Членство України в ЄC стане головною темою до кінця року - але є нюанс: позиція Угорщини
Брюссель впевнений, що розширення в інтересах самого Євросоюзу, а Молдові та Україні хочуть запропонувати бонуси ще до того, як завершиться процедура вступу
Єврокомісія має визначитися із членством України 8 листопада. Вже відомо, що ЄК позитивно оцінює успіхи України та Молдови на шляху до євроінтеграції та рекомендуватиме надіслати пропозицію щодо членства. До Києва, як передбачають, будуть зауваження щодо боротьби з корупцією, хоча Брюссель відзначає прогрес у цьому напрямку. Тож ймовірно головною темою осені буде саме євроінтеграція. Тепер це набагато реальніше, ніж упродовж останніх двадцяти років. Але відомо й те, що перепоною стане позиція Угорщини, яка вимагає ширших прав для нацменшин.
Водночас є сигнали про те, що рішення про запрошення України до ЄС буде прийнято, зрештою, це в інтересах Брюсселю.
Україна наближається до ЄС
Уже 8 листопада Єврокомісія має оприлюднити звіт щодо процедури прийняття України до Євросоюзу повідомляє Reuters із посиланням на трьох єврочиновників. У ньому буде надано оцінку того, який прогрес здійснили країни, що прагнуть приєднатися до союзу, у реалізації економічних, правових та інших критеріїв.
Після цього, якщо не буде ніяких зауважень, лідери ЄС матимуть можливість підписати пропозицію щодо членства України та Молдови на саміті 14–15 грудня. Джерела прогнозують, що «Київ отримає позитивну рекомендацію, можливо, за додаткових умов». Окрім України, у Брюсселі хочуть те саме запропонують Молдові. Щодо Грузії, то питання про надання їй статусу країни-кандидата на вступ до ЄС наразі не вирішене.
Ймовірно, додаткові вимоги стосуватимуться боротьби з корупцією, крім того, Угорщина вимагає розширити права нацменшин. Зокрема Будапешт цікавлять етнічні угорці із Закарпаття. Це дещо дивна позиція, оскільки, до прикладу, Румунія намагається пришвидшити євроінтеграцію Молдови, якраз піклуючись про місцевих, які визнають себе румунами, адже це дасть можливість подорожувати без огляду на кордони, а значить, тримати зв’язок з історичною Батьківщиною.
Кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк повідомив у соцмережі "Х", що очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн має намір відвідати Київ на початку листопада. Він вважає, що вона привезе гарні новини для України.
«Вона не поїхала б туди напередодні публікації звітів про розширення Єврокомісії (8 листопада), якби не мала хороших новин», — припустив Йозвяк.
Корупція на перепоні євроінтеграції
Уряд постійно декларує, що бореться з корупцією, хоч скандали спалахують раз по раз. Дійшло до того, що це шкодить Україні на міжнародній арені й очільник держави Володимир Зеленський, навіть, просив ЗМІ менше висвітлювати цю проблему, що викликало обурення в суспільстві. Разом із тим, результати нового опитування Київського міжнародного інституту соціології свідчать, що 59 % українців бачать позитив у боротьбі з корупцією, хоч 34 % кажуть, що все безнадійно.
Колишній президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявляє, що в Україні «нестримна корупція». Через це ЄС має відмовити у вступі та заявити, що Києву нічого не світить у найближчій перспективі.
«Кожен, хто мав хоч якесь відношення до України, знає, що це корумпована країна на всіх рівнях суспільства. Попри свої зусилля, вона не готова до вступу; вона потребує масштабних внутрішніх реформ», — сказав Юнкер під час інтерв’ю німецькому виданню Augsburger Allgemeine.
Однак Брюссель набагато оптимістичніший і вважає, що Київ просувається в подоланні корупції. Зрештою, інтеграції передуватиме ще десятилітній період реформ, які мають підтягнути національне законодавство до європейського рівня. Президент України Володимир Зеленський запевняє, що Київ хоче понад усе отримати запрошення до ЄС.
«Це є головним пріоритетом для України — бути готовою до політичного рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС цього року. І я сподіваюся, що те саме можна сказати про Європейський Союз. Ми заклали міцний фундамент для цього», — пише президент.
Проблеми із сусідами
Прем’єра Угорщини Віктора Орбана критикують за обійми та обмін компліментами з російським вождем володимиром путіним. Дійшло до того що він заявив, мовляв, криваве придушення москвою Угорського повстання, річницю якої відзначають 23 жовтня, — це погано, але Євросоюз зараз такий само окупант. На це Жозеп Боррель, головний дипломат ЄС, заявив що Угорщина може залишити союз, як тільки захоче й ніхто їх танками душити не буде. Проте Будапешт не поспішає цього робити, більш того активно використовує своє становище, аби перешкоджати Києву стати частиною європейської спільноти.
