Атаки на стратегічні вузли російської нафтової інфраструктури мають системний ефект і б'ють по всьому експортному ланцюгу. Експерти вважають, що йдеться про цілеспрямоване послаблення енергетичної основи Кремля
Атаки по ключових вузлах нафтової інфраструктури Росії - Ярославлю та Усть-Лузі - мають системний ефект. Вони підривають основу її енергетичної моделі. Йдеться не лише про окремі об'єкти, а про цілі ланцюги постачання, які формувалися десятиліттями.
Російська нафтова інфраструктура, яка десятиліттями забезпечувала експорт і вплив Кремля, опинилася під прицілом. Офіційно підтверджено ураження Ярославля, також фіксуються наслідки атак у районі порту Усть-Луга.

Військовий аналітик Олексій Копитько пояснює, що ці удари мають значно ширший сенс, ніж просто пошкодження окремих об'єктів. Він звертає увагу на те, що удари - "офіційне підтвердженння Ярославля". За словами експерта, ключова перевага Росії довгий час базувалася не лише на ресурсах, а й на масштабній інфраструктурі їх обслуговування.
"Поки що існуюча перевага Росії - у колосальних запасах природних багатств, зокрема - вуглеводнів, а й у розгалуженій системі їх експлуатації: видобутку, транспортування, переробки, експорту", - зазначає Копитько.
Основу цієї системи заклали ще за радянських часів - вона була орієнтована на постачання енергоресурсів до Європи. Згодом Росія розширила її, особливо у напрямку Балтійського та Чорного морів, зменшуючи залежність від транзитних країн:
"Каркас цієї системи збудований за радянських часів, вона була традиційно орієнтована на обслуговування європейської частини екс-СРСР та європейського ринку".

Удари спрямовані по критичних вузлах так званої Балтійської трубопровідної системи - Приморськ, Кириші та Ярославль, а також порту Усть-Луга.
"Однією з головних суперідей РФ у нафтовій сфері стало будівництво нових монструозних портів на Балтійському морі та підведення до них трубопроводів із сирою нафтою та нафтопродуктами", - нагадує експерт.
За його словами, саме ці об’єкти формують логістику експорту, і їхнє ураження створює ланцюговий ефект для всієї галузі.
Аналітик наголошує, що Росія десятиліттями вкладала ресурси в створення енергетичної "незалежності" та можливості використовувати енергоресурси як інструмент впливу.
"Об'єктивно Кремль вклав гігантські зусилля у підвищення "суверенітету" своєї нафтогазової політики з ескалацією можливостей щодо її "вепонізації" - перетворення на "енергетичну зброю".
Втім, низка факторів - від санкцій до технологічних обмежень - уже підірвали ці амбіції. Зокрема, газові проєкти втратили ефективність, а розвиток СПГ відстає від конкурентів.
"Північні" потоки не працюють. Перспектива відновлення їхньої діяльності пов'язана з переходом цих труб під контроль США. Газ - так, суверенітет - ні", - пояснює експерт.
Окрему увагу експерт приділяє ситуації на Балтиці, де удари мають особливо відчутний ефект:
"Усть-Луга страшенно димить вже 4-й день. Послідовно атаковані Приморськ, Кириші та Ярославль - тобто ключові точки БТС".
За його словами, проблема для Кремля полягає в очевидності наслідків таких атак.
"Жах для Росії в тому, що логіка - максимально прозора та зрозуміла всім у світі, усі бачать результат і всі бачать безпорадність Путіна", - зазначає Копитько.
На думку експерта, нинішні удари поступово руйнують ключову модель російської енергетичної політики. Водночас це створює довгострокові проблеми для російського експорту та зменшує її можливості впливати на глобальні ринки енергоносіїв.
"Усього: вся стратегія суверенної вуглеводневої політики та результати колосальних зусиль перетворюються на гарбуз", - підсумовує експерт.
Ленінградська область останніми днями зазнає регулярних атак безпілотників. Після ударів 27 березня російська влада повідомляла про нову атаку в ніч на 29 березня. За словами губернатора області Олександра Дрозденка, у районі порту Усть-Луга знову виникла пожежа, хоча постраждалих немає.
Раніше повідомлялося про вибухи в Усть-Лузі та Приморську, а також про удари по нафтопереробному заводу "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі. Український Генштаб підтверджував факт атак.