Доленосні вибори в Польщі: ЄС остерігається появи нового Орбана, а Україна ризикує симпатією ключового союзника
Україно-польські відносини стали заручником напруженої виборчої кампанії, адже на парламентських виборах правляча "Право і Справедливість" може поступитися ліберальній опозиції
Підтримка України в Польщі похитнулася в тому числі через наближення виборів. Правляча «Право і Справедливість» вибудовує виборчу стратегію на протиставленні себе іншим партіям, як принципового гравця на міжнародній арені. Україна стала заручником цієї боротьби, у час, коли пристрасті киплять і перемога провладної партії зовсім не гарантована. У ЄС вважають перемогу «Права і Справедливістю» загрозою тріумфу право-популістських режимів, водночас для України, ймовірно, усе буде не настільки катастрофічно.
Підтримка Польщі під загрозою
Як показують результати парламентських виборів у Словаччині та голосування за тимчасовий бюджет США, рівень підтримки України у світі падає, хоч поки що великої біди не сталося. Тривогу викликає сусідня Польща, через яку здійснюється левова частка постачання західної допомоги й де 15 жовтня відбудуться парламентські вибори, адже, схоже, правляча «Право і Справедливість» (PiS) робить ставку на гру на конфронтації, попри задекларовану Варшавою проукраїнську позицію.
«Ми допомагали із самого початку. У першому періоді за постачанням зброї ми були попереду всіх. Ми також допомагали як людям, так і державі та органам місцевого самоврядування. Ми робили все, що могли, навіть пізніше, коли долучалися різні люди, з різною інтенсивністю та поворотами. Ми хочемо й будемо на цьому фронті, щоби підтримати Україну, але ми зробили це... в ім’я наших державних інтересів», — заявив Ярослав Качинський, лідер PiS, у розпал суперечок довкола експорту зерна.
Напередодні виборів його партія намагається загравати з аграріями й продемонструвати тверду державну підтримку: майже кожен п’ятий поляк пов’язаний із сільським господарством. Крім того, хоч пальму першості тут займає ультраправа «Конфедерація», консервативна PiS також періодично порушує питання УПА, вояків якої у Варшаві вважають причетними до «геноциду» польського населення на Волині під час Другої світової. На цьому тлі Домініка Чосич, співробітниця мовника TVP, якого вважають проурядовим, заявила, що, буцімто, невдячний Київ має намір втрутитися у вибори, аби скинути діючу владу. Навіть на такій гучній події, як форум зі збройовими компаніями у Києві, польських представників не було, хоча наш посол Василь Зварич каже, що запрошення Варшаві надійшло одним із перших.
Після закінчення виборів відголоски цієї напруги збережуться і вони точно не покращать взаємини між країнами. Але попри все сказане вище, перебільшенням буде вважати, що антиукраїнська позиція є основою стратегії PiS — йдеться про формування образу «фортеці в облозі» взагалі.
Фортеця в облозі
Судячи із заяв партійців PiS різного рівня, проти суверенітету Польщі зараз виступає Брюссель, якому не подобається судова реформа проведена Варшавою та є зауваження щодо дотримання прав ЛГБТ. Німеччина у союзі з Францією відчувають загрозу перед «польським економічним тигром». Нібито, ці країни намагається підірвати вплив Варшави в ЄС різними способами, зокрема просуваючи законопроєкти, що шкодять економіці Польщі. Крім того, є ще мігранти, які загрожують безпеці країни.
«У страху великі очі і смаглявий колір обличчя. За визначенням це «незаконно», і нічого доброго від нього чекати не доводиться. Він рухається в «ордах», які наполегливо вимагають «штурмувати» кордони богобоязливої країни на Віслі з метою її пограбунку та морального розгрому. Він хоче польських жінок, благ і ісламізації нашої культури. Його посилають найбільші вороги Польщі: путін і Лукашенко зі сходу, Євросоюз із заходу, а зсередини підступний Туск намагається послабити віжки», — змальовує атмосферу видання Polityka.
Рівень життя поляків упав у зв’язку з інфляцією, що є загальносвітовим явищем. Владі важливо знайти теми, які б підкреслювали успіхи їхнього правління і досі ніхто не придумав нічого кращого, аніж зовнішня політика. Україна в цьому плані просто перетворилася на заручника обставин.
"Я розумію, що він (Зеленський - ред.) зараз думає, що у нього буде тісний союз з Німеччиною. Дозвольте попередити вас, що Німеччина завжди буде прагнути до союзу з росіянами через голови країн Центральної Європи. Це Польща прийняла під свої дахи кілька мільйонів українців, це поляки вітали українців, це ми найбільше допомагали в той час, коли німці хотіли послати в обложений Київ 5 тисяч касок. Не варто забувати про це, президенте Зеленський", — нагадує нам про вдячність прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Польскій владі не можна розслаблятися, адже згідно з опитуваннями, PiS, разом зі своїм ймовірним партнером по коаліції ультраправою «Конфедерацією», отримує приблизно такі ж результати, як і три демократичні опозиційні партії разом узяті: центристська «Громадянська коаліція», «Лівиця» та правоцентристська «Третій шлях». Водночас для влади усе не так погано. Ця мінімальна перевага демократичної опозиції може бути зведена нанівець, адже партії з роздробленої опозиції не проходять виборчого бар’єру у 5 %. Крім того, опозиція вважає, що PiS грає нечесно.
