Чи можливе об’єднання Молдови та Румунії і чому частина населення проти цього

У Республіці Молдова поступово зростає кількість прихильників об’єднання з Румунією. Цей рух стає популярнішим, але зустрічає запеклий опір проросійських політичних сил. Ключовим питанням є проблема існування молдовської мови, яку правляча партія та академічні кола вважають діалектом румунської. Москва виступає проти зближення Кишинева та Бухареста, оскільки не хоче втрачати вплив у регіоні. Водночас об’єднання Молдови та Румунії ускладнене багатьма юридичними та політичними питаннями.

«Юніоністи» й «молдовени»

За останніми опитуваннями, 35 % молдован вважають себе румунами й підтримують об’єднання двох країн, натомість 47 % населення виступають проти. При тому в Румунії 74 % населення за таке злиття. Молдова неоднорідна, крім молдаван, державу населяють також інші народи, такі як гагаузи, крім того, є ще російський анклав Придністров’я. Підтримка об’єднання з Румунією в цих регіонах значно нижча, ніж у решті Молдови. Тих, хто виступає за об’єднання, називають «юніоністами», а тих, хто проти — «молдовенами». Кількість «юніоністів» зростає з кожним роком.

Румуни вважають себе й молдаван одним народом, який штучно було розділено, спершу російською імперією, а потім Радянським Союзом. Про це заявляв, до прикладу, президент Румунії Клаус Йоганніс. Молдовани ж вважають себе якщо не румунами, то, принаймні, дуже близькими. Недавно Кишинів прийняв закон, яким визнає державною мовою Молдови румунську.

Чи існує молдовська мова

Про мову молдовани сперечаються від здобуття незалежності. Між «молдовською» та румунською справді є відмінності в лексиці та граматиці, але це рівень діалекту. 2 березня влада вирішила покласти край суперечкам і прийняла закон, який визначає, що молдовська й румунська мови — одне й теж. Академія наук Молдови привітала ініціативу депутатів, назвала цей крок давно назрілим, а поділ штучним.

Опозиція, зокрема проросійська партія «ШОС», молдовські комуністи та соціалісти, організували акцію протесту перед будівлею Конституційного суду в Кишиневі, повідомляє Agerpres. Зрозуміло, що йдеться про інтереси кремля: законодавство про румунську мову не дає росії грати на протиставленні молдован румунам та посилює євроінтеграційні процеси. Це підтвердила речниця МЗС росії Марія Захарова заявила, що уряд Санду не мало не багато, «відмовився від рідної мови».

Кремль так збуджений тому, що мовне питання в Молдові — це про національну і європейську ідентичність. Говорити румунською мовою в Молдові означає мати європейську самоідентифікацію і євроцентричний політичний вибір. Означає засуджувати СРСР, який розділив Румунію. Румунська мова, зрештою, є однією з офіційних мов Євросоюзу. А противагу цьому складає «постсовок», «какая разніца» й «рускій мір» — те, що далі стагнує в Придністров’ї.

Трохи історії

На теренах сучасної Молдови, Румунії та України раніше існувало Молдовське князівство. Воно було васалом Туреччини аж до ХІХ століття. Князівство мало цікаву й заплутану історію. Свого часу син Богдана Хмельницького Тиміш, навіть, сватався до молдовської княжни. У боях за Молдову він і загинув. Після турецько-російських воєн у ХІХ столітті частину Молдови росія окупувала, на решті території було утворено князівство Молдовське та Валаське. Ці дві держави об’єдналися під владою одного монарха й утворили королівство Румунію.

Після Першої світової країна «приросла» територією, яку відібрала в росії, але після Другої світової СРСР забрав під свій контроль територію Румунії, і відколов від неї частину країни. Утворили нову державу, яка нині називається Молдовою. Щоб ускладнити подальше об’єднання країн в одну, СРСР оголосив, що йдеться про окремі народи, а мова молдаван відмінна від румунської та почав переводити її з латинки на кириличну абетку.

