Харківська обласна адміністрація після скандалу у ЗМІ щодо вибору підрядників для закупівлі деревини для оборонних споруд продовжує закуповувати деревину у тих же підрядників
Харківська ОВА після гучного скандалу у ЗМІ щодо вибору підрядників для будівництва фортифікаційних споруд в області та постачання необхідних для цього будматеріалів продовжує замовляти послуги у тих самих підрядників. Ще майже 2,1 млн грн отримає фірма Сатисбуд з Харкова, яка належить звичайній продавчині магазину у місті Кам'янське на Дніпропетровщині, яка ще й зловживає алкоголем та була позбавлена батьківських прав. Раніше фірма підписала контракти на 98,4 млн грн. Це дані з відкритих реєстрів. Щодо будівництва фортифікаційних споруд на Харківщині вже 3 тижні триває скандал за участі журналістів, військових, активістів. З'ясувалося, що частина укріплень ще не побудована, частина зроблена абияк, тому не можуть використовуватися з метою оборони, а ціни на деревину могли накрутити для отримання надприбутків. Це може бути пов'язаним і з вибором сумнівних підрядників.
Раніше Інформатор писав, що понад 1 млрд грн на будівництво укріплень у Харківській області дістанеться двом фірмам, пов'язаним з громадянами Росії та вже забороненою проросійською партією "ОПЗЖ". До цього ми розписали, з початку 2023 року на закупівлю деревини для будівництва укріплень військовим Харківська ОВА виділила понад 440 млн грн. Приблизно 3/4 цієї суми дісталося фірмам, які виглядають достатньо сумнівно. При цьому перевірити, скільки та якої саме деревини було поставлено - неможливо. Серед постачальників: фірма робітниці заводу з міста Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ), яка працює на заводі та багато років не могла закрити кредит у 4 тис. грн; фірма брата ексчиновника Мінекономіки з Києва; фірма колишнього крадія пляшки віскі з магазину; фірма власника майже 50 фіктивних компаній, які не ведуть ніякої діяльності; тощо.
Але є і нормальні постачальники - державні лісгоспи (де вірогідно, всі ці сумнівні посередники і купують деревину, продаючи потім дорожче) та "Епіцентр", спочатку Харківська ОВА замовляла сировину лише у них. Але з приходом нового очільника відповідального департаменту та необхідністю закупити у рази більше деревини - плани змінилися, а департамент почав шукати фірми, які могли б надати необхідний товар. При цьому тендери не проводяться, замовник сам обирає підрядника та укладає прямі договори, інформація з яких засекречена. Тому дізнатися, що це за деревина та скільки вона коштує (і порівняти з ринковими цінами) зазвичай не є можливим.
Загалом на будівництво фортифікаційних оборонних укріплень та постачання необхідних для цього будівельних матеріалів Харківська обладміністрація виділила вже понад 8 млрд грн. Цими питаннями займається Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської ОДА. Його з 13 липня 2023 року очолює Едуард Яровой.
З попередньої нашої публікації, де ми розповідали, у кого Харківська ОВА купує деревину для будівництва укріплень, минув тиждень. Відтоді керівництво області знову уклало угоди зі згаданими фірмами на постачання деревини. А саме на 2 млн 99 тис. 318 грн - з ТОВ "Сатисбуд" (вартість деревини 5020 грн/куб. м і 5590 грн/куб. м) та на 132 тис. 840 грн з ТОВ "Деревообробне підприємство Восход" (вартість 8100 грн за кубометр).
Компанія ТОВ "Сатисбуд" зареєстрована у Харкові 23 червня 2023 року. Її директор Дмитро Кнорозов з 27 березня 2024 року. З його приходом наприкінці березня 2024 року фірма отримала угоди на постачання деревини на 98 млн 392 тис. 7 грн, тепер додадуться нові - вже загалом на 100 млн 491 тис. 325 грн.
До цього Кнорозов керував дніпровською фірмою ТОВ "Герц Індустрія", яка стала лідером з постачання деревини для Харківської ОВА загалом на 116 млн 111 тис. 825 грн. Кнорозов народився у 1998 році. На нього у 2021 та 2023 роках відкривали провадження на стягнення коштів. У 2018 році взяв кредит, за яким з нього у 2021 році колектори намагалися стягнути понад 23,5 тис. грн, але у суді він доводив, що здійснював погашення боргу.
Власниця ТОВ "Сатисбуд" Наталія Коваль з міста Кам'янське Дніпропетровської області. За даними з судового реєстру, Наталія Коваль з Кам'янського 9 квітня 2024 року у стані алкогольного сп'яніння чинила психологічний тиск на матір, не пускала її додому.
Працює продавчинею у павільйоні підприємця Бесценного у Кам'янському. У січні 2024 року там продавала коньячні вироби без акцизних марок, після чого слідчі вилучили 7 літрів незаконних алкогольних напоїв. За цією ж справою вона "попадалася" у 2023 році. З жовтня 2021 року до весни 2023 року жінка не могла оплатити заборгованість за опалення у понад 10,5 тис. грн.
