Держсекретар Марко Рубіо заявив, що США хочуть мирної угоди, перш ніж погодяться на будь-які гарантії безпеки для України. Водночас Державний департамент спростовує таке трактування коментарів
Вашингтон хоче насамперед отримати мирну угоду між Києвом і Москвою, перш ніж брати на себе будь-які зобов’язання щодо безпеки України. Про це пише Politico, посилаючись на європейського дипломата та ще одне джерело, знайоме з переговорами. За їхніми словами, держсекретар Марко Рубіо доніс цю позицію союзникам у ЄС.
Джерела зазначають, що таку умову США повторюють Києву вже тиждень. Під час розмови з європейськими посадовцями Рубіо наголосив, що президент Дональд Трамп готовий домовитися про довгострокові гарантії безпеки для України, які мали б дати Києву відчуття захищеності.
Для української влади саме гарантії Заходу залишаються ключем до будь-якої угоди з Росією. Країни НАТО тим часом намагаються зрозуміти, якою може бути майбутня підтримка — військова чи розвідувальна. Трамп, за повідомленнями, не має наміру запрошувати українського президента до Білого дому, доки угоду не буде підписано.
Ситуація змінюється швидко, і європейські партнери намагаються розібратися в різних сигналах із Вашингтона. За словами ще одного дипломата, Рубіо сказав союзникам, що безпекові гарантії для України лишаються пріоритетом і окремим питанням, яке США хочуть узгодити в межах ширшого пакету, причому швидко.
Про гарантії він говорив і на перемовинах у Женеві минулих вихідних, але деталей не озвучив і не повторив цієї теми під час окремих розмов із представниками Великої Британії та Франції, зазначив третій європейський дипломат.
Рубіо також згадав про інші пункти, які мають бути вирішені після мирної угоди. За словами співрозмовників, європейці сприйняли це як натяк на територіальну цілісність України та питання заморожених російських активів.
Водночас у Держдепі заперечили такі інтерпретації слів Рубіо.
«Міністр Рубіо, як і вся адміністрація Трампа, чітко наголосив, що гарантії безпеки мають бути частиною будь-якої мирної угоди, як він послідовно зазначав як публічно, так і приватно», - зазначив речник Томмі Піготт.
У Білому домі також повторили, що фінальний план миру мусить включати такі гарантії.
«Адміністрація Трампа неодноразово підтверджувала, публічно та приватно, що будь-яка угода повинна забезпечувати повні гарантії безпеки та стримування для України», - повідомила речниця Анна Келлі.
Попри це, адміністрація Трампа, за оцінками дипломатів, дедалі більше рухається до нейтральнішої позиції. На зустрічі у четвер Рубіо заявив європейським колегам, що США не можна вважати неупередженим посередником, адже вони постачають Україні зброю і підтримують санкції проти Росії.
Втім навіть частина республіканців наполягає, що Київ має отримати реальні гарантії, здатні зупинити можливе нове вторгнення.
«Якщо Україні доведеться відмовитися від будь-якої території, це має супроводжуватися, наприклад, угодами про безпеку за статтею п’ять з НАТО та Сполученими Штатами… Це кінцевий стан будь-якої угоди», - сказав представник Дон Бейкон.
Під час переговорів у Женеві США та Україна підготували оновлений мирний план із 19 пунктів. Найбільш дискусійні теми залишили для остаточного вирішення президентам обох країн. Зокрема пункт про передачу Україні $100 млрд заморожених російських активів та питання про можливі територіальні поступки.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Україна отримала від США одразу два ключові документи - мирний план і проєкт угоди про гарантії безпеки. У центрі другого документа три принципові гарантії: право президента США використати війська та розвідку у разі нової агресії РФ, синхронна підтримка НАТО й союзників та дія угоди мінімум на десять років.