Суд визнав списання коштів неналежною операцією і відмовив банку у стягненні кредитної заборгованості.
Роздільнянський районний суд Одеської області 11 вересня зобов'язав Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" повернути жительці Одеської області 58 000 гривень, які невідомі особи шахрайським шляхом списали з її кредитної картки. Суд також відмовив банку у стягненні кредитної заборгованості, яку той намагався повернути через зустрічний позов. Головним аргументом стало те, що операції провели з нетипового пристрою, а сама жінка ніколи не користувалася мобільним додатком банку.
Жінка звернулася до суду у серпні 2024 року з позовом до АТ "Ощадбанк", вимагаючи стягнути безпідставно списані кошти та скасувати нараховані у зв'язку з цим санкції. Деталі справи розкриває текст рішення, опублікованого в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Ще у 2018 році вона уклала з банком договір комплексного обслуговування та отримала платіжну картку з кредитним лімітом 70 400 гривень, якою періодично користувалася, проте, за її словами, ніколи не встановлювала і не використовувала мобільний додаток "Ощад 24/7".
За даними позивачки, 11 березня 2024 року о 19:57 з її рахунку двічі списали по 29 000 гривень - загалом 58 000 гривень. Про це вона дізналася лише 1 квітня 2024 року з повідомлення чат-бота банку, після чого негайно звернулася і до самого Ощадбанку, і до поліції.
"Оскільки наведені вище банківські операції проводились без її відома, а грошові кошти... вона не отримувала", - зазначила позивачка у своїй заяві до суду.
Банк у зустрічному позові наполягав на протилежному: усі операції нібито провели коректно, реєстрацію в системі "Ощад 24/7" підтвердили одноразовим паролем, надісланим на номер клієнтки, а тому банк вимагав стягнути з жінки 68 012,12 гривні заборгованості - 58 000 гривень основного боргу та понад 10 000 гривень процентів.
Під час розгляду справи суд отримав дані від департаменту електронної комерції та платіжних засобів Ощадбанку, які показали, що доступ до акаунту жінки в момент списання коштів здійснювався з нетипового пристрою - смартфона Xiaomi Poco M4 Pro 4G, який позивачці не належав і в її користуванні ніколи не був. Сам банк ще до звернення клієнтки, 11 березня 2024 року о 20:03, самостійно обмежив картку після виявлення підозрілих операцій під час моніторингу на ознаки шахрайства.
Суд також витребував інформацію від оператора "Київстар", яка не підтвердила жодних фактів заміни сім-карти чи видачі дубліката номера позивачки протягом 2024 року. Крім того, кошти перерахували на картку особи, яку за даними АТ "Універсал Банк" встановили як неповнолітню, батьки якої заперечили факт надходження грошей і самі звернулися до поліції - за їхньою заявою відкрили кримінальне провадження за статтею про несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем, а неповнолітню визнали потерпілою.
Суд наголосив на позиції Верховного Суду, згідно з якою тягар доведення вини клієнта лежить саме на банку.
"За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах", - зазначив суд, посилаючись на постанову Верховного Суду.
Суд визнав, що банк не надав жодних належних і допустимих доказів того, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті або незаконному використанню персональних даних, які дали змогу ініціювати платіжні операції. Позов жінки задовольнили повністю, а зустрічний позов банку - відхилили.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд зобов'язав Ощадбанк повернути понад 900 тисяч гривень та 19 823 долари, які зникли з депозитних рахунків жительки Борщева без її відома - судова експертиза підтвердила підробку підписів на чеках на видачу готівки. Також ми писали, що про інший випадок, коли військовослужбовцю відмовили у поверненні коштів, списаних шахраями з рахунку в Ощадбанку, оскільки він сам ввів отримані коди підтвердження в підробному чат-боті в Telegram.