Тисячі заблокованих рахунків та десятки карних справ: Держфінмоніторинг похвалився результатами боротьби з дропами
Аналітики Держфінмоніторингу дослідили понад 8 000 рахунків у 45 банках і 2 небанківських установах
У жовтні фахівці Держфінмоніторингу виявили 4 325 осіб, діяльність яких має ознаки «дропів», і передали відповідні 77 матеріалів до правоохоронних органів. Про це 4 листопада повідомив голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін.
“Наші аналітики дослідили понад 8 000 рахунків у 45 банках і 2 небанківських установах. Через них відбувалася легалізація коштів на суму в понад 9 млрд грн. Додатково встановлено понад 18 тисяч осіб з аналогічними ознаками діяльності”, - написав Філіп Пронін.
За його словами, лише за останні три місяці до правоохоронних органів передано матеріалів на загальну суму понад 22 млрд грн. Більшість цих матеріалів передано до Бюро економічної безпеки України.
Дропи: найпопулярніші шахрайські схеми з картками
За оцінками банків, у 2025 році дроп-активність може стосуватися 10–20% нових карток. Від початку року виявлено близько 100 тис. скомпрометованих карток, а загальний обсяг операцій через дроп-схеми може сягати десятків мільярдів гривень. Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
Вона нагадала, що “дропами” називають людей, які свідомо або через необізнаність дозволяють шахраям користуватися їхніми рахунками чи картками.
“Дропи, по суті, є посередниками між злочинцями та фінансовою системою. Однак таке “посередництво” є співучастю у протизаконній діяльності. Адже через дропів “відмиваються” або переводяться в готівку незаконно отримані кошти”, — пояснила банкірка.
Банкірка розповіла про найпоширеніші дроп-схеми:
- Оренда картки. Власник передає злочинцям картку, PIN-код та доступ до інтернет-банкінгу.
- "Грошовий “мул". Дроп знімає гроші з картки та передає їх шахраям.
- “Одноразовий” дроп. Людина один раз передає картку чи доступ до неї, отримує невелику винагороду та більше не бере участі в схемі.
Щодо соціального “портрета” типового дропа, то за даними Анни Довгальської найчастіше це молоді люди віком від 18 до 25 років, велика частка з яких є студентами, пенсіонери, безробітні тощо.
За її спостереженнями близько 60% дропів шукають "швидкі гроші" через фінансову скруту, 25% — не усвідомлюють юридичних наслідків співучасті у злочині, а 15% громадян діють під маніпуляцією чи тиском, іноді несвідомо.
“Інколи дропами стають через дещо наївне бажання допомогти знайомій людині, яка, приміром, просить “позичити картку”. Дуже часто інструментом тиску стають соцмережі, в яких людина поводиться аж надто безпечно, довірливо чи розкуто. Тобто у таких випадках дропи почасти також є вимушеними жертвами шахраїв”, — акцентувала експертка.
Анна Довгальська розповіла, за якими ознаками можна виявити заманювання до дроп-схем:
- Пропонування “легких грошей” за те, що ви просто надасте картку чи рахунок.
- Відсутність зрозумілого пояснення, навіщо потрібен доступ до рахунку.
- Пропозиція надходить у соцмережах чи месенджерах.
- Відсутність будь-яких перевірок: спілкування тільки онлайн, без офіційних документів.
“Усі ці сигнали свідчать: ідеться не про легальний заробіток, а про шахрайську схему”, — акцентує вона.
Банкірка також зосередила увагу на можливих наслідках для дропів:
- Блокування рахунків. Банк має право заморозити картку, якщо бачить підозрілі транзакції.
- Юридична відповідальність. Дроп фактично допомагає відмивати кошти, а це карається законом. За статтею 209 ККУ можна отримати до 12 років ув’язнення.
- “Чорні списки”. Навіть якщо людина уникне кримінальної справи, банки можуть занести її до внутрішніх баз ризикових клієнтів. Це означає проблеми з кредитами, депозитами й навіть відкриттям рахунків у майбутньому.
- Репутаційні втрати. Вийти з цього статусу майже неможливо. Єдиний шанс — добровільно звернутися до поліції та співпрацювати зі слідством. Але навіть тоді довіра фінансових установ відновлюється дуже повільно.
- Майбутні жорсткі обмеження. Планується створення державного Реєстру дропів. Потрапляння до нього означатиме офіційну заборону на користування фінансовими послугами. Наразі готується до розгляду Верховної Ради відповідний законопроєкт, що регулюватиме відповідальність дропів та регламентуватиме створення “Реєстру дропів”.
І насамкінець експертка радить тим, хто вже потрапив на гачок шахраїв та усвідомлює жахливі для себе наслідки не замовчувати проблему, а діяти за таким алгоритмом:
- Негайно припинити будь-яку взаємодію із шахраями.
- Повідомити свій банк, що дані вашої картки використовуються незаконно.
- Звернутися до поліції: це дасть шанс розглядати вас як жертву, а не співучасника.
Стежте за нами у Viber