Наприкінці 2023 року жінку позбавили батьківських прав, бо вона вела аморальний спосіб життя, зловживала алкогольними напоями та зовсім не цікавилася життям неповнолітнього сина, який проживав у родині сестри свого батька. А у 2021 році жінка перебувала у стані сильного сп'яніння у громадському місці та поводилася невідповідно. Звичайно, це може бути повна тезка власниці цього підприємства з міста Кам'янське, але збігів, як для цієї історії з сумнівними власниками компаній - постачальників деревини для Харківської ОВА, якось забагато.
Врешті-решт, ніхто їм не може заборонити займатися бізнесом. Голова Харківської ОДА має власну думку щодо того, чи нормально, що деревину для фортифікацій у регіоні поставляють фірми, що належать алкоголічкам та продавчиням контрафактного алкоголю:
"Усі контракти безавансові, тобто ми чекаємо за цими контрактами, де визначена ціна, визначена якість і визначені терміни. Якщо підрядник виконує по якості й по термінах, привозить із точки А в точку Б, і якщо воно відповідає цим трьом критеріям, у нас питань до цього підрядника немає, ми проплачуємо кошти лише після постачання, після виконання умов договору. Проплачуємо через два-три тижні.
Мені особисто все одно, хто там засновник, скільки їх. Ми звертаємо увагу на комунікацію із правоохоронними органами й звертаємо увагу, щоб там не було прямого або опосередкованого зв’язку із країною-агресором, бо це пряме порушення закону", - прокоментував голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Другий постачальник, про якого йде мова, це ТОВ "Деревообробне підприємство Восход" з Харкова. Цю компанію 17 січня 2024 року заснував мешканець міста Південне Харківської області Сергій Маркарян 1984 року народження. Він же й очолює фірму. А вже незабаром після створення Департамент ЖКГ та ПЕК Харківської ОДА вирішив у цієї фірми придбати деревину на 28 млн 594 тис. 570 грн, тепер ще на 132 тис. 840 грн - загалом вже 28 млн 727 тис. 410 грн. На Маркаряна було записано ще з 5 десятків різних фірм (здебільшого вони не проявляли ознак життя), але чим саме бізнесмен раніше займався достеменно невідомо.
Також відомо, що він пов'язаний з іншими постачальниками деревини. У 2024 році власник компанії "АТТ-Буд" (постачальник деревини для Харківської ОВА) Максим Ожеледа був власником і керівником ТОВ “Каруана ЛТД” та ТОВ “Мобайл Юкрейн”, де тепер власник і директор В’ячеслав Ковальов - директор ТОВ “Герц Індустрія” з Дніпра (постачальник деревини для Харківської ОВА). А ТОВ “Лакторд” після Ожеледи володіли по черзі Сергій Маркарян (власник ТОВ "Деревообробне підприємство Восход") та знов В’ячеслав Ковальов. З Ковальовим Ожеледа перетинався ще у ряді інших фірм. Тому щонайменше декілька основних постачальників деревини для фортифікаційних споруд у Харківській області пов'язані між собою:
Кілька підприємств, підконтрольних одній групі осіб, купували деревину у державних підприємств. Про це повідомляв Харківський антикорупційний центр. Наприклад, у ДП "Ізюмське лісове господарство" за ціною 970 грн за кубічний метр деревини хвойних порід (сосна) діаметром 15-19 см довжиною 3-4 м.
“Після чого вказані вище підприємства здійснюють безтоварні операції з продажу деревини зазначеним вище підприємствам, які їм підконтрольні та по фіктивним ТТН нібито транспортують продукцію до Дніпропетровської області, однак фактично постачають продукцію зі складів лісових господарств до Департаменту за прямими договорами за ціною 4100 грн за м3 хвойних порід (сосна), діаметром 15-19 см, довжиною 3-4 м. За період з січня по березень 2024 року Департамент здійснив закупівлю деревини у приватних підприємств, які підконтрольні невстановленій групі осіб, та які причетні до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, на загальну суму близько 170 млн грн”, – йдеться у судовій ухвалі.
Правоохоронці вважають, що під час закупівлі деревини невстановлені люди організували механізм завищення фактичної вартості деревини, яка постачається для будівництва фортифікаційних споруд на території Харківської області. Для цього, як зазначає слідчий, організатори схеми зареєстрували цілу низку підприємств, які контролюються через “тіньових” бухгалтерів.
Подробиць цієї схеми поки не так багато. Та реальних вигодонабувачів цієї схеми ніхто не називає. У закритих для перегляду документах зазначений різний тип деревини з різними цінами. У звіті на “Prozorro” можна порахувати середню ціну за кубічний метр і вона така (до останніх закупівель):
Для порівняння: Департамент ЖКГ та ПЕК Харківської ОДА уклав 26 лютого 2024 року договір на придбання деревини (без урахування доставки) з державним підприємством "Ліси України" (філія "Зміївське лісове господарство") на 2075,3 кубометра на суму 6,86 млн грн. Середня ціна за 1 куб склала 3303,8 грн. По договору з Жовтневим лісгоспом вартість деревини у квітні 2024 року становила 3293,5 грн за куб без доставки.
