В цей день народилися керівник ГУР МО України Кирило Буданов та лідер гурту Rammstein Тілль Ліндеманн
Сьогодні, 4 січня, православна церква України відзначає Собор 70-ти апостолів. В цей день іменини святкують Артем, Денис, Микола, Олександр, Остап, Павло, Яків, Семен, Станіслав, Степан. До кінця року залишається 361 день.
Згідно з народними традиціями, зоряне небо вночі віщує мороз та сонце, а туман зранку – гарний урожай. Якщо цього дня червоний захід сонця, то наступного дня буде сильний вітер, а якщо хмари пливуть проти вітру – снігопади. Багато снігу на деревах – пасічники влітку зберуть багато меду. Ясна погода віщує холодну весну, але теплий січень.

Православна церква України 4 січня відзначає свято Собору 70-ти апостолів. Серед них Яків, брат Господній, Марк та Лука, євангелісти, Клеопа, Симеон, Варнава, Іосія, званий Юст, Фадей, Ананія, Стефан, Филип, Прохор, Никанор, Тимон, Пармен, Тимофій, Тит, Филимон, Онисим, Єпафрас, Архип, Сила, Силуан, Крискент, Крисп, Єпенет, Андронік, Стахій, Амплій, Урван, Наркіс, Апелій, Аристовул, Родіон (Іродіон), Агав, Руф, Асинкрит, Флегонт, Єрма, Патро, Єрмій, Лін, Гай, Філолог, Лука, Ясон, Сосипатр, Олімпа (Олімпана), Терція, Ераст, Куарта, Євод, Онисифор, Климент, Сосфен, Аполлос, Тихика, Єпафродит, Карп, Кондрат, Марк, син Варнави, Зін, законник, Аристарх, Пуд, Трофим, Марк, Артем, Акіла, Фортунат, Ахаїка, Діонісій Ареопагіт і Симеон Нігер.
Обрані Ісусом Христом, вони мали місію поширювати Євангеліє світом. Згідно з Євангелієм Луки (10:1), після третьої Пасхи Ісус обрав та послав сімдесят учнів до різних міст і місцевостей. Число 70 символізує єдність і має відтінок зі Старого Заповіту, де згадуються 70 народів та 70 старших. Тож свято Собору святих 70 апостолів встановлено для вираження рівності та унікальності кожного з них.
Крім такого сукупного святкування та вшанування пам'яті тих, хто ніс світом славу Христа, Церква вшановує кожного апостола окремо, пам’ятаючи їхні вчення і те, що вони започаткували шанування Святої Трійці.

4 січня відзначають Всесвітній день гіпнозу, який було запроваджено у 2006 році на честь дня смерті ірландського лікаря Джека Гібсона, який використовував гіпноз для лікування психосоматичних розладів.
День має на меті спростування уявлень про гіпноз як про магію, контроль над розумом чи несвідомий стан, наголошуючи, що перебуваючи у цьому стані людина не робить того, чого не хоче. Гіпноз – це науковий метод, який використовується в хірургії, лікуванні тривог, фобій та хронічних захворювань. Свято робить акцент на здатності гіпнотерапії допомагати людям знаходити внутрішні ресурси, знижувати стрес та покращувати якість життя, що особливо важливо в сучасних умовах.
Отже, цей день є можливістю для науковців, лікарів і суспільства дізнатися правду про гіпноз та його потужний потенціал для здоров'я. Загалом ця практика не була винайдена в один момент, а розвивалася століттями. Щось схоже на гіпноз було ще у Стародавньому Єгипті, Греції й Індії. Ці практики часто пов'язані з релігійними ритуалами.
У XVIII столітті Франц Месмер розробив техніку "тваринного магнетизму", яка впливала на пацієнтів, викликаючи трансовий стан, що стало підґрунтям для подальших досліджень. Вже у XIX столітті Жан-Мартен Шарко систематизував гіпноз, вивчаючи його вплив на пацієнтів з істеричними розладами, перетворюючи його з містики на об'єкт наукового інтересу. Згодом Зигмунд Фройд використовував гіпноз для лікування неврозів, що згодом призвело до розробки психоаналізу. А П'єр Жане досліджував гіпноз у контексті несвідомих процесів та травм.
У XX столітті Мілтон Еріксон популяризував новий підхід (ериксонівський гіпноз), що спирається на непрямі навіювання та метафори, а не лише на прямі команди.
У 1958 році Американська Медична Асоціація (AMA) визнала гіпноз законним інструментом у медицині. Отже, гіпноз еволюціонував, і хоча Месмер і Шарко були ключовими фігурами, які перевели його в сучасне розуміння, сам феномен має давнє коріння.

