Польща розпочне пошуки жертв Волинської трагедії на Рівненщині: озвучено дату старту
Йдеться про пошуки останків приблизно 60-70 людей на одній території в Углах: у братській могилі, а також, можливо, у розташованому поруч старому колодязі
В Углах Сарненського району Рівненської області українсько-польська проведе пошуки останків польських жертв Волинської трагедії. Роботи стартують вже у понеділок, 23 березня. Вони спробують виявити останки приблизно 60-70 людей на одній території.
Їх шукатимуть у братській могилі, а також, ймовірно, у розташованому поруч старому колодязі. Про це у коментарі Укрінформу повідомив керівник польської групи, генетик із Поморського медичного університету в Щецині професор Анджей Оссовський.
Дослідження триватимуть приблизно до кінця того ж тижня. У пошуках загалом візьмуть участь 20-30 осіб - точна кількість поки невідома.
"Спільно з українськими партнерами ми проводитимемо дослідження в цьому населеному пункті з метою пошуку братської могили жертв Волинського злочину. Це перший етап робіт, так звані пошукові роботи, тобто на цьому етапі ми хочемо знайти могилу, на яку вказують свідки. Вони вказують одне конкретне місце, і ми хочемо його знайти",- зазначив Оссовський.
З боку Польщі братимуть участь понад 10 осіб. Серед них - експерти Поморського медичного університету, а також представники Інституту національної пам’яті (IPN) країни. Партнером з українського боку є фахівці Меморіально-пошукового центру "Доля" та представники Українського інституту національної пам’яті. За словами генетика, на місці робіт також будуть присутні представники польських родин, які проживали в Углах.
Якщо останки дійсно знайдуть, то місцеву та державну владу в Україні проситимуть дати дозвіл на ексгумацію тіл. Однак про терміни вже цих робіт говорити поки зарано, наголосив Оссовський.
"Ексгумаційні роботи - це складніша процедура, у формі наукових досліджень, яка вимагає більшої кількості фахівців з українського і польського боку, зокрема у галузі антропології, судової медицини тощо", - додав поляк.
Конфлікт через Волинську трагедію між Києвом та Варшавою - що передувало
Волинська трагедія донині впливає на україно-польські відносини. Польща не визнає, що випадки насилля відбувались з обох сторін. У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015-2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів, Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943-45 роках бійцями УПА.
Питання ексгумацій роками було яблуком розбрату у відносинах між Україною та Польщею. Польська влада, очолювана Дональдом Туском, тисла на Київ з вимогою скасувати мораторій. У Варшаві навіть говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС.
Тільки наприкінці травня в селі Пужники на Тернопільщині провели спільні ексгумаційні роботи, які проводили за участі українських та польських фахівців, під час яких виявили останки 42 людей. Розкопки вважались "проривом" в українсько-польських відносинах у темі обговорення Волинської трагедії.
Новий президент Польщі Кароль Навроцький вже закликав українського лідера врегулювати історичні питання. Влітку 2025-го він звернувся до президента України Володимира Зеленського та попросив його розпочати масштабні роботи з ексгумації жертв Волинської трагедії. На його думку, це допоможе остаточному примиренню наших держав.
Інформатор писав, що перспектива вступу України до Європейського Союзу буде залежати від офіційного визнання Волинських подій 1943–44 років та геноциду поляків. Про це заявив віцепрем’єр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час пресконференції
Читайте нас у Facebook
