Співак мав у фільмі Люксембург, Люксембург два знімальних дні та декілька сцен
Учасник популярного українського хіп-хоп гурту Курган & Agregat Євген Володченко на подкасті Unzip "Суспільне Культура" розповів, що разом з колегами-музикантами встиг розпочати кінокар'єру. Жека з'являється у стрічці українського режисера "Люксембург, Люксембург", за його ж словами, аж на шість секунд. Про це він розповів у вищезгаданому подкасті на YouTube.
"Ти не бачив мене в цьому фільмі?.. Шість секунд я в карцері в ролі міліціонера, поліцейського, вибачте. - Це камео. - Ну типу да. Я не такий відомий для камео, канєшно. Я просто статист", - зізнався артист.
Він також розповів, що після фільму його час від часу просять сфотографувати братів-музикантів, колег по гурту. А самого Жеку не впізнають.
"Причому одного разу взагалі підійшов чувак у Харкові і каже, а ми втрьох стоїмо, і каже: всю вашу творчість знаю, всі пісні, я навіть фільм дивився. Ми такі, ну круто! Він такий: можна сфоткатись?
Я кажу: давай я сфоткаю. Він такий: да, давай. І вони, я їх фоткаю, а Аміль такий: а його знаєш. Цей чувак: чесно кажучи, перший раз бачу. Ну це Жека, він з нами співає... Нє, пацани вибачте, перший раз бачу", - розповів Євген Володченко.

На запитання, чи мав артист інші серйозні пропозиції щодо зйомок у кіно, він пояснив, що йому пропонували зіграти напарника Раміля у вищезгаданому фільмі. Проте артист увесь час "професійно забував слова".
"Мені пропонували ще тоді, що я буду Раміля напарником. Тобто роль повинна була бути ну з півгодини мабуть екранного часу. Але мене порізали трошечки, взяли другого чувака. Здавалось тоді режисеру, що це буде комічно дуже, негативно комічно...
Та і в принципі я, мабуть, там так, чесно кажучи, переживав! Бо я коли перший раз зайшов в кадр, а пацани там, як риби в воді, а я зайшов, а там світло, камери, людей купа... Я такий - ого! І забув текст", - щиро зізнався Жека.
Артист уточнив, що увійшов в кадр вже всередині активного знімального процесу. Через що зрештою і розгубився.
"У мене було десь їх три (сцени - ред.), але мені залишили одну, бо я в інших забував слова. І там мене Лукіч (Антоніо, режисер - ред.) порізав настільки, що в одній сцені я просто кажу: Угу (сміється). Бо я забував, що я повинен сказати", - додав артист.
Він також розповів, що в сцені у карцері, де просить матір героя звільнити його, називає інше ім'я матері.
"І Лукіч такий кричить: так, стоп, знято, класно Женя. Тільки не Світлана Іванівна, а Христина Анатоліївна. Я такий, та блін - навіть це!" - поділився Володченко.

Євген також зізнався, що любов до театральності учасникам гурту прищепила їхня класна керівниця. На запитання про цей аспект їхньої творчої діяльності, Жека згадав саме про вчительку.
"Є в нас підозра з пацанами, що це все через нашу класну керівницю. Да, вона нас змушувала анєгдоти показувати. Вона чимсь може й схожа на Астаф'єву... І ми там дуже сильно накрінжувались, змогли переступити через себе, бо ми це батькам показували.
Зазвичай ми проходили шкільну програму по українській мові і літературі за декілька місяців і нам нічого було робити, а ми були філологічним класом. А в нас по чотири уроки щодня... і ми замість цих уроків щось там репетирували для батьків. І показували або в травні, або під Новий рік", - розповів Жека. Він уточнив, що Аміль і Раміль перевелись у клас у 2007-2008 році.
Він дотепно назвав ці виступи - вакцинуванням проти сорому. І згадав, що вже в дорослому віці хлопці разом показували ті сценки на благодійній події у Києві. Цей досвід внутрішнього збентеження артист жартома назвав "цілющим".

Довідка. Гурт з Харківщини був заснований у 2014 році братами Рамілем та Амілем Насіровими разом із Євгеном Володченком. Колектив вирізняється унікальним стилем, що базується на суржику, слобожанському говорі, гуморі та гостросоціальних текстах. Альтернативна назва бенду - "Селюки".