Транспорт, медицина та інші: The Economist визначив галузі, в яких Китай наблизився до світового лідерства
Китай стрімко вирвався вперед у роботаксі й фармацевтиці, закріпивши свою вагу в глобальних інноваціях. Заходу, щоб не програти конкуренцію, доведеться відновити власну гнучкість і сміливість у розвитку технологій
Кому й досі здається, що Китай загрозливо виривається вперед лише в електромобілях, сонячних панелях чи штучному інтелекті, доведеться звикати до гірших новин. Країна вже починає домінувати у двох інших високотехнологічних напрямках - автономному транспорті та розробці нових ліків.
Як повідомляє The Economist, у роботаксі Китай розвернувся на повну. Його безпілотні авто, зібрані утричі дешевше за американські Waymo, намотують мільйони кілометрів і розширюють присутність у Європі та на Близькому Сході. У медицині країна теж зробила різкий стрибок — від простих генериків до статусу другого у світі розробника нових препаратів, зокрема онкологічних. Західні компанії вже купують ліцензії на їхні розробки, і перспектива появи китайського фармгіганта більше не виглядає далекою.
Як Китай це зробив
Зростання обох індустрій стало можливим завдяки класичному китайському поєднанню: технічні кадри, величезні виробничі потужності та масштаби, які дозволяють рухатися догори ланцюжком доданої вартості. Ринок електромобілів підживив масове виробництво роботаксі й комплектуючих для автономного керування. Медицину розігнали великі клінічні бази та прибутки від генериків, що дали фінансовий запас для інновацій.
Але ключовим двигуном стали регулятори — максимально гнучкі й поблажливі. Після політичного сигналу 2016 року, коли лунала мета зробити країну «біотехнологічною наддержавою», Китай провів масштабну регуляторну перебудову. Штат фармнагляду виріс у чотири рази, десятки тисяч заявок пройшли через систему за рекордні строки, а дозвіл на випробування скоротився з півтора року до кількох місяців. Сьогодні третина всіх світових клінічних тестувань проходить саме там.
Те саме відбулося з автономним транспортом: місцеві уряди поспіхом давали дозволи, будували інфраструктуру, прокладали сенсорні мережі та змінювали правила. Попри окремі інциденти, це створило величезне поле для практичних експериментів і пришвидшило розвиток технологій.
Чи варто Заходу боятися?
Для решти світу виклик серйозний. Якщо Китай дотує виробників або продає демпінгово, жорсткі заходи проти такого імпорту виправдані. Безпекові ризики теж реальні: дані з роботаксі можуть бути використані для стеження, а китайський фармсектор має досвід корупційних скандалів. Але й тотальний протекціонізм стане помилкою — він закриє доступ до дешевших технологій, ліків і транспорту саме тоді, коли суспільства турбуються про їхню вартість.
Західні країни не приречені програти. Проте їм доведеться переосмислити власний підхід до інновацій. США мають гроші й масштаби, але обмеження автономного транспорту, тиск на університети, скорочення фундаментальних досліджень та жорстка міграційна політика грають проти них. Європа відстає в клінічних випробуваннях і надто часто зводить ризик до нуля, гальмуючи експерименти.
Зараз читають на Інформаторі
Слідкуйте за нами у Telegram
