Шахраї набрали шалених кредитів в Райффайзен Банку, який хотів здерти їх з сумлінної клієнтки - що вирішив суд
Суд зобов'язав АТ "Райффайзен Банк" повернути жінці кошти та стягнув пеню понад 16 тисяч гривень.
Іванківський районний суд Київської області 4 серпня ухвалив рішення у справі про несанкціоноване списання 86 150,49 грн з картки клієнтки АТ "Райффайзен Банк". Подібні історії про повернення вкрадених шахраями коштів суди останнім часом розглядають дедалі частіше. Суд повністю задовольнив позов жінки і відмовив банку у зустрічній вимозі стягнути з неї кредитну заборгованість. Загалом клієнтці мають повернути кошти, пеню та компенсацію судових витрат.
Як зазначено у рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 16 квітня 2025 року з карткового рахунку жінки без її відома було списано гроші п'ятьма транзакціями в іноземній валюті. Список списаних сум виглядає так:
- 30,00 євро (1 435,14 грн) о 13:34
- 105,50 долара (4 422,48 грн) о 13:39
- 1 281,00 дирхама ОАЕ (14 621,84 грн) о 14:22
- 5 499,99 дирхама ОАЕ (62 778,61 грн) о 14:45
- 69,00 долара (2 892,42 грн) о 18:28
Усі операції були здійснені за рахунок кредитних коштів, ліміт яких банк встановив самостійно у розмірі 113 000 грн. Позивачка стверджувала, що вже о 15:38 того ж дня зателефонувала на "гарячу лінію" банку і повідомила про несанкціоноване списання, однак фактичне списання коштів відбулося лише 17 квітня - тобто банк мав можливість заблокувати операції, але не зробив цього.
"Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції", - зазначив суд, посилаючись на позицію Верховного Суду.
Банк наполягав, що жінка сама перейшла за фішинговим посиланням і ввела дані входу в застосунок MyRaif, а також одноразовий пароль зі смс, чим і скористалися шахраї для додавання картки в Apple Pay. Втім представник позивачки заперечив ці твердження записом дзвінка на "гарячу лінію", з якого випливало, що жінка не переходила за жодним посиланням і не вводила паролів, а лише пройшла верифікацію в застосунку за відбитком пальця. Суд встановив, що банк не надав жодних доказів на підтвердження вини клієнтки у втраті даних.
Крім того, 1 серпня 2025 року банк частково повернув 23 371,88 грн чотирма транзакціями, що суд розцінив як фактичне визнання власної вини у незаконному списанні коштів. Водночас банк відмовився повертати решту 62 778,61 грн і продовжував нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.
Що вирішив суд
Суд повністю задовольнив первісний позов клієнтки і відмовив банку у зустрічному позові про стягнення заборгованості. Резолютивна частина рішення передбачає:
- зобов'язати АТ "Райффайзен Банк" відновити залишок коштів на картковому рахунку жінки до стану, який існував до 16 квітня 2025 року;
- стягнути з банку на користь жінки пеню в сумі 16 166,08 грн;
- стягнути з банку судовий збір у розмірі 605,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 12 000 грн;
- у задоволенні зустрічного позову банку про стягнення заборгованості 83 357,80 грн - відмовити повністю.
Суд також окремо розрахував розмір пені за весь період прострочення - з 16 квітня 2025 року по день ухвалення рішення - і отримав суму 29 921,68 грн. Проте, оскільки позивачка у заяві просила стягнути лише 16 166,08 грн, суд не мав права виходити за межі заявлених вимог і присудив саме цю, меншу суму.
Банки програють через недоведеність вини клієнтів
Ключовим аргументом суду стала норма, за якою до моменту доведення вини користувача у втраті платіжних даних відповідальність за несанкціоновані операції несе саме банк-емітент картки. Суд наголосив, що жінка діяла оперативно - повідомила банк про підозрілі списання протягом двох годин після їх початку, і саме ця обставина стала вирішальною для визнання бездіяльності банку.
Суд також врахував, що банку ще 9 грудня 2025 року було заборонено нараховувати відсотки, штрафи та пеню по картковому рахунку жінки до ухвалення остаточного рішення у справі - відповідну ухвалу про забезпечення позову суд виніс на початку розгляду справи.
Подібні судові рішення щодо банків
Раніше Інформатор повідомляв, що шахраї, видавши себе за працівників Київстару, підняли кредитний ліміт картки ПриватБанку і викрали в іншої клієнтки понад 63 тисячі гривень, а суд згодом вирішував, хто має покривати ці збитки. Також ми писали про схожу справу, де суд ⚠️ Ссилку треба додати вручну зобов'язав банк повернути клієнту кошти, вкрадені шахраями з його кредитної картки, визнавши операції несанкціонованими.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
