Заступник голови Харківської ОВА Михайло Харнам казав, що деревину для будівництва фортифікаційних укріплень довелося купувати у приватних підрядників, адже державні лісгоспи нібито відмовляли постачати її у необхідній кількості. Втім, ХОВА лише писала їм листи на електронну пошту, іншим чином не контактуючи, а відсутність відповіді вважала за відмову. Через це довелося шукати приватних підрядників
Харківська ОВА на запит журналістів повідомила, що у пошуках деревини для будівництва оборонних укріплень просто надсилала листи у державні лісгоспи електронною поштою. Відповіді не отримала. Раніше заступник голови ОВА Михайло Харнам казав, що лісгоспи відмовляли ХОВА у постачання необхідних обсягів деревини. І саме тому довелося укласти угоди на купівлю деревини для фортифікацій Харківщини у неоднозначних фірм. Щодо будівництва укріплень та вибору підрядників вже кілька тижнів триває скандал за участі активістів, журналістів, військових. Частина укріплень існує на папері, частина зроблена не якісно, десь роботи не завершені. Одна з можливих причин - вибір постачальників та підрядників. Кілька приватних фірм мають отримати з бюджету 364 млн грн за деревину, при цьому вартість у них суттєво завищена.
Раніше Інформатор писав, що понад 1 млрд грн на будівництво укріплень у Харківській області надійдуть двом приватним фірмам, пов’язаним з громадянами Росії та з депутатами від забороненої партії «ОПЗЖ». До цього ми розписали, що з початку 2023 року на закупівлю деревини для будівництва укріплень військовим Харківська ОВА виділила понад 440 млн грн. Приблизно 3/4 цієї суми дісталося фірмам, які виглядають сумнівно. Серед постачальників: фірма робітниці заводу з міста Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ), яка працює на заводі та багато років не могла закрити кредит у 4 тис. грн; фірма продавчині наливайки з Кам’янського, позбавленої батьківських прав та з боргом за опалення у 10,5 тис. грн; фірма брата ексчиновника Мінекономіки з Києва; фірма колишнього крадія пляшки віскі з магазину; фірма власника майже 50 фіктивних компаній, які не ведуть ніякої діяльності. До того ж як ми з’ясували, 4 фірми постачальників деревини для фортифікацій Харківщини (ТОВ «Деревообробне підприємство «Восход», ТОВ «Атт-Буд», ТОВ «Сатисбуд», ТОВ «Герц Індустрія») пов’язані між собою.
На початку 2023 року постачанням деревини для будівництва оборонних фортифікаційних укріплень у Харківській області займалися державні лісгоспи та «Епіцентр». Загалом за 2023 рік поставили 20 тис. куб. м за 77,5 млн грн. Такі дані наводив Олег Синєгубов – голова Харківської ОВА. У 2024 році підрядники мали поставити ще 47 тис. кубометрів деревини для укріплень.
Цими питаннями опікується Департамент ЖКГ та ПЕК Харківської ОДА. Його з липня 2023 року очолив Едуард Яровий. За словами заступника голови Харківської ОВА Михайла Харнама, нібито військовій адміністрації області державні лісгоспи відмовляли у постачанні деревини у таких обсягах – 50 000 кубів. При цьому посадовець відмовився назвати, який самий лісгосп не зміг погодитися на пропозицію влади. І через це Харківській ОВА довелося звертатися до приватних підрядників.
Журналісти Харківського антикорупційного центру запитали у ХОВА, які саме лісгоспи відмовилися постачати деревину для будівництва фортифікацій обласній владі та попросили надати документи з відмовою. У відповідь чиновники повідомили, що вони зверталися до лісгоспів по всій країні електронною поштою. Інших засобів комунікацій у них не було.
«Відмов або позитивних відповідей не було надано, оперативну потребу в необхідній кількості деревини жодне з підприємств лісового господарства задовольнити не змогло», – йдеться у відповіді Харківської ОВА на запит.
А саме назвали такі підприємства, які не надали відповіді. Це: Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, Куп’янське лісове господарство, ДП «Ізюмське лісове господарство», ДП «Зміївське лісове господарство», ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство», ДП «Вовчанське лісове господарство», ДП «Жовтневе лісове господарство», ДП «Гутянське лісове господарство», ДП «Охтирське лісове господарство», ДП «Білоцерківське лісове господарство», ДП «Волинський військовий лісгосп», філія «Сарненське лісове господарство»; Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Галсільліс», Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство.
Відповідно довелося купувати деревину (кругляк, обрізана дошка, брус тощо) у приватних підприємств «за ринковою вартістю» та в окремих філій держпідприємства «Ліси України». А ціну деревини у 5,5 тис. грн/куб.м (з витратами на логістику) заступник голови Харківської ОВА Михайло Харнам називав ринковою.
