Суд наказав ПриватБанку повернути львів'янці 108,5 тисячі гривень, украдених шахраями завдяки підробній сімці Київстару
Суд визнав нечинними операції зі зняття коштів, скасував кредитний борг і зобов'язав банк повернути гроші клієнтці.
Львівський апеляційний суд 11 вересня залишив у силі рішення про визнання нечинними операцій зі зняття 108 500 гривень з карток львів'янки, які шахраї здійснили через оформлення фейкової електронної SIM-картки. Суд зобов'язав ПриватБанк повернути жінці власні кошти і скасувати кредитну заборгованість, яка виникла внаслідок дій зловмисників.
Апеляційний суд відхилив скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" і залишив без змін рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 серпня 2025 року, як зазначено в постанові, з якою ознайомився Єдиний державний реєстр судових рішень. Банк наполягав, що жінка сама сприяла доступу до своїх рахунків, оскільки погодилася на оформлення електронної SIM-картки, однак колегія суддів визнала ці доводи недостатньо доведеними.
За матеріалами справи, 5 вересня 2024 року у період з 19:06 до 19:43 невідомі особи зняли з платіжної картки позивачки 56 500 гривень, а з кредитної картки - ще 52 000 гривень. Гроші знімали через банкомати у Кривому Розі, тоді як жінка в цей час перебувала за межами України.
"Позивачка не ініціювала та не здійснювала 05.09.2024 операцій зі зняття готівки з належних їй рахунків у АТ КБ "ПриватБанк"... а грошових коштів за результатами здійснення цих операцій не отримувала", - зазначено в рішенні суду.
Як з'ясував суд, зловмисник зателефонував жінці, представившись працівником "Київстару", і під приводом оформлення електронної SIM-картки шляхом зловживання довірою заблокував її реальну SIM-карту. Після цього невідомі отримали доступ до застосунку "Приват24" з нетипового мобільного пристрою iPhone 11,6 і виконали перекази через технологію NFC Apple Pay. За заявою жінки поліція внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, а матеріали згодом об'єднали з кримінальним провадженням, яке розглядає Центрально-Міський районний суд Кривого Рогу щодо кількох обвинувачених.
Банк наполягав, що звернення до неналежного відповідача - самостійна підстава для відмови в позові, адже осіб, причетних до шахрайства, вже встановили правоохоронці. Проте апеляційний суд наголосив, що сама лише відсутність вироку у кримінальній справі не звільняє банк від обов'язку довести вину клієнтки.
Що вирішив суд у справі проти ПриватБанку
Колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції та встановила такі ключові обставини:
- жінка не мала волевиявлення на здійснення спірних перерахувань і списань, оскільки одразу після виявлення проблеми звернулася і до банку, і до поліції;
- банк не довів належними доказами, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті ПІН-коду чи іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платежі;
- сам факт коректного введення даних для операції не підтверджує, що користувачка розголосила ці дані самостійно;
- причини блокування акаунту "Приват24" системою антифроду банк так і не пояснив, хоча операції відбувались протягом короткого часу з різних держав.
У результаті Львівський апеляційний суд ухвалив:
- залишити апеляційну скаргу ПриватБанку без задоволення;
- залишити без змін рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 серпня 2025 року;
- визнати нечинними сім операцій зі зняття коштів на загальну суму 108 500 гривень, здійснених 5 вересня 2024 року;
- зарахувати позивачці 56 500 гривень, які раніше списали з її рахунку;
- скасувати кредитну заборгованість жінки в розмірі 52 000 гривень, що виникла внаслідок шахрайських операцій.
Постанова набрала законної сили з дня прийняття, однак ПриватБанк може подати касаційну скаргу до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Чому суди частіше стають на бік клієнтів у спорах з банками
Колегія суддів послалася на сталу практику Верховного Суду, за якою користувач не несе відповідальності за платіжні операції, якщо банк не довів беззаперечно, що клієнт сам сприяв втраті чи розголошенню даних доступу. Суд наголосив, що за відсутності належних доказів сумніви мають тлумачитися на користь споживача як слабшої сторони у відносинах з фінустановою.
Водночас результат подібних справ напряму залежить від доказів: якщо банк доводить, що клієнт особисто підтвердив операції зі свого пристрою чи номера телефону, суди відмовляють у поверненні коштів.
Раніше Інформатор повідомляв, що черкащанці відмовили в позові до ПриватБанку, коли суд встановив, що вона сама зі свого телефону підтвердила перекази 41 598 гривень, тож вину банку довести не вдалося. Також ми писали, що Пустомитівський районний суд Львівської області задовольнив позов банку ПУМБ проти жінки, на рахунок якої шахраї, перевипустивши SIM-картку lifecell, перевели 26 000 гривень з чужого кредитного рахунку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
