Фінмоніторинг у банках ЄС і України: названо головні відмінності
В Україні фінмоніторинг - це тривалі перевірки та комунікацію з клієнтом, а в ЄС контроль автоматизований та інтегрований у процедури оцінки ризику
Прибічники посилення фінмоніторингу в Україні та закручування гайок в банках пояснюють ці непопулярні заходи вимогами євроінтеграції. Мінфін порівняв систему фінмоніторингу в українських і європейських банках та з’ясувати, чи дійсно це так.
Цілі фінансового моніторингу в Україні та Європі загалом однакові: боротьба з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням незаконної діяльності та ухиленням від сплати податків. Рамки фінансового моніторингу в Україні визначає Закон № 361-IX, а практичні вимоги для банків деталізуються у нормативах НБУ.
Правила фінмоніторингу. Українські банки встановлювати власні внутрішні правила перевірок і тригери ризику, які не публікують. При цьому ці вимоги можуть бути жорсткішими за мінімальні. У Європейському Союзі банки також не зобов’язані розкривати клієнтам внутрішні моделі оцінки ризиків.
Відкриття рахунку. В Україні відкриття рахунку для фізичних осіб і ФОПів є спрощеним. У ЄС глибоко перевіряють вже на етапі відкриття рахунку. Банк може спитати про джерела доходів, податкового резидентства та мети використання рахунку.
Критерії небезпеки. В Україні типовими тригерами фінансового моніторингу є нетипово великі перекази для конкретного клієнта, регулярні P2P-операції між різними отримувачами, операції з криптовалютами, а також рух коштів між особистими і ФОП-рахунками. У таких випадках банки можуть запитувати підтвердження джерел коштів, договори або податкові декларації та тимчасово обмежувати операції до завершення перевірки. У ЄС банки частіше застосовують автоматизовані системи оцінки ризиків, які можуть обмежувати операції або доступ до рахунку без попереднього запиту документів. У таких випадках рішення може бути остаточним і не супроводжуватися детальним поясненням клієнту.
Відкритість статистики. За даними НБУ, у 2025 році було отримано 60 926 звернень клієнтів, із яких 6 423 стосувалися блокування або арешту рахунків, що становить 10,54% усіх звернень. У країнах ЄС подібна статистика не публікується.
Головна відмінність. В Україні фінансовий моніторинг частіше проявляється у вигляді перевірок вже після проведення фінансової операції, запитів документів і тривалого діалогу з клієнтом. У країнах ЄС контроль частіше зміщується на етап відкриття рахунку або здійснюється автоматично під час обслуговування.
Блокування рахунку без чіткого пояснення причин є однією з найпоширеніших скарг в Україні. Клієнти зазначають, що після надання документів банк може не відновлювати обслуговування або надавати формальні відповіді без конкретики. У країнах ЄС можливість обмеження або припинення обслуговування без розкриття причин передбачена законодавством.
Час перевірки. Українці скаржаться на тривалий (понад 20 днів) розгляд документів у межах фінансового моніторингу. У ЄС немає фіксованих строків для проведення AML-перевірок.
Актуалізація персональних даних. Українці повідомляють про блокування рахунків через несвоєчасну актуалізацію персональних даних. В ЄС актуалізація даних є обов’язковою умовою обслуговування. Якщо її не пройти, рахунок можуть заморозити. Це особливо небезпечно для нерезидентів і мігрантів.
Податок на фінмон. Українці скаржаться на високу (20−30%) комісію, яку стягує банк при поверненні коштів після примусового закриття рахунку. У ЄС повернення залишку коштів, зазвичай, здійснюється без підвищених комісій і відбувається за стандартними тарифами банку.
“Посилення фінансового моніторингу в Україні — це системний процес гармонізації фінансового законодавства з нормами Європейського Союзу. Його правовою основою є Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачає наближення правил у сфері банківського нагляду, протидії відмиванню коштів та прозорості фінансових операцій. Цей процес істотно прискорився після отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС”, - зробили висновок в Мінфіні.
Як повідомляв Інформатор, відтік капіталу та зниження довіри до банківської системи - такі наслідки посилення фінансового моніторингу. В умовах воєнного стану це створює додаткові ризики для української економіки. Замість того, щоб викривати корупційні схеми на сотні мільярдів гривень, держава гоняється за грошима дрібних підприємців і фізичних осіб. Про це розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак. На думку економіста, посилений фінмоніторинг призводить до тінізації економіки і створює проблеми для волонтерів.
Слідкуйте за нами у Telegram
