Позовна давність повернулася: чи реально списати комунальні борги за 2022–2025 роки — адвокатки дали чітку відповідь
За словами адвокатів, для стягнення комунальних боргів діє загальний строк позовної давності – 3 роки – з моменту, коли борг мав бути сплачений (наприклад, з дати виставлення рахунку)
В Україні 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (№4434-IX від 14.05.2025 року), який відновив перебіг строків позовної давності і є однією із найважливіших змін у цивільному праві, що безпосередньо стосується комунальних боргів. Він скасував паузу, яка діяла з початку карантину та повномасштабної війни (24 лютого 2022 року). Про це Інформатору розповіла Анна Даніель, адвокатка, керуюча Адвокатським бюро "Анни Даніель", кандидатка юридичних наук.
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк. Для стягнення комунальних боргів діє загальний строк позовної давності – 3 роки – з моменту, коли борг мав бути сплачений (наприклад, з дати виставлення рахунку). Спеціальний строк. Для вимог про стягнення штрафів, пені та неустойки застосовується скорочений строк – один рік. Відновлення відліку.
"З 4 вересня 2025 року відлік строку позовної давності продовжується з тієї дати, на якій він був заморожений. Наприклад, якщо до 24.02.2022 року пройшов 1 рік і 6 місяців, то після 04.09.2025 року постачальнику залишається ще 1 рік і 6 місяців для звернення до суду", - заявила Даніель.
Чи може суд списати борги через війну?
Ні, автоматичного списання комунальних боргів через сам факт війни не існує. Позовна давність – не прощення боргів. Позовна давність – це право боржника заявити суду про те, що кредитор пропустив строк звернення за захистом. Суд не застосовує її самостійно. Якщо боржник (споживач) не подасть відповідної заяви, суд стягне борг, навіть якщо він виник 10 років тому.
Законодавство справді містить заборони на стягнення боргів за комунальні послуги, що виникли після 24.02.2022 року, для мешканців тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій (за умови документального підтвердження відсутності).
"Таким чином, суд може відмовити у стягненні частини комунального боргу (зазвичай, тієї, що виникла понад 3 роки тому) лише за заявою боржника про застосування позовної давності. Суди не мають права "списувати" борги просто через скрутне матеріальне становище, пов'язане з війною. Винятком є випадки, коли борг виник у період, коли послуги не надавалися або майно перебувало на ТОТ/у зоні бойових дій", - вказала Даніель.
Рекомендації боржникам
- Якщо проти вас подано позов, обов'язково подайте до суду письмову заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
- Перевірте, чи не включив постачальник до позову пеню та чи не нарахував він оплату за період, коли послуги фактично не надавалися.
- Домовтеся про реструктуризацію. У більшості випадків, коли борги значні, найкращим виходом є укладення договору реструктуризації з постачальником. Це дозволить уникнути судових витрат та виконавчого провадження.
Помічниця адвоката ЮК Приходько та партнери Анастасія Шаховець зазначила, що з 4 вересня 2025 року перебіг усіх строків позовної давності, які були зупинені на підставі попереднього законодавства, поновлюється. Розрахунок строку: Це не означає, що позовна давність починається заново. Поновлення означає, що до строку, який сплив до 24 лютого 2022 року (дата введення воєнного стану), буде додано час, який почав спливати з 4 вересня 2025 року.
Наслідок для кредиторів: для кредиторів (стягувачів) це критичний момент. Їм необхідно негайно провести аудит своїх активів і зобов’язань, щодо яких позовна давність була зупинена, і невідкладно вжити заходів для судового захисту своїх прав (подання позову, заяви про видачу судового наказу) до спливу поновлених строків. Наслідок для боржників: для боржників це означає ризик активізації позовів, подання яких було відтерміновано кредиторами. Наприклад:
- Ситуація 1: Строк сплив до 24.02.2022 року. Якщо, наприклад, термін виконання зобов'язання був у січні 2019 року, і загальна позовна давність (3 роки, стаття 257 ЦК України) сплила б у січні 2022 року, то на момент введення воєнного стану (24.02.2022 року) цей строк вже був пропущений. Наслідок: Зупинення перебігу строків на період воєнного стану не відбулося, оскільки не було чого зупиняти. Право на позов за цим зобов'язанням вважається втраченим, і боржник має право заявити про застосування наслідків спливу позовної давності.
- Ситуація 2: Строк не сплив до 24.02.2022 року. Якщо, наприклад, термін виконання зобов'язання був у січні 2021 року. До 24.02.2022 року сплив 1 рік і 1 місяць. Позовної давності, яка становила 3 роки, залишилося ще 1 рік і 11 місяців.
Наслідок: Ось ці 1 рік і 11 місяців, які залишалися, були зупинені і поновлюють свій перебіг з 04.09.2025 року.
"Висновок: Закон № 4434-ІХ є сигналом для всіх суб'єктів цивільних відносин про завершення періоду автоматичного «імунітету» від позовів та необхідність активізації захисту своїх прав. З 4 вересня 2025 року діє принцип «Use it or Lose it» (Використовуй або Втрать) щодо строків позовної давності", - додала Шаховець.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
