Суд відмовив ПриватБанку у стягненні боргу через шахрайство з lifecell-номером
Суд встановив, що доступ до рахунку відновили після перепродажу мобільного номера
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області 27 серпня відмовив Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" у стягненні з жінки понад 31 тисячі гривень кредитного боргу, який виник після того, як невідомі оформили кредити на її ім'я через відновлений номер lifecell. Суд визнав, що банк не довів вини клієнтки у втраті контролю над фінансовим номером телефону. Жінка на час подій постійно перебувала за кордоном і кредитними коштами не користувалася.
Позов до суду АТ КБ "Приватбанк" подав через представників Назаренка С.М. та Андрєєва М.П. ще 28 січня 2026 року з використанням системи "Електронний суд". Повний текст рішення оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідачку в суді представляв адвокат Сухомудренко Б.В.
За матеріалами справи, жінка стала клієнткою АТ КБ "Приватбанк" ще у 2011 році, а 18 жовтня 2021 року приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг і отримала кредитну картку "Універсальна". Для ідентифікації в банку використовувався абонентський номер оператора "Лайфселл". Банк наполягав, що 15 січня 2024 року на клієнтку оформили два кредити.
Протягом наступних днів з рахунку зняли готівку в Дніпрі, здійснили перекази та підключили картку до сервісу Google Pay.
Відповідачка виїхала з України 9 березня 2022 року і відтоді на батьківщину не поверталася. За її показаннями в суді, вона з березня 2022 року перебуває в Республіці Польща, з того часу на територію України не поверталася. Номер lifecell жінка використовувала лише для месенджерів через інтернет, оскільки для дзвінків за кордоном він не працював.
"Клієнтка особисто зайшла у свій акаунт Приват24 та провела оплату зі своєї картки на продиктований дозвонювачами номер тестового рахунку", - зазначено в матеріалах службової перевірки АТ КБ "Приватбанк".
Суд встановив, що абонентський номер деактивували 19 вересня 2023 року, а згодом його перепродали в мережі інтернет через послугу "Вибір номеру". Саме після цього невідомі відновили доступ до системи самообслуговування банку. У розмовах із співробітниками банку 15-17 січня 2024 року особа, яка представлялася відповідачкою, підтверджувала операції, повідомляючи такі дані:
- повні прізвище, ім'я та по батькові відповідачки;
- дату та місце народження, вік;
- РНОКПП та реквізити паспорта громадянина України;
- адресу зареєстрованого місця проживання;
- відомості про подружжя.
За інформацією, наданою ТОВ "Лайфселл" на виконання ухвали суду, у період з 14 по 26 лютого 2024 року сім-картка з відповідним номером використовувалася в зоні дії базових станцій у Дніпрі та Запоріжжі - тобто абонентом, який фізично перебував в Україні, а не відповідачкою за кордоном.
"Осіб, на рахунки яких перераховувалися кошти із її кредитного рахунку, імена яких наведені у виписці, не знає", - показала в суді відповідачка.
Свідок, мати відповідачки, підтвердила в суді, що дочка користувалася номером "Лайфселл" до виїзду з України, а в Польщі номер не працював, тому родина придбала місцеві номери. За її словами, дочка скаржилася на зламані месенджери та розсилки з проханнями позичити гроші від її імені.
Суд визначив, хто відповідає за шахрайський борг
Суд наголосив, що саме банк, а не клієнт, повинен доводити факт сприяння втраті чи незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У цій справі розпорядження коштами відбулося без фізичного пред'явлення платіжного засобу, а для підтвердження операцій зловмисники повідомляли лише загальнодоступні персональні дані, а не кодові слова чи одноразові ідентифікатори.
Суд також звернув увагу, що відновлення доступу до сервісів банку відбулося з мобільного пристрою, відмінного від того, яким користувалася відповідачка, а сама вона тривалий час - з червня 2023 року до січня 2024 року - взагалі не використовувала кредитні кошти. Матеріали справи не містили доказів того, що жінка самостійно розголошувала конфіденційну інформацію або будь-яким чином сприяла третім особам у її використанні.
Суд вирішив
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив:
- в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" відмовити;
- судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Раніше Інформатор повідомляв, що шахраї вкрали з рахунку в ПриватБанку 55 тисяч гривень через фейкову ОЛХ-доставку. У тому випадку суд, навпаки, встановив, що саме дії позивачки - перехід за фішинговим посиланням і розголошення даних картки - дали шахраям змогу ініціювати платіжні операції, тому відмовив їй у поверненні коштів.
Також ми писали про справу, де шахраї оформили на жінку кредит у ТОВ "АІА Фінанс Груп" під торговою маркою Credit365. Суд визнав виконавчий напис нотаріуса незаконним через відсутність доказів безспірності боргу.
Слідкуйте за нами у Telegram
