ПриватБанк на заяву жінки про несанкціоноване списання коштів та з проханням провести за даним фактом відповідну перевірку й відновити залишок коштів на рахунку до стану, який існував до моменту несанкціонованого списання коштів, відповів відмовою
Жінка вирішила оформити допомогу на невідомому сайті, що призвело до того, що її фінансовий номер телефону перестав працювати. Згодом вона помітила зникнення коштів з кредитки ПриватБанку в сумі 122 050 гривень. Про це йдеться у рішенні Чечелівського районного суду міста Дніпра, опублікованому 10 березня 2026 року.
В результаті шахрайських дій з належного жінці банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» договір від 6 березня 2007 року було списано кредитні кошти в загальному розмірі 122 050 гривень. Її мобільний телефон був «зламаний», та внаслідок таких шахрайських дій відбулося списання коштів з її рахунку. Вона звернулась з повідомленням про вчинення шахрайських дій письмово до відділення ПриватБанку зі скаргою щодо безпідставного зняття коштів, та до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Зазначає, що 24 жовтня 2024 року за її заявою за даним фактом в ЄРДР за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України зареєстровано кримінальне провадження. Вказує, що банк на її заяву про несанкціоноване списання коштів та з проханням провести за даним фактом відповідну перевірку й відновити залишок коштів на рахунку до стану, який існував до моменту несанкціонованого списання коштів, відповів відмовою.
21 жовтня 2025 року на адресу суду надійшов відклик представника АТ КБ «ПриватБанк» на позовну заяву жінки, в якому він позовні вимоги не визнає, проти їх задоволення заперечує. Службою безпеки банку за даним фактом була проведена службова перевірка, згідно з якою встановлено, що станом на 22 жовтня 2024 року клієнтка в особистому користуванні мала картку Універсальну Gold, а також картку для виплат, при цьому для авторизації в банку остання використовувала номер телефону, який у період проведення спірних транзакцій не змінювався. Крім того, в ході даної перевірки банком було встановлено, що вона в мережі інтернет намагалася оформити «допомогу українцям» на невідомому сайті, перейшла нібито за посиланням Приват-24, але це був фішинговий сайт, після чого у неї повністю вийшов з ладу телефон та відбулись спірні транзакції зі списання коштів. Вказує, що підтвердження операцій здійснювалося шляхом направлення смс-повідомлення на її фінансовий номер телефону. Стверджує, що дані обставини підтверджуються висновком служби безпеки банку та звукозаписом її розмови з оператором 3700. Разом з цим, стверджує, що аналізом руху коштів по карткових рахунках банком було встановлено, що 22 жовтня 2024 року, з карткового рахунку, через додаток Приват-24, здійснено перекази коштів на загальну суму 125 711 гривень. В цьому випадку списання коштів з рахунку відбулося, у зв'язку з її недбалою поведінкою з персональною інформацією, переходом на фішинговий сайт.
Суд частково задовольнив позов жінки. Акціонерне товариство «комерційний банк «ПриватБанк» зобов'язали відновити залишок коштів по її картці в АТ КБ «ПриватБанк» до стану, у якому він перебував перед вчиненням несанкціонованої операції станом на 22 жовтня 2024 року (- 51 281 гривня).
"Оскільки відповідачем жодних доказів, які б безспірно доводили, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не надано, так само як і не надано доказів та результатів проведення ним службового розслідування за даним фактом, при цьому, жодних заходів щодо автентифікації з підтвердження особи користувача платіжних послуг та/або належність цьому користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту під час проведення спірних транзакцій, за вказаних умов відповідачем здійснено не було, суд доходить висновку про те, що відповідачем здійснено неакцептовану платіжну операцію щодо списання коштів з рахунку позивачки. Суд доходить переконливого висновку про те, що відповідачем з рахунку позивачки незаконно було списано кошти у сумі 122 050 гривень, а отже, позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити стан кредитного рахунку позивачки до моменту проведення спірних транзакцій, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню в цій частині. Водночас суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині вимог про скасування кредитної заборгованості, в тому числі комісії, пені, штрафних санкцій, процентів за користування кредитом, які утворились внаслідок спірних транзакцій, оскільки судом задоволено вимогу про відновлення стану кредитного рахунку позивача до моменту проведення спірних транзакцій, а відтак такі вимоги є надмірними. Оцінюючи у сукупності усі інші доводи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не належать до предмета спору та є явно необґрунтованими", - наголосив суд.