Після однієї з найтриваліших дронових атак голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз фіналізує допомогу для нашої держави
Євросоюз завершує підготовку пакета підтримки на 6 млрд євро, спрямованого на постачання України дронами. Про це в четвер заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн - на тлі однієї з найтриваліших і найжорстокіших нічних атак безпілотниками, яку Росія здійснила проти України. Паралельно ЄС продовжує нарощувати санкційний тиск на військову економіку Кремля.
Заяву опубліковано в соцмережі Х. Минулої ночі Росія вчергове довела, що ігнорує будь-які дипломатичні зусилля - і саме тому, як зазначає Урсула фон дер Ляєн, ЄС не зупиняється у зміцненні обороноздатності України.
"Це була ще одна ніч смерті та руйнувань. А також свавільні удари по цивільному населенню. Поки Росія відкрито зневажає дипломатичні зусилля, ми продовжуємо зміцнювати Україну. Ми завершуємо підготовку пакета допомоги на суму 6 мільярдів євро для забезпечення безпілотниками", - зазначила фон дер Ляєн.
Крім того, фон дер Ляєн підкреслила, що ЄС не обмежується підтримкою України зброєю. Одночасно блок посилює санкційний тиск на військову економіку Росії - запроваджуючи дедалі жорсткіші обмежувальні заходи.
Цей пакет не є несподіваним анонсом. Ще 29 квітня на пленарному засіданні Європейського парламенту фон дер Ляєн повідомила, що Україна отримає від ЄС 6 млрд євро на дрони у другому кварталі 2026 року. Транш призначено саме на безпілотники українського виробництва і буде виплачено щонайпізніше у червні. Кошти надійдуть із кредиту на суму 90 млрд євро, який ЄС надає Україні.

Рішення зосередити черговий пакет саме на дронах відображає реалії сучасної війни. Безпілотники стали ключовим інструментом як атаки, так і оборони - і Росія регулярно застосовує їх у масованих нальотах на українські міста та інфраструктуру. Підтримка виробництва дронів в Україні дозволяє не лише компенсувати втрати від ворожих ударів, а й знижувати залежність від іноземних постачань - адже транш спрямовано саме на безпілотники власного виробництва.
Санкційний напрям ЄС також розвивається паралельно. Попри блокування 20-го санкційного пакета з боку Угорщини у лютому 2026 року, Євросоюз продовжив діючі обмеження проти Росії до 2027 року. Брюссель також пропонував нові торговельні ембарго та заходи проти обходу санкційних обмежень через треті країни. За оцінками аналітиків, нафтогазові доходи Кремля у 2025 році вже скоротилися на 24%.
Нічна атака 14 травня стала однією з наймасштабніших за словами речника Повітряних сил Юрія Ігната. Сили ППО збили 693 цілі та працювали на межі ресурсів. Ворог запустив дрони та ракети, а основний удар сконцентрував на Києві.
Про загрозу попереджали ще 13 травня, коли розвідка помітила активність на російських летовищах. Юрій Ігнат тоді зауважив, що перекидання авіації та підготовка літаків є чітким сигналом про спорядження ракет. Як з'ясувалося, окупанти заздалегідь планували цей комбінований удар, щоб виснажити український захист.
У Києві постраждали шість районів, але найбільша трагедія сталася у Дарницькому районі. Там через влучання у багатоповерхівку станом на 15:00 загинули семеро людей, серед яких 12-річна дівчинка. Рятувальники досі шукають під завалами ще 20 мешканців, а загальна кількість поранених у столиці сягнула 44 осіб. Також пошкоджені будинки та офіси в Оболонському, Дніпровському та інших районах міста.
Водночас санкційний тиск ЄС на Росію продовжується, навіть попри внутрішні суперечності в блоці. Нові обмеження покликані вдарити по нафтогазових доходах Кремля - головному джерелі фінансування війни. Пакет на 6 млрд євро для дронів разом із санкційним тиском формують єдину стратегію ЄС - зміцнювати Україну і одночасно виснажувати військову машину Росії.