З метою активації картки абонентка Київстар зателефонувала на гарячу лінію банку, де їй повідомили, що ведуться технічні роботи, тому потрібно зайти в мобільний додаток і слідувати інструкціям
Жінка перейшла у Telegram-бот за посиланням, яке надійшло їй з номера Ощадбанку. Потім їй на номер Київстар подзвонила особа, яка представилась представником банку і просила назвати чотири цифри з повідомлення, що надійшло від банку, але вона відмовилась. Потім у неї списали кошти з рахунку в розмірі 59 500 гривень. Про це йдеться у рішенні Оболонського районного суду Києва, опублікованому 15 січня 2025 року.
20.08.2023 року невідомі особи за допомогою чат-боту заволоділи коштами жінки, розміщеними на її рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 59 500 гривень. З метою активації картки абонентка Київстар зателефонувала на гарячу лінію банку, де їй повідомили, що ведуться технічні роботи, тому потрібно зайти в мобільний додаток і слідувати інструкціям. У мобільному додатку «Ощад24» вчинила ряд дій, в тому числі за допомогою чат-боту в Telegram. Оскільки операцію здійснити не вдалось, клієнтка замовила дзвінок з банку, їй зателефонували та просили назвати 4 цифри з повідомлення, але вона відмовилась. Однак після цього побачила, що у неї списались кошти з її рахунку спочатку 12 тисяч гривень та 48 тисяч гривень, після чого банк заблокував картку.
"Операції були здійснені з використанням облікового запису клієнтки після реєстрації в системі «Ощад 24/7». Вхід до системи здійснений коректно. Чат-бот Telegram, який використовувала позивачка не містить спеціальної позначки про верифікацію та не є офіційним чат-ботом АТ «Ощадбанк». На сайті банку розміщено повідомлення про необхідність використання лише офіційних чат-ботів банку, які позначені синьою офіційною галочкою, та вказано про недопустимість введення інформації про пін-код картки, логін, пароль, CVV2/CVC2. В чат-боті у позивачки запросили номер її телефону та останні чотири цифри картки. В СМС-повідомленні їй надсилався код для встановлення/зміни ПІН-коду картки. При зверненні до контакт-центру позивачка повідомила, що годину спілкувалась в чат-боті та вводила всі паролі, потім її попросили назвати чотири цифри, які повідомив робот, і після цього у неї списались кошти 12 тисяч гривень. На повідомлення оператора, що це були шахраї, позивачка стверджувала, що перейшла у цей чат-бот за посиланням з додатка «Ощад24/7». Таким чином, саме дії позивачки, як власника рахунку призвели до втрати і незаконного використання іншими особами інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції", - заявили в Ощадбанку.
Ухвалою суду від 27.05.2024 року вирішено здійснити розгляд справи з викликом учасників справи на судове засідання та задоволено клопотання банку про витребування доказів у ПрАТ «Київстар» та АТ «Таскомбанк». 21.06.2024 року до суду на виконання ухвали надійшла інформація від ПрАТ «Київстар». 25.06.2024 року до суду від АТ «Таскомбанк» надійшла витребувана інформація про отримувача коштів з рахунку жінки.
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на її користь стягнуть кошти в сумі 59 500 гривень.
"Суд зазначає, що оскільки відповідач запровадив такий спосіб отримання банківських послуг, як Telegram-бот, то саме відповідач має забезпечити безпеку користування таким видом комунікації, що включає зокрема і захист клієнтів від шахрайських телеграм-ботів. Позивачка отримала посилання на Telegram-бот саме від відповідача, що ним не заперечується, і позивачка стверджує, що перейшла саме за цим посиланням, і це відповідачем не спростовано. Суд відхиляє доводи банку про те, що позивачка мала б бути обізнаною з інформацією, розміщеною на сайті банку про відмінності саме чат-боту Ощадбанку, оскільки у позивачки відсутній обов'язок систематично ознайомлюватись із сайтом банку", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.