Також 4 січня відзначають Всесвітній день абетки Брайля. Дата для святкування обрана не випадково. Саме цього дня у 1809 році народився винахідник рельєфно-крапкового шрифту Луї Брайль. Він у дитинстві втратив зір, але прагнув освіти, тож шукав можливості отримати її. Батьки робили все для цього, тож хлопчик закінчив університет і саме під час навчання у ньому він створив абетку на основі "нічного шрифту" для військових. Вона використовується і зараз.
Запроваджено свято з ініціативи ООН у 2019 році. Мета – підвищити обізнаність про важливість шрифту Брайля як засобу комунікації, освіти та незалежності для незрячих і людей з вадами зору, а ще нагадати про необхідність забезпечення їм рівного доступу до інформації і послуг. Адже коли інформація (меню, виписки, документи тощо) не дублюється шрифтом Брайля, це обмежує їхню свободу вибору та конфіденційність.
Також день заохочує розробників, закладів й урядів робити інформацію доступною для всіх, зокрема через тактильні носії. Таким чином, це день сприяння інклюзії та рівності для людей із порушеннями зору в усьому світі. Шрифт Брайля – це рельєфно-точковий тактильний шрифт, який містить комбінації шести опуклих крапок (у формі комірки 3x2), що позначають літери, цифри, розділові знаки та інші символи. Це система письма, а не окрема мова, що може використовуватися для запису будь-якої мови, а також музики чи математичних символів.

4 січня відзначають день народження видатного англійського фізика, математика і астронома Ісаака Ньютона. Він зробив ряд геніальних відкриттів, а його внесок у розвиток класичної науки неоціненний. Тож День Ньютона – це шана видатному англійському вченому.
Ісаак Ньютон заклав основи сучасної класичної фізики, відкривши закони руху та закон всесвітнього тяжіння, розвинувши теорію світла та оптику, винайшовши перший телескоп-рефлектор. Він також є одним із засновників диференціального та інтегрального числення – математичного аналізу.
Ньютон також пояснив рух планет, чим підтвердив геліоцентричну систему, а ще сформулював закон теплообміну, та запропонував формулу швидкості звуку. Загалом життєвий шлях Ньютона був наповнений випадковостями та збігами, які призвели його до логічних відкриттів та закономірностей. До речі, розповідь про яблуко, яке впало йому на голову і підштовхнуло до міркувань про вільне падіння, вважається правдою.

День хіт-параду відзначають 4 січня. Це свято неофіційне і запропоноване у США на честь першої публікації підбірки кращих музичних творів журналом Billboard, що відбулась у 1936 році. Так було покладено початок історії сучасних хіт-парадів. А першим хітом стала мелодія Джо Венуті.
Тож мета цього дня – популяризація музики та визначення найпопулярніших треків/виконавців, що сприяє культурному діалогу, даючи слухачам орієнтир у музичному світі. Свято дозволяє людям насолоджуватися улюбленими піснями та відкривати нові, згадуючи хіти минулого. Ще сприяє розвитку музичної індустрії та підтримці артистів, підвищуючи їхню впізнаваність.
В цей день не зайвим буде згадати пісні, які стали символами певного періоду, ще послухати улюблених виконавців, або хіти з відомих чартів.