Інформатор розібрався, чому відпустили Шуфрича з-під варти
Нестора Шуфрича та його помічника В'ячеслава Черепаню відпустили з-під варти 16 квітня попри те, що його звинувачують у держзраді. Проте кримінально-процесуальним кодексом домашній арешт для звинувачених по цій статті не передбачено. Це наводить на думку, що таким чином влада намагається домовитися з патроном Шуфрича – Віктором Медведчуком.
Нестор Шуфрич має звинуваченя, зокрема, за тяжкою статтею про держзраду (ст. 111 Кримінального кодексу України). Слідство вважає, що Шуфрич вів підривну діяльність в інформаційному просторі та просував проросійські наративи за завданням політика-зрадника Володимира Сівковича, який втік до Москви та був обраний до Держдуми РФ. За останній час не добре відомо, як слідство просунулося у цій справі.
Проте є ще справа щодо фінансування дій, спрямованих на повалення конституційного ладу в Україні. Йдеться про те, що для охорони своєї нерухомості у Криму пан Шуфрич наймав військові підрозділи окупантів - Росгвардію. Та сплачував їм за надані послуги.
Під час обшуків у нього було вилучено відповідні платіжки та інші документи, що підтверджують це. А подібні дії – це ще одна важка стаття Кримінального кодексу – 110, частина 3.

Згідно Кримінально-процесуального кодексу, який описує у тому числі умови обрання суддями запобіжного заходу, під час дії військового стану не передбачено іншого, як тримання під вартою для звинувачених за статтями 110 та 111 (це записано в статті 176 КПК – за наявності ризику сховатися від правосуддя, впливати на свідків чи знищити докази, які Шуфрич безумовно має).
Тобто жоден український суддя при тямі не наважився б відпустити будь-кого із подібними звинуваченнями під домашній арешт. Якщо він не є добре вмотивованим на подібне рішення. Це наводить на єдину можливу думку: Шуфрича відпустили за вказівкою з вищих кіл.
Тут важливе питання – а навіщо будь-яким колам у вищій владі звільняти Шуфрича? Відомий політик та блогер Борислав Береза припускає, що причина – у намаганні влади встановити контакт з російською стороною через споконвічного патрона Шуфрича - Віктора Медведчука.
У такому випадку звільнення Шуфрича - це жест доброї волі, стверджує Береза.
«Злі язики з Банкової мене в цьому переконують. Я, звісно, їм не вірю, але ж вони чомусь завжди праві та жодного разу не помилилися раніше», - написав він у Facebook.
15 вересня 2023 року співробітники Служба безпеки України провели обшуки у Шуфрича та повідомили йому про підозру в державній зраді.
Шуфрич народився в Ужгороді, за освітою історик і економіст, у політиці – з кінця 1990-х. За цей час був у різних проросійських політичних проєктах: від «Не Так!» до Партії регіонів та ОПЗЖ. Обіймав посади міністра з надзвичайних ситуацій, заступника секретаря РНБО, неодноразово ставав народним депутатом. Попри скандальну репутацію, очолював парламентський комітет з питань свободи слова, втім згодом Рада його зняла з посади.
Політик не раз потрапляв у гучні конфлікти й бійки, через що в мережі навіть з’явився мем «небитий Шуфрич». Його звинувачували у підкупі виборців («несторки»), сумнівних бізнес-схемах, недекларуванні статків, проросійських заявах і систематичних прогулах засідань Ради.
Після 2014 року Шуфрич регулярно озвучував тези про «громадянський конфлікт» на Донбасі, заперечував участь РФ у війні та позитивно відгукувався про Віктор Медведчук і оточення Віктор Янукович.
Як писав Інформатор, у Шуфрича під час обшуків вилучили російські кітелі, нагороди з георгіївськими стрічками, радянські документи та символіку Російської імперії. За статтею про держзраду йому загрожує до 15 років ув’язнення.