Будапешт використовує українських угорців, аби виправдати прокремлівську політику уряду
Будапешт часто звинувачує Україну в переслідуванні угорської національної меншини й це є виправданням до багатьох антиукраїнських кроків. Це стало приводом для заяв про готовність блокувати вступ України до ЄС, що викликало бурхливу реакцію в суспільстві. У Європі проблема нацменшин далеко не розв’язана, але в Україні ситуація із цим точно не найгірша. Правляча партія «Фідес» використовує питання меншин у своїх політичних цілях, і це не має стосунку до «вето» на євроінтеграцію.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відомий своєю прихильністю до вождя росіян володимира путіна. Іноді складається враження, що він у нього на зарплаті, оскільки Угорщина не минає можливості, аби якось дошкулити Україні. 26 червня, Будапешт заявив, що блокуватиме переговори про вступ України до ЄС. А щоб усе виглядало не так ганебно, Угорщина пропонує прив’язати вступ України в ЄС до членства Грузії. Але вона, поки що, навіть, плану для набуття членства не отримала — лише «перспективу». І, зважаючи на те, що в Сакартвело влада належить проросійській політичній групі, яка, намагається придушити свободу слова та відновила пряме авіасполучення з росією, це відбудеться не скоро.
Своє рішення Угорщина, аргументує, нібито, «обмеженнями» угорської національної меншини на Закарпатті. На думку Будапешта, понад 100 000 етнічних угорців, які компактно проживають на Закарпатті, зокрема в Берегівському районі, страждають від переслідувань. Особливо багато нарікань викликає закон 2017 року, який забезпечує обов’язкове викладання української мови в школах у тих місцевостях, де, нерідко, не користуються ніякою іншою мовою, крім угорської.
Український блогер Денис Казанський запропонував своє розв’язання проблеми — заселяти Закарпаття біженцями зі східних областей. На його думку, це розбавить концентрацію угорського населення, при тому юридично нічиї права не будуть порушені. Адже жодного порушення в тому, щоби будувати житло для своїх громадян, які постраждали від війни, немає.
«Рішення насправді очевидне — на Закарпатті необхідно розгорнути будівництво житла для військових та для переселенців, які втратили будинки у зв’язку з війною та окупацією… Не всі захочуть переїжджати на Закарпаття, але всім і не треба. Ось у Берегові зараз мешкає 25 тисяч людей, Лише 10–15 тисяч переселенців змінять місто», — пише блогер.
Можливо, ця схема і спрацювала б, однак навряд вона наблизить нас до ЄС. Це нагадує практику тоталітарних урядів СРСР: після Голодомору вони заселяли Донбас, а після депортації татар — Крим. Хоч і є суттєва відмінність, адже мова йде про «дозаселення», а не про геноцид чи депортації. Але якби таке наважилися реалізувати, це точно викликало б протест у Будапешті, адже законодавство ЄС захищає нацменшини від асиміляції.
У ЄС діє низка правових норм, відображених у Рамковій конвенції про захист національних меншин та Європейські хартії регіональних мов або мов нацменшин. Ці норми представники «Фідес» критикують за те, що вони не є загальнообов’язковими та не мають дієвого механізму контролю. Але вони хоч якось допомагають, впоратися з проблемами, адже кордони Європейських країн формувалися ще до того, як виникло саме поняття «нація» в його сучасному розумінні. Більшість країн ЄС має впливові національні меншини. Часто їхнє співіснування з титульною нацією далеко не безхмарне. Проблеми є з ромами, шотландцями, каталонцями та саамами. Але найбільш помітним прикладом є баски — народ на північному сході Іспанії та південній Франції.
Баски вважаються автохтонним населенням Піренеїв, яке, ймовірно, там проживало із часів кам’яного віку. До прикладу, слово «Aitzur» («мотика») у них буквально перекладається як «палиця з каменем», адже походить від поєднання слів «(h)aitz» — «камінь» і «zur» — «дерево». Але своєї держави вони не мають. Баски віддавна борються з урядами Франції та Іспанії, до складу яких входять, за ширші автономні права та визнання своєї культурної та політичної ідентичності. Багато басків виступає за створення незалежної держави. І часто це переростає в насильство та терор. Бойовики націоналістичної організації ЕТА за 40 років боротьби вбили понад 850 людей і лише у 2017 році саморозпустилися. На щастя, у нас таких проблем нема, незалежна Угорщина існує.
Іншим проблемним регіоном є Балкани. Сербська меншина в Косово, вимагає автономії та не хоче підкорятися центральному уряду. Через це північ країни постійно роздирають заворушення. Навесні цього року серби відмовилися визнавати результати голосування на муніципальних виборів у Косово та підняли протести, у результаті яких загинули люди. Це загрожувало перерости у війну із Сербією. Зрештою, влада вирішила провести повторне голосування. Але українські угорці мають широке представництво в місцевих радах. Вони, навіть, мають загальнодержавну національну партію, яка з огляду на їх нечисленність, гарно конкурує з іншими в Закарпатській області, але не так добре в Україні. На тлі цих проблем ситуація з українськими угорцями виглядає не так уже і критично.