Перипетії виборчої кампанії
Ставки надзвичайно високі й в хід ідуть всі методи. До прикладу, 15 жовтня, в один день із парламентськими виборами влада вирішила провести референдум. Держава цікавиться думкою громадян стосовно таких питань:
- Чи підтримуєте ви продаж державних активів іноземним структурам, що призводить до втрати польськими жінками та чоловіками контролю над стратегічними секторами економіки?
- Чи підтримуєте ви підвищення пенсійного віку, зокрема відновлення пенсійного віку до 67 років для жінок і чоловіків?
- Чи підтримуєте ви ліквідацію загородження на кордоні між Республікою Польща та Республікою Білорусь?
- Чи підтримуєте ви допуск тисяч нелегальних іммігрантів із Близького Сходу та Африки в рамках механізму примусового переселення, нав’язаного європейською бюрократією?
Очевидно, що ця повістка підштовхує поляків обрати саме консерваторів. Опозиція прямо називає референдум продовженням виборчої кампанії PiS. Крім того, як пише Ewronews, провладна партія відкрила більше дільниць у селах та дрібних містечках, де проживають консервативні виборці, водночас скоротила їхню кількість у закордонних округах, де потужніше підтримують лібералів. Влада перед виборами також збільшила субсидії на підтримку сімей, запровадила додаткову щорічну доплату пенсіонерам, штучно знизила ціни на бензин.
Опозиція стверджує, що PiS користується підтримкою церкви. Священники надають можливість консервативним політикам виступити перед парафіянами з кафедр у той час, як 71 % поляків вважають себе віруючими католиками. Можливо, таке сприяння викликане просто спільністю в ідеологічних поглядів, але, на думку опозиціонерів, йдеться про фактичне втручання церкви у справи держави.
Усе це відбувається на тлі скандалів, у які поринула правляча партія, зокрема звинувачення в корупції заступника польского міністра Зовнішніх справ, який незаконно видавав візи ЄС громадянам третіх країн. Є ще звинувачення у використанні спецслужб проти опозиціонерів, зневазі до недоторканності депутата та маніпуляціях державних ЗМІ.
«Це буде голосування за те, хто буде депутатом — пан Брейза, якого прослуховували…, а чи ті, хто його підслуховував і хотів знищити його сім’ю. Це простий і очевидний вибір — чи буде парламентарем (депутат — ред.) Кінга Гаєвська, яку поліція затягнула й кинула в автозак, або та, для кого поліція кинула її в цей автозак. Питання в тому, чи буде в нас знову влада, яка дбає про слабшого, яка не поступається сильнішому», — агітує лідер опозиції Дональд Туск.
«Доленосні» вибори
Водночас важливо зауважити, що передвиборчі заяви PiS — це не лише гола вигадка: Німеччина, яка свого часу сприяла Польщі у входженні до ЄС, іноді дозволяла собі зверхній тон «старшого партнера», Білорусь намагалася створити штучну мігрантську кризу, а поведінка Києва в зерновому конфлікті дійсно заслуговує на критику. «Право та Справедливість» навряд могла б побудувати кампанію на самій лише вигадці та перебільшенні, а це вже будуть треті вибори, поспіль, у яких PiS збирається перемогти й має на це всі шанси.
Але в Брюсселі вважають, що черговий успіх консерваторів може означати утвердження правих популістів і подальше розходження з політикою ЄС, аж до «Polexit». Союзники остерігаються появи нового режиму на зразок уряду Віктора Орбана, адже, на думку багатьох, правляча коаліція намагатиметься скопіювати угорську модель управління.
«Вибори, які відбудуться 15 жовтня, визначать майбутнє Польщі — і, відповідно, Європейського Союзу та Європи в цілому — на багато років, можливо, на десятиліття вперед», — пише Войцех Садурський, професор Сіднейського університету, автор книги «Пандемія популістів».
В PiS вважають такі заяви звичайними «лякалками» та спробою втрутитися в передвиборчу боротьбу і привести до влади більш схильну до співпраці з Брюсселем «Громадянську платформу». Щодо України, то після виборів варто очікувати зниження антиукраїнських випадів. З великою ймовірність Варшава й далі буде підтримувати нашу євроінтеграцію, хоча й не виключено, що ставитиме Києву умови, як це робила Туреччина щодо вступу Швеції в НАТО. Зрештою, в інтересах Польщі, аби між ними та рф була держава, здатна захистити від чергового сплеску імперіалізму кремля: у рейтингу російських антипатій поляки не набагато поступаються українцям.
Водночас чим довше триватиме війна, тим більша ймовірність того, що виникне спокуса скористатися можливістю тиснути на Київ, щоб отримати вигідні для себе рішення.Те падіння підтримки України у світі, яке фіксуємо, теж значною мірою спровоковане нашою слабкістю: корупційними скандалами, завищеними сподіваннями, гучними, але порожніми обіцянками. Світ не любить слабких, потрібно звикати бути сильними.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
