Троє ув'язнених Чернігівського слідчого ізолятора ошукували військових і волонтерів просто з камер - але персонал закладу відповідальності не поніс. У Мін'юсті навпаки вважають, що співробітники СІЗО діяли правильно
Троє ув'язнених Чернігівського слідчого ізолятора місяцями обманювали українських військових, їхніх родичів та волонтерів та пересічних громадян прямо з камер. Суд виніс вирок трьом шахраям 3 червня 2026 року. Інформатор надіслав запит до Мін'юсту, щоб з'ясувати, чи будуть притягувати до відповідальності співробітники Чернігівського СІЗО, у яких під боком проходили ці злочини тривалий час. Відповідь відомства виявилася цікавою: підстав для притягнення персоналу до дисциплінарної відповідальності не встановлено.

Зловмисники, які сиділи у Чернігівському СІЗО, з мобільного телефону Xiaomi Redmi 8A розміщували на сайтах OLX, AutoRia та DomRia фейкові оголошення про продаж автомобілів зі "знижкою для військових" і оренду квартир - і вимагали передоплату. При чому фото для своїх шахрайських оголошень знаходили в інтернеті. Гроші отримували їхні знайомі на банківські картки. Схема тривала з січня по квітень 2023 року і принесла злочинцям щонайменше 70 тисяч гривень. Така сума називалася на дату винесення приговору, але може бути більшою.
У відповіді на запит Інформатора заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України Дмитро Штутман зазначив, що оперативний підрозділ Чернігівського СІЗО діяв у межах закону. Відомство повідомило, що 27 квітня 2023 року за ініціативи оперативної групи установи в окремих камерах провели санкціонований обшук - на підставі ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області. Під час обшуку вилучили речі та документи з доказовим значенням у кримінальному провадженні за ознаками шахрайства. Перевірки жодних фактів бездіяльності чи порушень з боку персоналу не виявили.
Заступник начальника Департаменту Дмитро Штутман наголошує:
Під час проведених перевірок не встановлено фактів бездіяльності, неналежного виконання службових обов'язків, порушення вимог законодавства чи службової дисципліни працівниками Установи (Чернігівського СІЗО, - Авт.). У зв'язку з викладеним підстав для притягнення працівників Установи до дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності не встановлено.
Тобто, за версією відомства, персонал СІЗО зробив усе правильно: задокументував злочин, взаємодіяв зі слідством і провів обшук. Те, що засуджені встигли місяцями здійснювати шахрайство безпосередньо з камер ізолятора, у відповіді Мін'юсту залишилось поза увагою.
Кримінальне провадження стосовно трьох ув'язнених Чернігівського СІЗО внесли до реєстру ще 14 грудня 2022 року - тобто злочинна діяльність тривала щонайменше кілька місяців. Засуджених звинувачували за частинами 3 та 4 статті 190 Кримінального кодексу України - шахрайство, вчинене групою осіб в особливо великому розмірі. Жертвами схеми ставали військовослужбовці, волонтери та звичайні українці - їх обманювали під виглядом продажу автомобілів та оренди квартир.
Чернігівський районний суд виніс вирок 3 червня 2026 року. Тимура Кімлика засудили до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Максим Ізотов отримав найбільший строк - 10 років. Денис Іваненко, який виступав пособником, проведе за ґратами 7 років. Усі троє мали попередні судимості, причому в одного з фігурантів їх налічується кілька.
Кримінальне провадження виникло саме тому, що ув'язнені мали доступ до мобільних телефонів і засобів зв'язку, перебуваючи у стінах установи. Під час квітневого обшуку 2023 року вилучили телефони з доказами переписок, чорнові записи з номерами карток і сімкартки. Те, яким чином засоби зв'язку опинились у камерах і хто їх туди пропустив, у відповіді Мін'юсту не пояснено.

Чернігівське СІЗО - не перший і не єдиний випадок, коли ув'язнені ошукують військових і волонтерів просто з місця відбування покарання. Схема проста: зловмисники розміщують оголошення про продаж товарів або послуг у соцмережах, отримують передоплату і зникають. Особливою мішенню під час війни стають ті, хто шукає автомобілі чи спорядження для фронту - довіра до "продавців" вища, якщо ті грають на патріотичних настроях покупців.
Телефонне шахрайство з використанням соцмереж і месенджерів залишається однією з найпоширеніших схем обману в Україні. Популярні схеми шахрайства через телефон охоплюють десятки різних методів - від фейкових оголошень до вішингу та підроблених сторінок. Правоохоронці радять перевіряти продавців, не переводити гроші на карткові рахунки до отримання товару та повідомляти про підозрілі оголошення в кіберполіцію.