Угорщина і Словаччини погрожують заборонити експорт дизпалива в Україну: експерт розповів про наслідки
Україна створила географічно й логістично диверсифіковану систему постачання пального, яка протягом останніх трьох років витримала кілька випробувань блекаутами, блокуваннями кордону польськими аграріями, обстрілами тощо, і саме ця система дозволяє не звертати уваги на погрози
Високопосадовці Угорщини та Словаччини погрожують Україні зокрема проблемами з відвантаженням дизпального через удари ВСУ по нафтопроводу “Дружба”. З цих країн Україна отримує приблизно 10% споживання цього нафтопродукту. Директор консалтингового агентства А-95 Сергій Куюн розповів, які наслідки матиме для українських водіїв, якщо ці загрози справдяться.
“Наш аналіз каналів імпорту пального в Україну свідчить, що ми здатні легко замістити не 10%, а всі 40% обсягів. Таку можливість ми маємо завдяки новій системі постачання пального, яку країна була змушена побудувати в результаті майже повного знищення росіянами "довоєнної" системи забезпечення нафтопродуктами. Було блоковано колишні канали імпорту як суходолом, так і морем, нафтопереробні заводи зруйновані ракетними атаками”, - каже Сергій Куюн.
Нова система імпорту базується на постачаннях з Європи, звідки до 2022 року майже нічого не надходило. Основний прорив стався в автомобільній логістиці: у розпал паливної кризи 2022 року на імпорт пального бензовозами припадала майже половина обсягів бензину й дизпального. Це при тому, що до 2022 року таких постачань не було взагалі (автомобілями завозили хіба що бітум і скраплений газ). Своєю чергою це стало можливим завдяки збільшенню флоту бензовозів більш ніж у чотири рази – до понад 6 тис. одиниць. Не менш напруженою була побудова нової залізничної логістики.
Головна складність – різна ширина колій в Європі й Україні – відповідно 1 435 і 1 520 мм. Тобто, щоб пальне потрапило в Україну, його треба перелити з європейських в українські цистерни (альтернативна технологія передбачає переставляння цистерн з візочків однієї ширини на інші). Розпочавши з перекачування за допомогою військових компресорів, надалі українські компанії створили потужні стаціонарні станції з переливу, що забезпечує швидку обробку вантажів.
Окрема проблема – нестача європейських цистерн, адже ніхто не очікував такого потужного замовника. У відповідь навесні 2022 року антикризовий штаб на чолі зі Свириденко ініціював дозвіл "Укрзалізниці" не тільки напряму імпортувати нафтопродукти, але й закупити парк євро-цистерн для підвищення оперативності постачань.
“Побудована тоді система й відповідні рішення дають нам упевненість у стабільності "паливного" імпорту і сьогодні. Нещодавно "Укрзалізниця" повідомила, що вперше доставила нафтопродукти з Німеччини. Це доповнило перелік напрямків постачання, який складається з Польщі, Литви, Румунії, Угорщини, Словаччини, Італії. І це все ті самі власні вагони, які закупили у 2022-2023 роках. Як повідомляє дочірня компанія UZ Cargo Poland, завдяки логістичній послузі end-to-end, за пів року вдалося наростити обсяги імпорту на 5,4% – до 5,3 млн тонн. Але найбільш вражаючим став прорив української компанії "Укрпалетсистем" (UPG), яка 2022 року придбала морський перевалювальний комплекс у польському Щецині й сформувала парк з 280 європейських цистерн. Тут треба також зазначити й зустрічні зусилля наших закордонних партнерів. Зокрема польського концерну Orlen S.A., в якому визначальна роль належить уряду. За останній рік він відкрив для українських компаній декілька нових базисів відвантаження пального, до чого активно залучена та ж UZ Cargo Poland”, каже Сергій Куюн.
Великий обсяг робіт провели й румунські нафтовики, ключовий нафтовий термінал у Констанці й залізничники, завдяки чому потужність напрямку з постачання пального виросла в рази.
“У результаті Україна створила географічно й логістично диверсифіковану систему постачання пального, яка протягом останніх трьох років витримала кілька випробувань блекаутами, блокуваннями кордону польськими аграріями, обстрілами тощо. І саме ця система дозволяє не звертати уваги на погрози орбанів і фіцо”, - каже Сергій Куюн.
Атаки на "Дружбу"
13 серпня БПЛА атакували нафтоперекачувальну станцію "Унеча" у Брянській області та інші обʼєкти найбільшого у світі нафтопроводу "Дружба", яким російська нафта транспортується до Європи. Принаймні у двох місцях було зафіксовано влучання та великі пожежі. А в ніч на 18 серпня підрозділи Сил безпілотних систем уразили нафтоперекачувальну станцію "Нікольське" в Тамбовській області Росії, через пожежу було повністю зупинено перекачування нафти магістральним нафтопроводом "Дружба". Однак прокачування нафти в Угорщину і Словаччину було швидко відновлено після ремонту.
Пізно ввечері 21 серпня перекачувальну станцію "Унеча" повторно обстріляли дрони 14 полку Сил безпілотних систем. Спалахнула масштабна пожежа. Цей удар теж призвів до зупинки поставок російської нафти Угорщині. 22 серпня Будапешт поскаржився на удари по нафтопроводу "Дружба" до Єврокомісії. Лист опублікували на сайті МЗС Угорщини. Також угорський прем'єр Віктор Орбан натякнув, що Угорщина й далі блокуватиме вступ України до ЄС через напади на нафтопровід.
А 28 серпня стало відомо, що Угорщина заборонила в'їзд Командувачу Сил безпілотних систем ЗСУ Роберту Бровді з позивним "Мадяр". Його в Будапешті вважають відповідальним за удари по російському нафтопроводу "Дружба". Військовий родом із Закарпатської області та має угорське походження.
Президент Володимир Зеленський прокоментував це. За його словами, угорські посадовці вчергове намагаються виставити чорне білим та перекласти на Україну провину за війну. Сам Роберт Бровді також відповів міністру закордонних справ Угорщини Петру Сіярто на заборону в’їзду до країни. Він заявив, що вважає захист [угорськими політиками] нафтопроводу "Дружба" не захистом суверенітету Угорщини, а "власних брудних кишень, наповнених підсанкційною дешевою сировиною", купуючи котру, угорська влада "дотична до примноження кривавих грошей, що летять назворот ракетами й "шахедами" по мирних містах України".
Слідкуйте за нами у Telegram