Після падіння СРСР розпочався рух на об’єднання. Символами нової незалежної Молдови став румунський прапор із зображенням герба Молдови та румунського гімну «Deșteaptă-te, române!». Перший президент Республіки Молдова Мірча Снєгур на деякий час уклав угоду про вільний перетин кордону з Румунією.

Але після війни в Придністров’ї та поступового утвердження в інформаційному просторі колишніх радянських наративів, почалися процеси дистанціювання: державний прапор і гімн змінили, в 1994 році провели референдум про незалежну Молдову, щоб унеможливити входження до Румунії. Конституція, прийнята парламентом, де переважали ліві, переназвала офіційну мову «молдовською».

У 2003 році комуністи прийняли закон, у якому заявили, що молдавани та румуни є різними народами. І лише прихід проєвропейської політичної партії змінив ситуацію.

 Об’єднання Молдови й Румунії

Ідею об’єднання Румунії і Молдови складно реалізувати. Не можна просто піти на дільниці і проголосувати за злиття з Румунією: ця країна член НАТО та ЄС, тому Бухарест мав би спершу вийти із цих структур, задля такого кроку.

Але один варіант таки є — вступ Молдови до Євросоюзу. Якби це відбулося, між країнами не було б кордону, а це означає, що відносини були б настільки близькими, що, по-суті, йшлося б про об’єднання. Крім того, у національне законодавство можна було б внести зміни, які б дозволяли громадянам Молдови та Румунії балотуватися і брати участь у голосуванні до органів влади будь-якої з країн — подібні ініціативи вже є. Де-факто, йшлося б про утворення федерації.

Це одна з причин, чому румунська влада активного допомагає уряду Маї Санду в її спробах євроінтеграції. Бухарест так рішуче налаштований, що президент Клаус Йоханіс заявив, що «підтримає Молдову за будь-якого варіанту», маючи на увазі готовність надати допомогу проти російського втручання у внутрішні справи країни. Щоб завадити впливу кремля, Румунія надає Кишиневу енергоносії, навчає молдовських силовиків та військових на натівських полігонах.

Стокгольмський синдром Молдови

З 1998 року близько 1 мільйон молдаван скористалися тим, що сусідня Румунія охоче надає жителям Молдови громадянство, адже вважають їх етнічним румунами. Вони отримують документ, їдуть до багатших країн ЄС на заробітки. Це дає можливість виживати в найбіднішій країні Європи. Цифра вражає, адже населення Республіки Молдова — 3,5 мільйони осіб. Але парадокс у тому, що попри всі вигоди, більшість молдаван не готові визнавати себе румунами. Чому так?

Загалом, не всі в Молдові готові підтримувати європейський вибір. Йдеться про «покоління совка», частину російськомовних та окремі національні меншини, як гагаузи. Зрештою, навіть у Східній Німеччині в старшого населення спостерігають ностальгію за радянським минулим, яке за туманом років виглядає дещо романтизовано. Є навіть спеціальний термін — «остальгія». Це населення готове крізь пальці дивитися на всі вибрики кремля, аж до створення власного анклаву та розгойдування країни протестами. Але помітно, що ці настрої суттєво послабшали: ШОС збирає все менше людей на свої акції.

В Україні до недавнього часу теж багато зітхали за Брєжнєвим, дешевою ковбасою і «кращим у світі морозивом». Російське вторгнення позбавило від цих ілюзій і нагадало, що «совок» — це в першу чергу чекісти, свавілля влади та примус.

У Молдові після 24 лютого кількість «юніоністів» збільшилася. 3 2015 по 2022 роки частка тих, хто хоче об’єднання з Румунією зросла з 20 до 44 відсотків. Молодь орієнтована на Європу, тому поступово ця точка зору стає все популярнішою — перемога Маї Санду на минулих виборах яскраво це продемонструвала. Новообрана президентка заявила, що рішення про можливе об’єднання прийме тільки народ. Схоже, майбутнє Молдови в ЄС, якщо, звісно, росія цьому не завадить.

Інформатор повідомляв про те, як Молдова опинилась під гібридними ударами кремля. Ми розповідали, що президент Молдови Мая Санду заявила, що її країну захищає не нейтралітет, а ЗСУ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.