У середньому за тими угодами, які укладали з лісгоспами, вартість деревини складала 3303,8 грн/куб. м. За угодою зі Зміївським лісгоспом у лютому 2024 року – 2075,3 грн/куб. м, з Жовтневим у квітні 2024 року – 3293,5 грн/куб. м. В середньому з доставкою по Україні деревина коштує 3052 – 4524 грн/куб. м. Необроблена деревина зі складів лісгоспів Харківщини без доставки коштувала б 1500-1600 грн/куб. м. Середня вартість деревини у приватних компаній для ХОВА з доставкою становить більше:
До цього вони не займалися деревиною та не працювали з бюджетними організаціями. Не зрозуміло, як саме їх знайшла Харківська ОВА. Але в умовах відсутності часу звернулися саме до них та орієнтувалися на їхні розцінки.
До того ж детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) здійснюють розслідування щодо діяльності дніпровської ТОВ «Герц Індустрія» (директор В’ячеслав Ковальов), харківських ТОВ ТК «М’ясна лавка» (власник та директор В’ячеслав Ковальов), ТОВ «Вабкор», які протягом 2022-2024 років могли ухилитися від сплати податків в особливо великих розмірах, отримавши кошти від Департаменту ЖКГ та ПЕК Харківської ОДА. Цікаво, що «М’ясна лавка» та «Вабкор» не займалися постачанням деревини за контрактами з Департаментом (тому, вірогідно, могли бути посередниками). Можливо, це збіг, але ТОВ «Вабкор» належить Кристині Воробйовій (вона там і директор) – доньці Олександра Попова, харківського бізнесмена та колишнього заступника мера Харкова Геннадія Кернеса (2011-2016).
Також СБУ вже кілька місяців розслідує завищення вартості деревини для будівництва фортифікаційних укріплень Харківської області. Згадуються вищеназвані 4 підприємства (ТОВ «Деревообробне підприємство «Восход», ТОВ «Атт-Буд», ТОВ «Сатисбуд», ТОВ «Герц Індустрія») та ФОП Чаус. За версією слідчих, приватні фірми закуповували деревину здебільшого на державних лісгоспах (наприклад в Ізюмському лісгоспі Харківщини за 970 грн/куб. м сосни). А потім перепродавали продукцію зі складів лісгоспів до Департаменту ЖКГ та ПЕК Харківської ОВА по 4100 грн/куб. м, при цьому накручуючи ціну за нібито транспортування продукції до Дніпропетровської області, хоча привозили її з локацій неподалік від місць доставки. З січня по березень 2024 року Департамент заплатив фірмам за цією схемою понад 170 млн грн. Загалом з ними підписані угоди на понад 364 млн грн.
У п’ятницю, 31 травня, гендиректор держпідприємства «Ліси України» Юрій Болоховець казав, що «Ліси України» могло і може забезпечити деревиною це будівництво фортифікацій за найнижчими цінами, без жодної «накрутки» та у необхідній кількості. І тому немає необхідності звертатися до приватних постачальників. Відповідно і зайвих переплат мільйонів гривень можна було б уникнути.
«ДП «Ліси України» здатне повністю забезпечити деревиною будівництво фортифікацій. Оборона держави — наш пріоритет. Підприємство першочергово виконувало і виконує всі без виключення оборонні замовлення. Ми — найбільша державна компанія. Якщо в цьому буде потреба, «Ліси України» готові до значного збільшення обсягів поставок», - зазначив Юрій Болоховець.
Скандал навколо ліній оборони у Вовчанську почався з "крику душі" військовослужбовця Дениса Ярославського. 12 травня він написав пост на власній сторінці Facebook, де емоційно розповів про те, що за весь цей час на Харківщині мали б збудувати бетонні укріплення в мінус три поверхи. Однак, як наполягає Ярославський, не було навіть мінних полів на першій лінії, через що росіяни зайшли в область легше, ніж мало б бути:
"За 2 роки на українському кордоні повинні були стояти бетонні укріплення в мінус 3 поверхи! А не було навіть мін. Ми приходимо до думки, що це або шалене злодійство, або навмисний саботаж", - написав Ярославський.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов розповів, що третю лінію оборони на Харківщині, за яку відповідає його адміністрація, розпочали будувати приблизно за 10 тижнів до наступу РФ на область - з 1 березня. До цього була постанова, контракти та інші бюрократичні процедури. Очільник області також пояснив, що ці фортифікаційні споруди відрізнялись від тих, що зводили у попередніх роках.
У Верховній Раді України після скандалів створили тимчасову слідчу комісію (ТСК) для розслідування ситуації з будівництвом фортифікаційних оборонних споруд. Нардеп Ярослав Юрчишин заявив, що створення ТСК напряму пов'язано із ситуацією на Харківщині. За його словами, відповідна пропозиція "була раніше", однак "проблеми виявлені там, зокрема розслідування "Межі" (антикорупційний центр. - Ред.) дали додатковий поштовх" цьому процесу. До повноважень тимчасової слідчої входить вивчення обставин та підготовки деяких питань. Зокрема, це облаштування фортифікаційних споруд, інженерних загороджень на лінії зіткнення та цільового використання коштів, виділених на їх облаштування.
Раніше таким же чином у Харківській ОВА відмовилися розкрити, які з будівельних компаній провалили строки з будівництва фортифікаційних оборонних укріплень та споруд в області. При цьому на будівництво укріплень та закупівлю необхідних для цього матеріалів на кінець 2023 - першу половину 2024 років Харківська ОВА виділила близько 8 млрд грн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.