Американські вчені довели: чим м'якші закони про зброю і чим більше її на руках, тим частіші масові розстріли
Після розстрілу в Києві 18 квітня, коли поліцейські просто втекли від божевільного чоловіка, який розстрілював перехожих без розбору, в Україні розпочалася дискусія про те, щоб дозволити цивільним носити та застосовувати вогнепальну зброю. Це питання порушив особисто глава МВС Клименко. Можливо, він поспішив. Американське дослідження доводить – що більше у людей на руках зброї, то вища ймовірність масових розстрілів.
Згідно з міжнародним рецензованим дослідженням, опублікованим у журналі BMJ у 2019 році, науковці з Колумбійського університету, Нью-Йоркського університету та Бостонського університету проаналізували дані по всіх 50 штатах США за 1998-2015 роки. Вони вивчали залежність між суворістю законів про зброю, рівнем її поширеності серед населення та частотою масових розстрілів. Результати виявилися однозначними і статистично значущими.
Дослідники встановили: кожне збільшення "дозвільності" законів про зброю на 10 пунктів за спеціальною шкалою від 0 (найсуворіші обмеження) до 100 (повна відсутність обмежень) супроводжувалося зростанням рівня масових розстрілів на 11,5%. Вони також довели, що цей зв'язок є не випадковим, а стійким і відтворюваним. Штати з найліберальнішим зброярським законодавством системно демонструють вищі показники масового насилля, ніж штати з жорсткими обмеженнями.
Ще промовистішою є статистика щодо самого рівня володіння зброєю. Зростання частки домогосподарств із вогнепальною зброєю на 10 відсоткових пунктів корелювало зі збільшенням кількості масових розстрілів на 35,1%. Тобто навіть незначне збільшення дозволів на володіння зброєю, давало збільшення злочинів більш, ніж на третину!

У статистиці враховувалися не лише збройні напади чи застосування зброї у побутових конфліктах, але й кількість самогубств. Вона також суттєво зросла. При цьому автори дослідження зазначили, що розрив між обмежувальними і дозвільними штатами продовжує зростати й надалі.
Дослідники окремо вивчили ситуацію з масовими розстрілами, які вони визначчили, як події, під час яких вогнепальною зброєю було вбито четверо або більше людей. Використовувалися дані ФБР.

Інше питання, яке було докладно вивчено - це так звані "домашні" розстріли - коли жертвами ставали члени сім'ї або партнери - та "недомашні", де стосунки між злочинцем і жертвами були іншими. В обох категоріях зв'язок між ліберальним законодавством про зброю і рівнем насилля залишався високим. Це спростовує аргумент, що легалізація зброї захищає передусім від "чужих" нападників.
Це дуже актуально для України, з огляду на те, що київський терорист використовував легальний карабін Kel-Tec SUB-2000 виробництва США. Перш, ніж погоджувати дозволи на зброю для цивільних, треба розуміти, що багаторічна американська статистика доводить, що розширення доступу до зброї статистично підвищує, а не знижує ризики масового насилля. Дискусія, яку відкрив міністр Клименко, потребує спирання саме на такі дані, а не на інтуїтивні припущення.

Теракт у Голосіївському районі Києва став одним із найбільших трагічних інцидентів із застосуванням вогнепальної зброї в новітній українській історії. Унаслідок теракту загинули семеро людей і 14 дістали поранення. Серед жертв опинився київський музикант Ігор Савченко.
Нападник отримав легальний дозвіл на зброю у грудні 2025 року - попри погашену судимість за заподіяння тілесних ушкоджень. Цей факт поставив під сумнів якість чинної системи перевірки заявників на придбання вогнепальної зброї.
Питання про корупцію та недоліки в системі дозволів на зброю порушувалося задовго до квітневої трагедії. Ще у 2021 році було викрито корупційну схему видачі дозволів на зброю, у якій фігурували п'ятеро поліцейських. Тоді саме Ігор Клименко висловився проти широкої легалізації зброї - і цю позицію він займав аж до подій 18 квітня, коли під тиском суспільного обурення риторика змінилася.