Суд заборонив Райффайзен банку стягувати з клієнта 231 тис. грн кредиту, взятого шахраями
Апеляція залишила в силі рішення про повернення коштів клієнту та скасування боргів за кредитами, оформленими шахраями
Хмельницький апеляційний суд 2 вересня залишив без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен банк" на рішення, яким банку заборонили стягувати з чоловіка кредит на 231 000 грн, оформлений шахраями. Схожу справу проти цього ж банку суди розглядають регулярно. Колегія суддів визнала, що банк не довів вини клієнта у втраті контролю над рахунками. Суд першої інстанції зобов'язав банк повернути чоловікові власні кошти та скасувати заборгованість за двома кредитними договорами.
Позивач звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області ще у квітні 2025 року з вимогою визнати недійсним кредитний договір №014/MR/82/26411683899446 від 11 березня 2025 року на суму 231 000 грн. Матеріали справи оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позивач також вимагав повернути 32 000 грн власних коштів, переведених з карткового рахунку, відновити кредитний ліміт на 126 000 грн по картці "Кредитна картка 100 днів" та визнати відсутність права вимоги банку за обома кредитними договорами.
За обставинами справи, 12 березня 2025 року чоловік перевіряв залишок коштів на карткових рахунках у мобільному застосунку і випадково виявив на картці для виплат 110 000 грн. Він одразу звернувся до відділення АТ "Райффайзен банк" у місті Красилові, де разом зі співробітником з'ясував, що його обліковий запис в онлайн-банкінгу зламали.
Що встановив суд у справі про шахрайський кредит
Суд встановив, що ще 16 листопада 2023 року між сторонами діяв кредитний договір "Кредитна картка" №010-RO-82-239995359, керування яким здійснювалося через певний номер телефону. Але 9 березня 2025 року від імені чоловіка подали заяву про використання удосконаленого електронного підпису в мобільному застосунку "МуRaif" - вже з іншого, підмінного номера телефону та з використанням даних його закордонного паспорта.
Суд встановив такі ключові факти справи:
- 11 березня 2025 року від імені позивача підписали заяву-договір "Кредит готівкою" на 231 000 грн строком на 72 місяці під 29,90% річних;
- у період з 19:07 до 19:50 з картки для виплат перевели 32 000 грн власних коштів позивача на іншу картку;
- о 19:52 банк зарахував кредитні 231 000 грн на картку для виплат, після чого одразу почалися списання;
- частину коштів - 50 000 грн - перевели на кредитну картку "100 днів", де вже було проведено платежі на загальну суму 198 384,97 грн;
- за даними ТОВ "Лайфселл", новий номер телефону обслуговувався без ідентифікації абонента з 2 березня 2025 року.
12 березня 2025 року чоловік звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до відділення поліції №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області. Наступного дня поліція внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Слідчі вказали, що невстановлені особи здійснили крадіжку коштів на суму 280 384,97 грн з переказом на картки АТ "Універсал банк", АТ "Райффайзен банк" та АТ "Акцент банк".
Національний банк України, відповідаючи на скаргу позивача, повідомив, що заявку на кредит подали через застосунок Myraif з пристрою, яким чоловік раніше не користувався - Xiaomi MI 8 android v.33. Водночас вхід у застосунок "Райффайзен Онлайн" того ж дня о 06:07 зафіксували з пристрою Samsung SM-A145F за допомогою відбитка пальця, а вже о 19:02 - у застосунок "MyRaif" з невідомого Xiaomi за PIN-кодом.
Міністерство цифрової трансформації підтвердило, що 9 березня 2025 року о 21:19 користувач успішно виконав шерінг документів закордонного паспорта для банку через ідентифікацію за акаунтом в АТ КБ "Приватбанк", а відеоідентифікацію особи не проводили. При цьому АТ КБ "Приватбанк" повідомив, що акаунт Приват24 позивача був заблокований з 9 по 20 березня 2025 року через підозрілі операції. Саме це блокування вплинуло на можливість пройти ідентифікацію в інших сервісах.
Суд також встановив, що 9 березня 2025 року від імені позивача подали заявки на кредити ще до кількох банків - АТ "Таскомбанк", АТ "Акцент банк", АТ "Ідея банк", АТ "Сенс банк" та АТ "ПУМБ". АТ "ПУМБ" визнав, що кредитну картку оформила невстановлена особа, анулював заборгованість і подав заяву до правоохоронних органів, а АТ "Таскомбанк" підтвердив, що сам позивач заперечив факт подання заявки під час уточнюючого дзвінка.
Апеляційний суд послався на позицію Верховного Суду щодо розподілу відповідальності між банком і клієнтом.
"Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції", - зазначив Верховний Суд у своїй постанові.
Суд наголосив, що правові та фактичні можливості з доведення обставин справи має саме банк, оскільки він адмініструє систему онлайн-банкінгу і зобов'язаний оцінювати ризики шахрайських сценаріїв.
Яке рішення ухвалив апеляційний суд
Колегія суддів у складі Гринчука Р.С., П'єнти І.В. та Талалай О.І. дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Резолютивна частина постанови передбачає:
- апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен банк" залишити без задоволення;
- рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2026 року залишити без змін;
- зобов'язати АТ "Райффайзен банк" повернути власні кошти в сумі 32 000 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку;
- визнати відсутність права вимоги банку за кредитним договором "Кредит готівкою" на 231 000 грн та за договором споживчого кредитування на 77 357,58 грн по картці "Кредитна картка 100 днів".
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд зобов'язав Райффайзен Банк повернути клієнтці кошти, списані шахраями через фішингове посилання і Apple Pay, та відмовив банку у стягненні з неї кредитної заборгованості. Також ми писали, що Смілянський суд відмовив ПриватБанку у стягненні боргу з жінки, на яку невідомі оформили кредити через відновлений номер lifecell, поки вона перебувала за кордоном.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