Якщо вже мова про національні меншини, то логічно запитати, а як там поживають українці в Угорщині? У нас на Закарпатті є регіони, у яких етнічні угорці складають чверть, третину, і, навіть, 75 % населення. У Берегівському районі діє 108 шкіл, де, до речі, не завжди дотримуються українського мовного законодавства.
Можна очікувати, що дзеркальна картина й по той бік кордону. Але виявляється, що на всю дев’ятимільйонну країну є лише близько 3000 українців. Вони залишилися по селах на берегах Тиси. Щоправда, є ще понад 3300 «русинів», яких угорці виокремлюють в окрему націю. Вони, навіть, мали одну початкову школу, на яку держава виділяла дотації, але її зачинили у 2020 році.
Частково такий стан української меншини в Угорщині пояснюється тим, що наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть відбувалася агресивна «мадяризація». Крім того, в 1945 році Союз забрав до складу України регіони, де була переважна частка українців. Невідомо, скільки зараз в Угорщині нащадків асимільованих українців. Однак 268 тисяч громадян (2,6% населення) у переважно католицькій країні заявили, що сповідують греко-католицьку віру, хоч богослужіння проводиться угорською мовою. Знаково також, що аж 14 % угорців не захотіли назвати свою національність.
Хай там як, але це не Київ, а угорський уряд має право «вето». Тож «угорське питання» може дійсно стати серйозною перепоною до вступу в ЄС.
Якби хтось надумав втілити ідею Казанського в життя і заселити Закарпаття вихідцями зі зруйнованих регіонів, навряд це б допомогло змінити думку Орбана щодо вступу України в ЄС. Причина ймовірного «вето» Будапешту полягає не в тому, що Київ якось особливо погано ставиться до етнічних угорців: ті ж румуни, поляки, кримські татари й інші меншини живуть за цими ж законами. Як і не в тому, що партія Орбана «Фідес» піклується про угорців більше, ніж інші уряди про свої меншини.
Каталіна Новак, президентка Угорщини, відмовляється визнавати Федора Шандора, етнічного угорця, воїна-добровольця і героя війни послом у її країні. У «Фідес» не люблять тих угорців, які воюють за свою державу, Україну, а потім стають впливовими дипломатами. Це руйнує всю історію про пригноблену угорську меншину в Україні. А Будапешт використовує мотиви боротьби за національні права для підсилення свого політичного впливу. Часто-густо це шкодить інтересам самих угорців.
«Багато років у школах із мовою навчання, що належить до мов національних меншин, усі предмети вивчаються мовою меншини, у той час як на вивчення державної відводиться лише дві години на тиждень, і вона вивчається як предмет… Такий стан справ серйозно шкодить освіті дітей. Наприклад, 55 відсотків школярів із румунської національної меншини та 62 відсотки з угорської не змогли подолати поріг склав/не склав на зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови у 2017 році», — писала про закон 2017 року, якого так критикує Орбан, тодішня міністерка освіти Лілія Гриневич.
Дії Будапешту нагадують путінську стратегію «захисту російськомовних». За двадцять років керівництва Орбана Угорщина стала найкорумпованішою державою Європи. Більшість ЗМІ належить провладним олігархам, про кумівство й корупцію Будапешту говорять у Європарламенті, верховенство суду порушено. Влада має все це якось виправдовувати. Тож робить це, копіюючи росію: «іноагенти» — це «соросята»; Євросоюз нас засуджує, не тому, що крадемо, а тому, що ми за «традиційні цінності»; ми не продаємося путіну, а відстоюємо національні інтереси; і, зрештою, ми захищаємо угорців від фашистської хунти в Києві. Навіть, погано завуальовані територіальні претензії присутні.
Будапешт не зацікавлений у тому, щоб українські угорці більше інтегрувалися в українське суспільство. Ситуація, коли лише половина угорської меншини знає українську мову, для уряду Орбана бажана. Він роздає українським угорцям паспорти своєї країни, приманюючи активне населення громадянством Євросоюзу. І це дає можливість загравати з ідеєю територіальної експансії, яку, поки що, важко уявити, але яка подобається ультраправим і на яку натякав Орбан, прогулюючись із фанатським шаликом із «Великою Угорщиною».
На цьому тлі контрастом виглядають дії румунського уряду: Бухарест вважає молдован румунами, але наміру об’єднуватись не має. Натомість сприяє Кишиневу у вступі до ЄС, адже в такий спосіб фактично, буде стерто кордони між державами й нація об’єднається. Через позицію Орбана в Молдови більше шансів на швидкий вступ до ЄС, ніж у нас. Тож молдавани безперешкодно їздитимуть у гості до румунських родичів, поки українські угорці стоятимуть на кордоні з Угорщиною.
Раніше ми розповідали про те, що Угорщина перед 24 лютого 2022 року перекидав війська на кордон з Україною. Ми також пояснювали, чому Сполучені Штати вирішили застосовувати проти уряду Орбана санкції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.