Київ наполягає, що реальний захист від нової агресії РФ має бути ключовою умовою будь-якої мирної угоди. Посол України при НАТО заявила, що країна не погодиться на декларативні або порожні гарантії безпеки
Захист від можливого нового нападу Росії є ключовою умовою для України у будь-якому майбутньому мирному врегулюванні. Про це заявила посол України при НАТО Альона Гетманчук. Вона наголосила, що Київ не має наміру погоджуватися на декларативні або неефективні гарантії безпеки з боку США.
У своїй колонці для The Telegraph дипломатка зазначила, що українське суспільство після років війни та попереднього негативного досвіду стало значно обережнішим у питаннях безпеки. На відміну від 2015 року, коли були укладені Мінські домовленості щодо Донбасу, нині реальні механізми захисту країни від повторної агресії розглядаються як обов’язковий елемент будь-якої мирної угоди.
"Після всього пережитого українці з підозрою ставляться до розмов про гарантії безпеки. Вони не приймуть чергову порожню обіцянку, навіть якщо вона буде красиво подана", - підкреслила Гетманчук.
Як повідомляє The Telegraph, у Європі майже завершено підготовку концепції створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов можливого перемир’я. Йдеться про використання європейських військових підрозділів та техніки, розміщених як на території України, так і за її межами, у взаємодії з українськими Збройними силами.
Водночас джерела видання зазначають, що тривають дискусії щодо конкретних умов, за яких ці сили мають вступати в дію. За попередньою логікою, першою реагуватиме Україна, далі - за необхідності - долучатимуться європейські військові, а фінальним елементом мала б стати підтримка з боку США.
Президент Володимир Зеленський очікував укладення домовленостей під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Проте, за інформацією The Telegraph, американська сторона переглянула свій підхід.
Нові умови, які озвучують представники Трампа, фактично передбачають, що Київ має погодитися на мирний сценарій, який може включати втрату частини територій на сході України, зокрема в Донбасі, паралельно з обговоренням безпекових домовленостей.
Європейські дипломати побоюються, що небажання США брати на себе чіткі зобов’язання щодо гарантій безпеки може стати інструментом тиску на Україну. Водночас українські джерела запевняють, що не сприймають це як прямий шантаж із вимогою територіальних поступок.
Натомість такий підхід розцінюють як спробу Вашингтона прискорити переговори після перших за тривалий час прямих контактів між представниками України та Росії, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.
Попри це, питання територій залишається головним каменем спотикання - жодна зі сторін наразі не готова до компромісу, хоча американські посадовці вважають його останнім невирішеним пунктом.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що мирний план передбачатиме окремі двосторонні документи: між США та Україною, а також між США і Росією. За його словами, найбільш складними залишаються питання територій і Запорізької АЕС. Для їх обговорення президент Володимир Зеленський не виключає можливості особистої зустрічі з Володимиром Путіним.
Тим часом народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко заявив, посилаючись на власні джерела, що США нібито встановили крайній термін для переговорів - до 15 травня. Це пов’язано з початком активної фази виборчої кампанії в Сполучених Штатах. У разі відсутності результату до цієї дати Вашингтон може вийти з процесу та дистанціюватися від теми війни в Україні.