Долар по 48, дефіцит електроенергії та інші жахи 一 макропрогноз Dragon Capital на 2026-2027 рр
Базовий макроекономічний сценарій базується на припущенні, що активні бойові дії триватимуть у 2026–2027 роках, включаючи атаки на критичну інфраструктуру, пригнічуючи економічне зростання, в альтернативному сценарії стійкого перемир’я темпи економічного зростання будуть відносно стриманими через обмеження з боку пропозиції, в першу чергу робочої сили
Інвестиційна компанія Dragon Capital підготувала прогноз розвитку економіки України для двох сценаріїв: базовий (активні бойові дії триватимуть у 2026–2027 роках) та альтернативний (стійке перемир’я в середині 2026 року).
«Наш базовиймакроекономічний сценарій базується на припущенні, що активні бойові дії триватимуть у 2026–2027 роках, включаючи атаки на критичну інфраструктуру, пригнічуючи економічне зростання. Однак високі обсяги зовнішньої підтримки підтримуватимуть економіку та посилять військову спроможність України, зокрема через нарощування виробництва внутрішнього ОПК. Тривала війна на Близькому Сході негативно впливатиме на економіку України через посилення інфляційного тиску та зростання імпорту, проте загальний вплив буде обмеженим. В альтернативному сценарії стійкого перемир’я темпи економічного зростання будуть відносно стриманими через обмеження з боку пропозиції, в першу чергу робочої сили», - каже Олена Білан, директорка аналітичного департаменту та головна економістка Dragon Capital.
Базовий макроекономічний сценарій: війна триває у 2026–2027 роках, включаючи атаки Росії на критичну інфраструктуру
В результаті атак середньорічний дефіцит електроенергії збільшиться до 10% (з 4% торік та 8% у 2024 р.), а пропускна здатність морських та річкових портів знизиться, проте не стане обмеженням для експорту, через негативні впливи енергодефіцитів на випуск експортно орієнтовних галузей.
Водночас обсяги зовнішньої підтримки України партнерами залишаться високими, зокрема завдяки новій чотирирічній програмі МВФ обсягом $8.1 млрд та пакету від ЄС обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки (Ukraine Support Loan – USL), який був схвалений на заміну “репараційному кредиту”. Це посилить військову спроможність України і дозволить збільшити загальні витрати на ведення війни до $125 млрд у 2027 р. з $85 млрд у 2024 р. (з урахуванням зброї, яка надається партнерами із власних бюджетів). Протягом 2026-2027 років Україна зможе отримати близько $95 зовнішнього фінансування бюджету. При цьому частка кредитів у бюджетній підтримці знизиться до близько 25% з 55% у 2022-2025 роках, що сприятиме борговій стійкості України.
Основним рушієм зростання економіки стане внутрішній ОПК, який зможе суттєво наростити виробництво завдяки додатковому фінансуванню, компенсуючи зниження економічної активності в інших галузях, викликане енергодефіцитами. Тимчасову підтримку економіці в цьому році надасть експорт зернових і олійних, який, як очікується, зросте на 30% р/р через затримку збору врожаю минулого року. При цьому суттєвий дефіцит робочої сили продовжить стримувати економічну активність.
Річний показник інфляції коливатиметься в діапазоні 6-8% у 2026 р., і досягне 7,1% на кінець року. Споживча інфляція знизиться до 5,2% р/р до кінця 2027 р., наближаючись до цільового показника НБУ. Дефіцит зовнішньої торгівлі збільшиться до $57 млрд у 2026 р. та помірно скоротиться до $52 млрд у 2027 р., зокрема завдяки зниженню імпорту посилок у результаті вирівнювання їх оподаткування в рамках поточної програми з МВФ.
НБУ підтримував відносно стабільний курс гривні до долара США з середини 2024 р. з огляду на високу інфляцію. Натомість, стійке сповільнення інфляції у другій половині 2025 р. створило передумови для контрольованої поступової девальвації гривні до долара США. Зважаючи на завищені і нестабільні інфляційні очікування та відносно низьку чутливість експорту і імпорту до змін курсу, експерти очікують, що НБУ продовжить обережно ставитися до темпів послаблення гривні і дозволить лише помірну її девальвацію до дол. США на 7% цього року до 45,5 грн/дол. США (дещо суттєвіше, ніж наш попередній прогноз 44,0 грн/дол. через негативний вплив війни на Ближньому Сході) та ще на 5% у 2027 р., до 48,0 грн/дол. США. НБУ поступово розширюватиме амплітуду щоденних курсових коливань та надаватиме більшу увагу парі долар/євро при визначенні оптимальної траєкторії курсу гривні.
Міжнародна допомога залишатиметься ключовим джерелом фінансування дефіциту бюджету. З огляду на те, що переважна частина цієї допомоги надаватиметься у безповоротній формі, зростання державного боргу буде помірним. За оцінками експертів, державний борг, приведений у відповідність до цілей боргової стійкості МВФ, стабілізується на рівні близько 93% ВВП (без врахування фінансування по програмах ERA та USL, та за вирахуванням боргу перед росією).
