об’єктами енергетичної інфраструктури Ірану. Америка чекала, поки Іран витратить більшість запасів своїх балістичних ракет та шахедів для того, щоб не було можливості вдарити по власних нафтових підприємствах, якщо вони опиняться в руках США.
Проте, справжньою ціллю операції може бути позбавити Китай нафти. Іран є ключовим постачальником нафти для Пекіна. У 2025 році до Китаю з Ірану надходило в середньому 1,38 мільйона барелів нафти щодоби. Це 13% загального обсягу нафти, який споживає Китай, не рахуючи російської нафти. Ще 4,5% від цього обсягу Китай отримував з Венесуели часів Мадуро.
Інші джерела неросійської нафти для Китаю, як і Іран, розташовані на Близькому Сході, і зараз цей видобуток частково паралізований. Ще одним постачальником є Росія, проте Трамп намагається відірвати її від Пекіна. Він заохочує Путіна вигідними бізнес-проєктами, головний з яких - скасування санкцій на російські нафту та газ. Якщо обмеження знімуть, Москві не доведеться торгувати з КНР нижче собівартості, адже для неї відкриються альтернативні ринки. Для Китаю це стане справжньою катастрофою: серед великих постачальників залишиться лише Бразилія, частка якої в імпорті становить лише 6%.
Китай володіє максимумом рідкісноземельних металів, які потрібні, наприклад, для акумуляторів та інших промислових потреб США. І він вже вдавався до тиску у бік США щодо їх постачання. У відповідь Трамп збирає власну монополію на нафту та газ.