Єврокомісія рекомендує прийняти Україну до ЄС: що попереду?
Урсула фон дер Ляйєн у захопленні від успіхів Києва та переконана, що ми заслужили право стати членом європейської спільноти, але тепер слово за представниками 27 країн-членів
У середу, 8 листопада, Європейська комісія опублікувала свій звіт, у якому рекомендує Раді Європи розпочати перемовини про вступ України та Молдови до ЄС. Брюссель заявляє про успіхи Києва в досягненні критеріїв вступу, але відмічає необхідність продовження реформ. Надалі рекомендації Єврокомісії мають затвердити на Раді Європи, після чого мають розпочати офіційні перемовини про вступ. Україні доведеться провести складні перемовини із зацікавленими сторонами. Зрештою, варто сподіватися на позитивний результат, адже розширення для ЄС — не лише виклик, але й можливість.
Ми довго на це чекали
Єврокомісія офіційно надала рекомендації щодо вступу України до ЄС. Не те що подія стала сюрпризом — позитивні сигналибули вже давно. Але як же приємно усвідомлювати, що попри всі корупційні скандали, попри війну, розвалену економіку, протидію «друзів путіна», Брюссель заявив, що вважає нас гідними того, аби ми стали частиною ЄС.
«У світлі результатів, досягнутих Україною та Молдовою, а також поточних зусиль щодо реформ, Комісія рекомендувала Раді розпочати переговори про вступ з обома країнами», — повідомляють на сайті.
Хоч і вважається, що приєднання до ЄС залежить найперше від політичної волі країн-учасниць, доповідь стала офіційним визнанням прогресу України. Свідченням нашого наближення до європейських норм судочинства, боротьби з корупцією, стандартів економіки, незалежності ЗМІ та прав нацменшин. Крім України, такі ж рекомендації отримала Молдова. Після тривалої дискусії, Єврокомісія рекомендує надати Грузії статус офіційного кандидата «за умови, що буде зроблено ряд кроків». На це пішли не через якісь успіхи проросійського уряду країни, а через намір утримати Сакартвело від потрапляння в орбіту кремля.
Отримали позитивні сигнали на шляху євроінтеграції Сербія, Північна Македонія, Чорногорія, Косово та Албанія. Єврокомісія пообіцяла Боснії і Герцоговині надати рекомендації після виконання ряду вимог. Натомість Туреччина, попри тиск Ердогана, залишається в тому ж статусі, у якому й була двадцять років тому. Її вступ призупинився через суперечки щодо статусу острова Кіпр та звинувачень у згортанні демократії.
Які наші успіхи
Єврокомісарка Урсула фон дер Ляєн під час своєї промови заявила, що в Україні провели «більше як 90 %» реформ, необхідних для початку переговорів про вступ. Єврокомісія стверджує, що ми впоралися із чотирма із семи критеріїв. Урсула фон дер Ляєн задоволена успіхами, але зазначає, що Київ повинен виконати решту завдань, якщо хоче, аби процес рухався далі.
Зауважують прогрес у реформах щодо добору суддів Конституційного суду України та прискіпливу перевірку кандидатів у члени Вищої ради правосуддя. Зміни дають можливість притягувати до відповідальності корумпованих суддів, що залишалося слабким місцем України від моменту проголошення незалежності. Влада також привела до європейських норм законодавство про боротьбу з відмиванням грошей і схвалила план змін в правоохоронній системі. Реформа медіагалузі згідно зі стандартами ЄС має знівелювати роль олігархів у інфопросторі.
Водночас у Єврокомісії наполягають, щоб Україна й далі працювала над подоланням корупції. Влада, кажуть у Брюсселі, повинна збільшити фінансування та чисельність особового складу НАБУ, дозволити НАЗК перевіряти активи посадовців, які вже перевіряли раніше та майно, придбане до вступу на державну службу. Потрібно також ухвалити закон про лобіювання, що означає зменшення впливу олігархів та внести зміни до мовного законодавства, законів про медіа та освіту на користь національних меншин. Але загалом, Урсула фон дер Ляєн «в захопленні».
Щоправда, Financial Times вкидає «ложку дьогтю», коли пише, що такі позитивні сигнали можуть бути «авансом», спробою Брюселю підбадьорити українців у скрутний час. Крім того, Єврокомісія не хоче надавати зачіпку «деяким скептично налаштованим щодо України країнам».
Все лише починається
Після отримання рекомендацій Єврокомісії, кандидатуру країни мають затвердити на саміті Ради Європи представники 27 держав ЄС. Засідання планують на 14–15 грудня. За умови, що Київ виконає «домашнє завдання», а про це повідомить Єврокомісія в березні, розпочнуться офіційні перемовини. Вони можуть бути довготривалими, Україні потрібно узгодити стосунки з кожним із членів Євросоюзу та усунути спірні питання щодо різних аспектів політики та економіки. Це зробити буде доволі складно, як демонструє, хоча б, ситуація з блокуванням доріг польськими перевізниками. І це при тому, що Польщу заслужено вважають дружньою до України державою.