Вплив тривалої війни на Близькому Сході
Базовий сценарій враховує негативні наслідки війни на Близькому Сході, зокрема зростання світових цін на нафту і газ, проте передбачає швидке закінчення бойових дій у найближчі місяці і повернення цін на нафту до $70/барель. Триваліша війна в регіоні чинитиме додатковий негативний вплив на економіку України, в першу чергу через посилення інфляційного тиску.
Також збільшення вартості імпорту енергоносіїв та добрив спричинить суттєвіше, ніж очікувалось, розширення зовнішньоторговельного дефіциту.
Ціни на пальне у мережевих АЗС України
Проте, з огляду на масштабні структурні дисбаланси, викликані війною та наявність зовнішнього фінансування, це не загрожуватиме зовнішній стійкості країни та валютному ринку. Так, збереження ціни на нафту на рівні $100/барель протягом року може додатково розширити торговельний дефіцит на $1,4 млрд (0,6 в.п. ВВП), а негативний вплив високих цін на газ реалізується лише у разі додаткових пошкоджень внутрішньої газової інфраструктури. Тож ми не очікуємо помітного впливу такого розвитку подій на валютний курс. Однак НБУ буде набагато обережнішим щодо темпів і термінів валютної лібералізації.
Сценарій стійкого перемир’я в середині 2026 року
Темпи економічного зростання в перші роки після війни будуть відносно стриманими. Хоча споживчий та інвестиційний попит, ймовірно, суттєво збільшиться в результаті покращення настроїв та завдяки початку масштабної відбудови, внутрішнє виробництво навряд чи зможе задовольнити сплеск попиту, в першу чергу через гострий дефіцит робочої сили. Після війни в Україну повернеться близько 15% біженців або 1 млн осіб, з яких тільки 0,3 млн осіб поповнять робочу силу. Збільшенню пропозиції робочої сили в «цивільному» секторі економіки сприятиме часткова демобілізація зі збройних сил, проте вплив цього фактору також буде обмеженим, оскільки ризики повторного нападу з боку Росії потребуватимуть утримання великої і добре підготовленої армії.
Чисельність робочої сили залишиться набагато меншою, ніж 17 млн осіб до війни і недостатньою, щоб задовольнити стрімке зростання попиту на працю. Водночас масштабне і швидке залучення трудових мігрантів, ймовірно, буде стримуватись відносно низьким рівнем зарплат в Україні порівняно з сусідніми країнами (приблизно 550 євро/міс в Україні, проти майже 800 євро/міс у Молдові та 850 євро/міс в Албанії), культурними та мовними бар’єрами.
Ще одним обмежуючим фактором для повоєнного економічного зростання буде втрата виробничих потужностей через тимчасову окупацію частини території. Так, на тимчасово окупованій території залишається близько 20% посівних площ, 40% сталеливарних потужностей, виробництво коксівного вугілля, а також найбільша в Європі Запорізька АЕС, яка до війни забезпечувала близько 20% виробництва електроенергії. Також на темпи економічного зростання у перший рік-два після війни негативно впливатиме часткове скорочення фіскального стимулу, адже зростання витрат на відбудову лише частково компенсує скорочення бюджетних витрат на оборону. При цьому програми зовнішньої бюджетної підтримки, ймовірно, будуть скорочені відповідно до бюджетних потреб і перепрофільовані на фінансування відбудови у майбутні роки.
В сценарії досягнення стійкого перемир’я реальний ВВП зросте на 3,5% р/р у 2026 р. та 5,0% р/р у 2027 р. При цьому частина споживчого попиту, не задоволена внутрішнім виробництвом, штовхатиме вгору ціни та стимулюватиме зростання імпорту, тоді як відновлення експорту буде обмежене, зокрема через втрату виробничих потужностей. У результаті зовнішньоторговельний дефіцит залишатиметься високим — близько 20% ВВП, приблизно вдвічі вище за довоєнні рівні, незважаючи на очікуване скорочення імпорту товарів подвійного призначення, зброї та енергетичних матеріалів. Посилення інфляційного тиску разом з високим зовнішньоторговельним дефіцитом та зміщенням структури імпорту в бік споживчих товарів створюватиме підстави для суттєвішого послаблення курсу гривні у поєднанні з жорсткою монетарною політикою.
Як повідомляв Інформатор, у серпні 2025 року Олена Білан, головна економістка Dragon Capital та учасницю Наглядової ради ЦЕС, розповідала про курс долара, інфляцію і бюджет. На думку експертки, курс долара до кінця року, ймовірно, залишиться стабільним з прогнозом 43,5 грн/$, але може бути і нижчим. 31 грудня 2025 року НБУ встановив такі значення: долар США (USD) – 42,3878 грн., Євро (EUR) – 49,8565 грн., польський злотий (PLN) – 11,7963 грн.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
