Скільки цивільних звільнили з початком війни та як діє механізм обміну: відповідь Мінреінтеграції

Чоловік Тетяни Матюшенко шостий рік перебуває в полоні так званої ДНР. Валерій пройшов сумнозвісну “Ізоляцію” і вже був у списках на обмін полоненими. Але в останній момент все скасовувалось, і Валерій продовжує перебувати за ґратами. Жодної цивільної особи, яка потрапила в полон до 24 лютого, не вдалося звільнити під час повномасштабної війни. 

Так відповіли нам в пресслужбі Міністерства реінтеграції. Ці дані актуальні на 6 вересня. Втім, додому повернулися 109 цивільних заручників, які потрапили в полон під час повномасштабної війни. 

Родичі в’язнів стукають в усі двері

Тетяна зібрала всі необхідні документи, які підтверджують незаконне затримання Валерія бойовиками та перебування в полоні. Попри обіцянки і присутність його імені в списках на обмін, чоловіка не обміняли ні на другому, ні на третьому, ні на четвертому етапі. За словами Тетяни, пояснювали це небажанням росії віддавати його. 

“Коли мені кажуть, що не віддають, відповідаю: “Зачекайте, але ви ж забрали Тайру. Чому ви розділяєте людей? Ви ж дивіться, що якщо людей не віддають шостий рік, то може, вони чогось варті? Тим паче ви бачите, яка боротьба за них йде, реальна боротьба”, - каже жінка. 

Не було навіть розуміння, хто взагалі займається питанням повернення цивільних полонених. Вона бачила заклики Верещук писати їй в особисті, і що вона займається кожним. І Тетяна писала, але її повідомлення залишились непрочитанними. Заклики виглядають як піар. 

Вона зверталася до Офісу Президента. Там її перенаправили на Третьякову, яка взагалі вже давно не включена у склад Тристоронньої контактної групи. 

Намагалася відправити листи до ГУР - Тетяна каже, що саме цей орган займається обміном полонених. Але електронні листи надто великі для відправлення, і така ситуація виникла ще у декількох знайомих Тетяни. 

За словами жінки, в Україні немає людини, яка б займалася обміном цивільних полонених, засуджених до 24 лютого 2022 року,  і вела перемовини про це. 

Хто несе відповідальність за визволення українців

Щоб отримати відповідь на це питання, ми подали запит в Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій. І ось що нам відповіли. 

Збором інформації про військовополонених, цивільних заручників та зниклих безвісти займається Національне інформаційне бюро (НІБ). Зазначається, що з 31 травня його функції виконує “Український національний центр розбудови миру”. 

НІБ співпрацює з Центральним агентством розшуку “Червоного хреста” - обмінюється інформацією. Центральне агентство є посередником між Україною та рф. 

Всю інформацію НІБ передає в Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Це є тимчасовий допоміжний орган Кабінету Міністрів України, а очолює його начальник ГУР МО (Головне управління розвідки Міноборони).  

Координаційний штаб забезпечує передачу військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, що перебувають у полоні. Про цивільних серед цього переліку функцій в запиті немає ані слова. 

Окрім запиту, ми зателефонували на телефон Олега Котенка - Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті. Номер знайшли у відкритому доступі. Ним виявилась “гаряча лінія” Координаційного штабу, і за відповідями порадили звернутися в Міністерство реінтеграції. 

Чому не повідомляють імена полонених українців

“Порядок звільнення оборонців України є інформацією з обмеженим доступом, а саме службовою інформацією, так само як і списки для обміну. Також зазначаємо, що ні Координаційний штаб, ні Служба Безпеки України, ні Мінреінтеграції та НІБ чи інші державні органи та установи списків громадян України, які підлягають обміну (звільненню), не оприлюднюють”, - повідомили в пресслужбі.

Також у відомстві додають, що не існує жодного пріоритету щодо осіб, які підлягають обміну та звільненню. 

Списки полонених офіційно не публікують з міркувань безпеки полонених та їхніх родичів. Так пишуть в НІБ і повідомляють, що Бюро намагається зв’язатися з родинами полонених, щойно отримують інформацію про перебування людини в полоні. Списки не публікують і після того, як людина повернулася додому, оскільки це може вплинути на життя її та її близьких. 

Станом на 6 вересня, в українських державних органах не знають, скільки цивільних перебуває в полоні - в них відбирають документи та будь-які інші засоби зв’язку. 

Що робити родичам полонених

• зібрати всю інформацію про обставини зникнення та перебування особи. Зателефонувати близьким, друзям та знайомим, хто був поруч або володіє такою інформацією. записувати інформацію слід одразу, щоб не забути деталі через хвилювання
• якщо це військовий - важливо знати його прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, контактні дані, військову частину чи підрозділ проходження служби, посаду та звання (спеціальне звання), номер військового квитка чи жетону, особливі прикмети, які має людина (шрами, татуювання, родимки тощо), останнє відоме місце перебування та інші відомості
• якщо людина цивільна - зберіть інформацію про її повне ім’я, дату народження, контакти, особливі прикмети та останнє відоме місце перебування
• повідомте про факт захоплення людини в полон військове командування (якщо це військовий), відповідний державний орган (якщо це службовець) або роботодавця такої людини (для цивільних). Це допоможе уникнути проблем з обліком служби / трудовими відносинами
• про захоплення в полон повідомте Національній поліції за місцем вашого перебування. При поданні заяви поліція запропонує вам відібрати біологічні зразки - це допоможе ідентифікувати тіло в разі загибелі полоненого.

Куди повідомляти про захоплення людини

Національне інформаційне бюро:

• цілодобова гаряча лінія 1648 (для дзвінків в межах України), +380 44 287 81 65 (для дзвінків з-за кордону)
• за допомогою чатботів у Telegram та Viber - @nib_uncp_bot

Служба безпеки України:

• цілодобова гаряча лінія Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених Служби безпеки України +380 67 650 83 32, +380 98 087 36 01
• електронна пошта: united.centre.ssu@gmail.com

Національна поліція:

• цілодобова гаряча лінія +380 89 420 18 67
• електронна пошта: rozshuk_znyklyh@police.gov.ua 
• у Telegram чатбот t.me/poshuk_znyklyh.

Детальніше про алгоритм дій можна дізнатися тут. 

Чому важливо пам’ятати про бранців рф

2 вересня з’явилось повідомлення про обмін полоненими - додому повернулися 14 українських захисників. Серед них є десять воїнів із 58 окремої механізованої бригади (ОМБР) і чотири — із 30 ОМБР. Президент України Зеленський сказав, що ця робота ніколи не припиниться. Водночас є люди, які шостий рік чекають на своє звільнення.

Софія Єлагіна