Слід очікувати на виклики. Політичний директор прем’єра Угорщини Балаш Орбан заявив, що його країна блокуватиме вступ України до ЄС. За його словами, мовний закон, який передбачає, що 70 % навчальних годин у школах має викладатися державною — «нестерпний» для угорської меншини. Балаш Орбан каже, що це «лише одна з проблем», що насторожує, зважаючи на епічний рівень відмовок, які Угорщина висуває Швеції, щоб ратифікувати вступ у НАТО.
У той самий час, повідомляє радіо ZET, міністр закордонних справ Польщі від «Право і Справедливість» Павел Яблонський заявив, що Україна має розв’язувати питання ексгумації жертв Волинської трагедії (в оригіналі «Волинської різні» — ред). Це сигнал, що й після польських виборів право-популістська «ПіС», схоже, хоче зберегти певний градус антиукраїнського дискурсу. Україна та Польща мають діаметральні розбіжності щодо оцінок подій восьмидесятилітньої давнини. І як би ліберально-демократична коаліція, яка перемогла на виборах, не закликала «дивитися на перспективу», ми ще не раз почуємо про «Волинську різню» до й після початку офіційних перемовин.
Сусіди мають виграшні переговорні позиції. Можна пригадати, що через непримиренну вимогу Греції, Північна Македонія, навіть, змінила офіційну назву країни — раніше вона називалася просто «Македонія».
Що змінює початок процедури приєднання України до ЄС
Президентка Європейського парламенту Роберта Мацола вважає, що потрібно запропонувати Києву та Кишиневу бонуси вже на цьому етапі. Вона говорить про речі на зразок пільг на єдиному ринку, руху без кордонів для капіталу та робочої сили, залучення до молодіжної програми Erasmus. Мацола пропонує дати можливість депутатам з України та Молдови доєднатися до Європарламенту на правах спостерігачів, щоб набиралися досвіду.
Але приєднання такої великої держави, як Україна, ставить перед євроспільнотою низку викликів, починаючи з підтримки Києва у війні, що буде важко, якщо Америка ослабить свою допомогу, і закінчуючи відбудовою зруйнованої країни. А є ще проблема перерозподіл субсидій на підтримку сільського господарства, де ми будемо конкурувати за ресурси з тією ж Польщею, Бельгією чи Португалією. Як пише Financial Times, вступ України до блоку спричинить серйозні бюджетні потрясіння. Багато країн, які до того отримували кошти з бюджету ЄС, тепер змушені будуть платити.
У зв’язку з розширенням, знову стали предметом обговорення реформи управління ЄС. Йдеться про надання більших повноважень Європарламенту та Європейській Комісії, скасування права «вето» країн-членів щодо деяких питань національної безпеки та зовнішніх відносин. По-суті, це перетворення економічного союзу в конфедерацію. Національні уряди здебільшого не в захопленні від таких перспектив. Єврокомісар із питань розширення Олівер Варгеї на брифінгу в Брюсселі поспішає заспокоїти. Він каже, що питання доєднання нових членів та реформи управління не повинні розглядатися як одне ціле. Але є такі, які вважають інакше.
«Нам потрібна інша Європа, щоб мати справу з розширенням. Теперішня Європа, яку ми маємо, уже демонструє ознаки певної дисфункціональності… у відповіді на виклики зовнішнього світу й у відповідь на потреби на наших громадян. Додати вісім-дев’ять додаткових членів було б справді… зовсім виснажливим», — казав Politico міністр закордонних справ Португалії Жоау Кравінью.
Що отримає Європа від розширення
Ще недавно серед країн-членів було небагато охочих розширювати союз. Але війна все змінила, тепер це розглядають, як необхідність. Для ЄС розширення є не лише геополітичним викликом, це створює нові можливості, за які варто заплатити. Брюссель у такий спосіб усуває «сірі зони», зокрема й на Балканах, у центрі Європи, які потенційно можуть стати ареною нових війн через агресивну політику кремлі.
Що ще важливіше, Євросоюз стане геополітичною потугою: доєднавши країни, які подали заявки, у перспективі Брюссель може сформувати спільний простір для понад пів мільярда людей — це більше, ніж населення в Північній Америці. Територія такого утворення складе майже 6 мільйонів квадратних кілометрів — трохи менше, як в Австралії. Як показує досвід останніх років, у новому тисячолітті розмір має значення.
«Розширення є життєво важливою політикою для Європейського Союзу. Завершення нашого Союзу — це поклик історії, природний горизонт нашого Союзу… Минулі розширення продемонстрували величезні переваги як для країн, які вступають до ЄС, так і для ЄС. Ми всі виграємо», — заявила Урсула фон дер Ляйєн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатись на канал у Viber можна тут.