Також у ХАЦ пояснюють, що ціна на необроблену деревину (сосну) у лісгоспів на Харківщині цього року була 1500-1600 гривень за кубічний метр без врахування логістики (завантаження, доставлення, розвантаження), тоді як заступник начальника ХОВА Олега Синєгубова Михайло Харнам повідомив журналістам, що деревину для оборонних споруд у приватних фірм купували у середньому по 5 500 гривень за кубометр із витратами на логістику. Отже, за версією чиновників, логістика коштує вдвічі дорожче за саму деревину. Він назвав цю ціну "ринковою".
Також харківські журналісти порахували, що деревина в середньому коштує від 3052 до 4524 гривень з ПДВ. При цьому ХОВА закуповує її дорожче, ніж сусідні Донецька та Дніпропетровська ОВА. І це за наявності на Харківщині кількох активно працюючих лісгоспів, які з початку року продали з аукціону сосни вдвічі більше, ніж потрібно було для потреб оборони. В інших регіонах, де теж є лісгоспи, ціни на деревину менші.
За даними керівника Харківської ОВА Олега Синєгубова, для зведення фортифікаційних споруд у 2023 році Харківська ОВА уклала 47 договорів на постачання лісоматеріалів на понад 77,5 мільйонів гривень. Цим коштом поставлено майже 20 тисяч кубометрів деревини - 100% обсягу. За словами очільника області, перевірку підприємств перед укладанням контракту не здійснюють. Обласну владу цікавить тільки вартість послуг/товару та відсутність зв'язків з Росією (хоча у випадку з будівництвом укріплень у двох фірм були зв'язки з громадянами РФ, але ці зв'язки були розірвані незадовго до отримання підрядів на будівництво на загальну суму понад 1,08 млрд грн)
“Уже використано понад 116 мільйонів гривень. Відповідно до укладених договорів, має бути поставлено 43 тисячі кубометрів лісоматеріалів. Наразі поставки деревини за укладеними договорами тривають, будівництво фортифікаційних споруд продовжується. Лісоматеріали доставляють відповідно до термінів та договорів. Загалом в напрямку будівництва фортифікаційних споруд працюють близько 30 цивільних підприємств. Понад 500 працівників та більш як 200 одиниць техніки”, – зазначив Синєгубов.
За словами заступника голови Харківської ОВА Михайла Харнама, нібито військовій адміністрації лісгоспи відмовляли у постачанні деревини у таких обсягах - 50 000 кубів. При цьому посадовець відмовився назвати, який самий лісгосп не зміг погодитися на пропозицію влади.
Скандал навколо ліній оборони у Вовчанську почався з "крику душі" військовослужбовця Дениса Ярославського. 12 травня він написав пост на власній сторінці Facebook, де емоційно розповів про те, що за весь цей час на Харківщині мали б збудувати бетонні укріплення в мінус три поверхи. Однак, як наполягає Ярославський, не було навіть мінних полів на першій лінії, через що росіяни зайшли в область легше, ніж мало б бути:
"За 2 роки на українському кордоні повинні були стояти бетонні укріплення в мінус 3 поверхи! А не було навіть мін. Ми приходимо до думки, що це або шалене злодійство, або навмисний саботаж", - написав Ярославський.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов розповів, що третю лінію оборони на Харківщині, за яку відповідає його адміністрація, розпочали будувати приблизно за 10 тижнів до наступу РФ на область - з 1 березня. До цього була постанова, контракти та інші бюрократичні процедури. Очільник області також пояснив, що ці фортифікаційні споруди відрізнялись від тих, що зводили у попередніх роках.
"Раніше ми робили ходи сполучення, однак не мали їх облаштовувати до заходу військ (просто копали траншеї, не перекриваючи їх деревом – Ред.). Бо деревина псується під впливом погодних умов. Однак нові фортифікації передбачали й облаштування ходів сполучень, і певну технологію, певне дерево, розмір тощо. Після того ми мали отримати карти-схеми – це позначення того, де на місцевості треба збудувати ту чи іншу фортифікаційну споруду – взводний опорний пункт (ВОП), протитанковий рів, тетраедри, невибухові загородження тощо", - сказав він.
У Верховній Раді України після скандалів створили тимчасову слідчу комісію (ТСК) для розслідування ситуації з будівництвом фортифікаційних оборонних споруд. Нардеп Ярослав Юрчишин заявив, що створення ТСК напряму пов'язано із ситуацією на Харківщині. За його словами, відповідна пропозиція "була раніше", однак "проблеми виявлені там, зокрема розслідування "Межі" (антикорупційний центр. - Ред.) дали додатковий поштовх" цьому процесу. До повноважень тимчасової слідчої входить вивчення обставин та підготовки деяких питань. Зокрема, це облаштування фортифікаційних споруд, інженерних загороджень на лінії зіткнення та цільового використання коштів, виділених на їх облаштування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.