Найгірше, що може зробити боржник - це просто не платити. Таким чином проблему можна лише збільшити, а не вирішити
Кількість мікрокредитів в Україні зросла – за перше півріччя 2023 року було видано 3,8 млн мікропозик на загальну суму понад 18 млрд грн. При цьому частка проблемних кредитів у серпні 2023 року склала 39,2% і оцінюється у близько 9 млрд гривень. Серед шляхів, які можуть допомогти розібратись з позиками: банкротство фізособи та реструктуризація - добровільна чи примусова.
Найбільш проблемними є кредити, які видавали фізичним особам, малому та середньому бізнесу, який постраждав внаслідок війни, енергетичного терору та знищення активів, особливо на тимчасово окупованих територіях. Зниження платоспроможності, падіння доходів та кризове пристосування економіки до нових умов – це все вплинуло на можливості обслуговування кредитів та зробило проблемним виконання фінансових зобовʼязань.
Сьогодні дехто просто вирішує не сплачувати платежі за кредитом – потрапляє в реєстр боржників, а потім має блокування рахунків, дзвінки колекторів тощо. «Деякі «генії» цілком усвідомлено беруть на себе фінансові зобовʼязання, які не можуть виконувати, а потім сподіваються списати всі борги за процедурою банкрутства фізичних осіб. Але тут є чимало підводних каменів, які можуть як просто ускладнити процес, так і взагалі заблокувати можливість такого «списання» боргів», - каже Яків Воронін, керуючий «Адвокатського бюро Якова Вороніна».
Нюансів багато – починаючи з необхідності залучити арбітражного керуючого та знайти кошти на правову допомогу, закінчуючи перспективою отримання реструктуризації боргів, замість їх очікуваного списання. До того ж для здійснення процедури банкрутства необхідно розібратись з іншими боргами, які списати не вийде – аліменти, ЄСВ, податки тощо.
«При цьому «позитивних» рішень про банкрутство наразі дуже мало, механізм у масштабах судових процесів є ще відносно молодим. Використати процедуру банкрутства як реальний рятувальний круг буде доцільно тим, хто дійсно потрапив в скрутне становище та втратив можливість розрахуватися з кредиторами», - каже адвокат Яків Воронін.
Під час війни більшість комерційних банків з розумінням поставилися до проблем позичальників, а відтак запровадили досить гнучкі умови «кредитних канікул» тривалістю в середньому 3-6 місяців. Це дало змогу позичальникам суттєво скоротити суми необхідних платежів за кредитами.
Ще один альтернативний варіант, який нині успішно використовують боржники – звернутись за реструктуризацією до кредитора, але тут мова йде не про «списання» кредиту, а про перегляд умов.
Наталя Рибалка, юрист Business & Legal Group зазначила: «Боржнику необхідно подати заяву до фінансової установи із проханням здійснити реструктуризацію кредиту зручним для нього шляхом. Тобто це може бути продовження строку користування кредитом та зменшення щомісячного платежу, скасування пені та штрафних санкцій за певних умов, списання частини вже існуючого боргу в силу обставин».
Експертка підкреслила, що при цьому боржник обов’язково повинен обґрунтувати причини такого звернення та надати документи, які можуть підтвердити підстави для реструктуризації кредитного зобов’язання. А саме довідку про доходи з місця роботи, довідку про фінансовий стан особи або сім’ї із місцевого центру соціального забезпечення, відомості щодо стану здоров’я та інші необхідні документи в залежності від обставин і на вимогу кредитора. Після чого фінансова установа проаналізує інформацію та прийме рішення щодо подальшого врегулювання погашення кредиту, враховуючи платоспроможність боржника.
Переваги реструктуризації для боржника: зручний графік погашення кредиту мирним шляхом, без судового процесу із кредитором і зі збереженням гарної кредитної історії.
Зараз працює і механізм «примусової» реструктуризації споживчих кредитів, якщо боржник звертається до фінансової установи з таким запитом. Однак для цього необхідно відповідати певним критеріям. Цей механізм працює тільки для тих боржників, місцем проживання (покинуте місце проживання) яких є територія, на якій ведуться/велися бойові дії, або тимчасово окупована територія. Крім цього, має бути відсутня прострочена заборгованість за кредитом станом на 24 лютого 2022 року. Якщо ж цей факт наявний, то на момент звернення ця заборгованість має бути погашена. Іншими словами, реструктуризувати заборгованість можна, якщо проблеми виникли після початку повномасштабної збройної агресії росії.
За інформацією адвоката Якова Вороніна, щоб застосувати процедуру «примусової» реструктуризації, потрібно відповідати одному з наступних критеріїв:
Також є й інші кредитні преференції у вигляді «замороження» з можливістю майбутнього анулювання заборгованості. Це стосується кредитів, предметом забезпечення яких є нерухомість, якщо вона:
Якщо умовний банк на реструктуризацію не погоджується для боржника існує ще одна альтернатива – спробувати рефінансувати кредит, тобто залучити кошти з іншої позики для закриття поточної. Проте на цей інструмент треба погоджуватись тільки у тому випадку, якщо умови за новим кредитом є кращими, ніж за минулим: менший розмір щомісячного платежу, менша ефективна відсоткова ставка, більший термін договору тощо. Тут, звісно, грає роль індивідуальна складова ситуації.
Кредитування населення, за даними НБУ, в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року впало на 35,2%. Банки здебільшого хочуть отримувати гроші за позики, які вже були видані раніше – нових часто уникають. Адже в умовах війни ніхто не знає що буде у майбутньому. Також важливий показник – це частка непрацюючих кредитів, у серпні 2023 року вона склала 39,2%, для порівняння – на початку 2022 року цей показник був на рівні 9%.
За даними НБУ, найгірше справи з клієнтами йдуть у державних банків - 75% частки непрацюючих кредитів було сконцентровано в держбанках, і понад 40% – в ПриватБанку. При цьому кількість мікрокредитів під час повномасштабного вторгнення зросла – за перше півріччя 2023 року було видано 3.8 млн мікропозик на загальну суму понад 18 млрд грн. Для порівняння: у 2022 році – сума виданих мікрокредитів складала 23,9 млрд грн, у 2021 році – 65 млрд грн.
«Борги за мікрокредитами в останні роки доволі болісна тема для нашого суспільства. Якщо відстежувати борг українців за мікрокредитами, то він нині складає приблизно 9 млрд грн,», - розповів Яків Воронін, керуючий «адвокатського бюро Якова Вороніна».
Основні причини збільшення проблемних кредитів:
Яків Воронін, керуючий «Адвокатського бюро Якова Вороніна» зазначив: «За даними Єдиного реєстру боржників, станом на серпень цього року, загальна кількість записів про борги складала 8.6 млн. При цьому у лютому 2022 року цей показник був на рівні 7.4 млн», - підкреслив експерт. Він додав, що потрапити до реєстру можливо навіть без проблем з кредитами – туди також вносять інформацію про борги за несплачені комунальні платежі, адміністративні штрафи, аліменти тощо.
Наталя Толуб
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.