Угорщина є найголовнішим супротивником євроінтеграції України в середині ЄС. Віктор Орбан заявляв, що це не в його інтересах. Але угорський прем’єр не завжди говорить відверту дурню. Іноді його зауваження обґрунтовані та знаходять підтримку. До прикладу він сказав, що вступ України до Євросоюзу не можна розглядати, оскільки ми ведемо війну, а отже «не відомо» про яку територію та яке населення йдеться. Це важливо, зважаючи на те, що кількість представників у загальноєвропейських органах влади, а також допомога з бюджету ЄС визначаються саме цими показниками.
На другому парламентському саміті «Кримської платформи» віцепрезидент Європарламенту Роберт Зіле відкинув ці аргументи. Він зазначив, розпочинати переговори про вступ необхідно хоча б для того, щоб надіслати сигнал путіну, що його агресія не зможе зірвати процес євроатлантичної інтеграції України.
«Можливо, хтось запитає, чи це можливо, і чи є мудрим робити цей крок, коли Україна не контролює усю свою територію. Відповіддю має бути гучне «так». Кремль має чітко почути, що ми віримо у всеосяжну українську перемогу, у повну територіальну цілісність європейської України, і ми готові підтримати це політично, дипломатично і фінансово, чого б це не вартувало», — зазначив єврочиновник.
Щодо нацменшин, то Будапешт стверджує, що Київ «обмежує» етнічних угорців, понад 100 000 яких компактно проживають на Закарпатті, зокрема в Берегівському районі. Правляча партія «Фідес» використовує тему захисту національних меншин для підтримання популярності всередині країни та обґрунтування зовнішньої політики. Угорщина вимагає зміни до закону про освіту, який забезпечує обов’язкове викладання української мови в школах. Будапешт хоче, аби його меншина навчалася угорською, а на українську мову виділялося кілька годин на тиждень. Це спонукало б українців угорського походження, лише половина з яких знає державну мову, як мінімум, мати тісні контакти з Угорщиною. Чи можливо, емігрувати до цієї країни в майбутньому. Крім того, коли дивишся на фото Орбана в шалику з «Великою Угорщиною», не полишає думка, що угорські війська перед 24 лютого 2022 року зібралися біля кордонів з Україною не лише для того, аби гарантувати спокій на кордонах.
Хай там як, Україна отримала пропозиції від Венеціанської комісії щодо гармонізації свого законодавства з європейським у царині прав нацменшин. У вересні Верховна Рада ухвалила поправки до законодавства, якими розширює та уточнює права використання мов нацменшин в освіті, рекламі, здійснення публічних заходів, наданні екстреної допомоги тощо. Товариство угорської культури Закарпаття критикує певні положення зміненого закону про українську меншину, однак є надія, що ці проблеми будуть вирішені.
В інтересах Євросоюзу
Президентка Європейського парламенту Роберта Мацола за якомога швидший вступ України до ЄС. Більш того, вона вважає, що не потрібно чекати, поки триватимуть усі процедури, що може розтягнутися на десяток років, а запропонувати Києву та Кишиневу переваги вже зараз, починаючи від пільг на єдиному ринку й закінчуючи залученням до молодіжної програми Erasmus.
А ще в інтерв’ю Politico Мацола заявила, що, на її думку, українські та молдовські депутати можуть приєднатися до Європарламенту як спостерігачі. Вони не матимуть права голосу і їх не обиратимуть за загальною процедурою, а призначатимуть, але вони матимуть своє місця в Раді Європи й зможуть використати це для відстоювання інтересів своїх країн.
«Не можна помилитись: політично доцільно, якщо країна дивиться в бік Європи, то Європа повинна широко відчинити свої двері… Розширення завжди було найсильнішим геополітичним інструментом Європейського Союзу», — сказав Мецола.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, заявив Politico, що це було б цінним досвідом і принаймні 30 нардепів з Верховної Ради вже заявили, що хотіли б спробувати себе в ролі депутатів-спостерігачів Європарламенту. За його словами, ще шанс навчитися, зрозуміти механізми прийняття рішень та налагодити контакти.
ЄС націлений на розширення, адже інтеграція України, Молдови, Грузії та країн Західних Балкан розглядається як можливість конкурувати на світовій арені з геополітичними «монстрами», як Китай і росія чи виступати рівноправним партнером США. Перемога ліберально-демократичної опозиції в Польщі дає єврооптимістам сподівання, що Брюссель знайде підтримку Центрально-Східної Європи в реформуванні системи управління ЄС. Саме систему прийняття рішень вважають основно перепоною до розширення блоку. Йдеться про скасування права вето на окремі питання у сфері безпеки та зовнішньої політики. Праві сили, такі як «Право та справедливість» в Польщі чи «Фідес» в Угорщині, протистоять цьому, вбачаючи загрозу національному суверенітету, але більшість країн розглядає це як необхідність. Інакше система прийняття управління в Євросоюзі залишиться занадто повільною та нерішучою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
