Міноборони пояснило, як фіксується СЗЧ і хто розшукує військового
Відомство розповіло, як військова частина фіксує відсутність бійця і які органи ведуть розшук.
Міністерство оборони роз'яснило покроковий механізм фіксації самовільного залишення частини та визначило, які саме органи здійснюють розшук такого військовослужбовця. Відомство наголосило, що первинний розшук у межах військової частини і розшук підозрюваного в кримінальному провадженні - це дві різні процедури з різними повноваженнями. Роз'яснення стосується як порядку дій командира одразу після виявлення відсутності бійця, так і подальших кроків Військової служби правопорядку, поліції та Державного бюро розслідувань.
Як пояснили у Міністерстві оборони України, фіксація СЗЧ починається одразу після встановлення факту відсутності військового на місці служби, у відпустці, відрядженні чи на лікуванні без поважних причин. Якщо це виявили під час шикування, переклички чи зміни на чергуванні, командир вживає першочергових заходів для встановлення місцеперебування бійця.
Згідно з роз'ясненням, безпосередній командир на першому етапі:
- намагається встановити зв'язок із військовослужбовцем;
- опитує товаришів по службі;
- за потреби зв'язується з близькими чи родичами, чиї контакти зазначені в особових даних;
- доповідає про відсутність вищому командиру усно, а згодом письмово;
- за вказівкою начальника організовує першочергові заходи для встановлення місцеперебування бійця.
Якщо військовослужбовець не з'явився без поважних причин протягом трьох годин, подається рапорт командуванню військової частини. У встановленому порядку військова частина повідомляє зональний відділ Військової служби правопорядку та вище командування. Після опрацювання даних інформація про зафіксовану відсутність може відображатися в застосунку "Армія+" у вигляді червоної стрічки на військовому документі.
Що відбувається протягом перших діб і коли настає кримінальна відповідальність
У перші три доби відсутності військова частина та Військова служба правопорядку в межах своїх повноважень вживають першочергових заходів для встановлення місця перебування військовослужбовця, і обов'язково призначається службове розслідування. Під час нього встановлюють обставини, що сприяли вчиненню СЗЧ, і заходи для їх усунення надалі.
Якщо СЗЧ триває понад три доби і вчинене не в бойовій обстановці, у діях військовослужбовця можуть бути ознаки кримінального правопорушення за статтею 407 або 408 Кримінального кодексу України, що передбачає від 5 до 12 років позбавлення волі. Водночас якщо тривалість СЗЧ не перевищує трьох діб і вчинене не в бойовій обстановці, військовослужбовець може самостійно повернутися до місця служби, а залежно від обставин до нього застосують дисциплінарну та/або адміністративну відповідальність. Навіть після трьох діб відсутності боєць може добровільно повернутися до проходження служби.
У відомстві уточнили: за результатами службового розслідування, якщо встановлені обставини можуть свідчити про кримінальне правопорушення, про це повідомляють Військову службу правопорядку, Державне бюро розслідувань, спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони та вище командування. За наявності підстав відомості вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинають розслідування. Окремо від первинного розшуку в межах кримінального провадження може бути оголошено розшук підозрюваного - таке рішення ухвалюють, зокрема, коли місцезнаходження підозрюваного невідоме.
Міноборони також підкреслило, що під час воєнного стану військова служба військовослужбовця у СЗЧ не призупиняється, водночас на цей період не здійснюються грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення.
Хто саме розшукує військового у СЗЧ
Відомство пояснило розподіл повноважень між органами, залученими на різних етапах розшуку:
- військова частина проводить першочергові заходи після виявлення відсутності і передає інформацію Військовій службі правопорядку;
- Військова служба правопорядку координує процес у межах Збройних Сил України та взаємодіє з іншими правоохоронними органами щодо внесення даних до відповідних відомчих баз;
- патрулі ВСП та працівники МВС можуть виявити військового зі статусом СЗЧ під час патрулювання чи перевірки документів;
- Державне бюро розслідувань у провадженнях, віднесених до його підслідності, здійснює досудове розслідування, збирає докази та проводить передбачені законом слідчі й процесуальні дії;
- Національна поліція здійснює розшукові заходи в межах кримінального провадження за письмовим дорученням слідчого ДБР, зокрема перевірки за можливими місцями перебування, патрулювання, опитування осіб та використання систем відеоспостереження.
Якщо військовослужбовець перебуває у кримінальному розшуку, його доставляють до правоохоронного органу, який здійснює розшук у відповідній місцевості. В інших випадках боєць потрапляє до найближчого підрозділу Військової служби правопорядку.
Раніше Інформатор повідомляв, що до 20 вересня українські військові можуть повернутися з СЗЧ з-за кордону за спрощеною процедурою, якщо факт самовільного залишення частини виник до 12 червня 2026 року. Для цього потрібно подати рапорт через застосунок "Армія+", обрати нову військову частину зі списку понад 70 підрозділів і прибути туди протягом п'яти діб після появи статусу "У дорозі". Також ми писали, що Міноборони спростувало тезу про неможливість СЗЧ до присяги, пояснивши, що визначальним є не момент складання присяги, а день зарахування до списків особового складу для контрактника або день відправлення з ТЦК та СП до частини для мобілізованого.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
