Дропи: найпопулярніші шахрайські схеми за картками та стратегії захисту пояснила банкірка
До 20% карток, відкритих у 2025 році, можуть бути залучені до дроп-схем
За оцінками банків, у 2025 році дроп-активність може стосуватися 10–20% нових карток. Від початку року виявлено близько 100 тис. скомпрометованих карток, а загальний обсяг операцій через дроп-схеми може сягати десятків мільярдів гривень. Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
Вона нагадала, що “дропами” називають людей, які свідомо або через необізнаність дозволяють шахраям користуватися їхніми рахунками чи картками.
“Дропи, по суті, є посередниками між злочинцями та фінансовою системою. Однак таке “посередництво” є співучастю у протизаконній діяльності. Адже через дропів “відмиваються” або переводяться в готівку незаконно отримані кошти”, — пояснила банкірка.
Експертка зауважила, що збільшення емітованих платіжних карток може стати потенційним джерелом збільшення дропів. Так, за підсумками І кварталу 2025 року в Україні емітовано 137,5 млн карток — на 4% більше, ніж на початку року.
Крім того, поширення дроп-схем тісно пов’язане з розвитком p2p-переказів. “Починаючи з 2023 року в Україні різко збільшилася кількість переказів від людини до людини. З метою протидії незаконній діяльності наразі більшість банків запровадила обмеження на карткові перекази. З 1 червня 2025 року ліміт на перекази для клієнтів із середнім та низьким рівнем ризику становить 100 тис. грн на місяць, а для клієнтів із високим рівнем ризику — 50 тис. грн на місяць.
“Більшість банків застосовує обмежувальні заходи у разі нетипової активності на картковому рахунку або перевищення ліміту на перекази. У першу чергу банк може заблокувати рахунок, який вважає підозрілим”, — нагадала Анна Довгальська.
Банкірка розповіла про найпоширеніші дроп-схеми:
- Оренда картки. Власник передає злочинцям картку, PIN-код та доступ до інтернет-банкінгу.
- "Грошовий “мул". Дроп знімає гроші з картки та передає їх шахраям.
- “Одноразовий” дроп. Людина один раз передає картку чи доступ до неї, отримує невелику винагороду та більше не бере участі в схемі.
Щодо соціального “портрета” типового дропа, то за даними Анни Довгальської найчастіше це молоді люди віком від 18 до 25 років, велика частка з яких є студентами, пенсіонери, безробітні тощо.
За її спостереженнями близько 60% дропів шукають "швидкі гроші" через фінансову скруту, 25% — не усвідомлюють юридичних наслідків співучасті у злочині, а 15% громадян діють під маніпуляцією чи тиском, іноді несвідомо.
“Інколи дропами стають через дещо наївне бажання допомогти знайомій людині, яка, приміром, просить “позичити картку”. Дуже часто інструментом тиску стають соцмережі, в яких людина поводиться аж надто безпечно, довірливо чи розкуто. Тобто у таких випадках дропи почасти також є вимушеними жертвами шахраїв”, — акцентувала експертка.
Анна Довгальська розповіла, за якими ознаками можна виявити заманювання до дроп-схем:
- Пропонування “легких грошей” за те, що ви просто надасте картку чи рахунок.
- Відсутність зрозумілого пояснення, навіщо потрібен доступ до рахунку.
- Пропозиція надходить у соцмережах чи месенджерах.
- Відсутність будь-яких перевірок: спілкування тільки онлайн, без офіційних документів.
“Усі ці сигнали свідчать: ідеться не про легальний заробіток, а про шахрайську схему”, — акцентує вона.
Банкірка також зосередила увагу на можливих наслідках для дропів:
- Блокування рахунків. Банк має право заморозити картку, якщо бачить підозрілі транзакції.
- Юридична відповідальність. Дроп фактично допомагає відмивати кошти, а це карається законом. За статтею 209 ККУ можна отримати до 12 років ув’язнення.
- “Чорні списки”. Навіть якщо людина уникне кримінальної справи, банки можуть занести її до внутрішніх баз ризикових клієнтів. Це означає проблеми з кредитами, депозитами й навіть відкриттям рахунків у майбутньому.
- Репутаційні втрати. Вийти з цього статусу майже неможливо. Єдиний шанс — добровільно звернутися до поліції та співпрацювати зі слідством. Але навіть тоді довіра фінансових установ відновлюється дуже повільно.
- Майбутні жорсткі обмеження. Планується створення державного Реєстру дропів. Потрапляння до нього означатиме офіційну заборону на користування фінансовими послугами. Наразі готується до розгляду Верховної Ради відповідний законопроєкт, що регулюватиме відповідальність дропів та регламентуватиме створення “Реєстру дропів”.
І насамкінець експертка радить тим, хто вже потрапив на гачок шахраїв та усвідомлює жахливі для себе наслідки не замовчувати проблему, а діяти за таким алгоритмом:
- Негайно припинити будь-яку взаємодію із шахраями.
- Повідомити свій банк, що дані вашої картки використовуються незаконно.
- Звернутися до поліції: це дасть шанс розглядати вас як жертву, а не співучасника.
“Подбайте про майбутнє: не варто спокушатися оманливими обіцянками легкого заробітку, адже часто-густо за ними криються дуже серйозні наслідки. Натомість дуже бажано сформувати власну фінансову дисципліну, яка має складатися передусім із обізнаності про шахрайські схеми, обачності в користуванні власною карткою та здоровим прагматизмом: надмірна довірливість навіть до знайомих чи близьких людей не завжди може бути виправдана”, — підсумувала Анна Довгальська.
Стати "грошовим мулом" можна неусвідомлено, тож, якщо ви на якомусь етапі зрозуміли, що встигли погодитися на схожу пропозицію і надали дані своєї картки/рахунку шахраям, слід звернутися до Кіберполіції, залишивши заяву на сайті або зателефонувавши за номером: 0 800 505 170. Також негайно зверніться до банку та заблокуйте рахунок.
Як раніше повідомляв Інформатор, У межах кампанії #ШахрайГудбай Мінсоцполітики разом із Нацбанком, Кіберполіцією та Держспецзв'язку ділиться порадами, як розпізнати шахраїв і не потрапити в пастку. Зокрема Інформатор наводить основні правила захисту від шахраїв ваших банківських карток.
Слідкуйте за нами у Telegram
