Що не так з малюнком про трагедію у Дніпрі, згенерованим штучним інтелектом, та як він може нашкодити Україні

На тлі страшної трагедії, що сталася у Дніпрі, де російська ракета зруйнувала багатоквартирний будинок та спричинила велику кількість жертв, розгорнулись два комунікаційні скандали. Один з них був пов’язаний з фактичною помилкою Олексія Арестовича, який через неї пішов з посади. А другий - з розміщенним у Twitter-акаунті Верховної Ради України малюнку, згенерованого штучним інтелектом. Якщо шкідливість оприлюднення неперевіреної інформації всім все більш-менш зрозуміла, то з малюнком все складніше. Інформатор спитав у експертів, чому цей образ викликав такий вир емоцій та чим міг нашкодити Україні.

Нові технології у мистецтві

Картини, створені за допомогою штучного інтелекту, набувають все більшої популярності. Завдяки комп’ютерним програмам творити картини може навіть той, хто не вміє малювати. Як це робити, Інформатор писав тут.

Мисткиня Олександра Пахольчук, що працює у цій техниці, так описує процес створення картини: “Свобода сучасної творчості полягає у виборі потрібних «пензлів» та «фарб» — моделей нейромереж та запитів. Залежно від того, як складено запит, результат буде різним. Робота на стику класичного та цифрового мистецтва дає можливість мислити вільніше, втілювати ідеї в темпі мінливого світу. Я використовую нейромережу Midjourney, тому що для мене це ідеальний спосіб висвітлювати соціальні та політичні питання. І вважаю, що це буде головним трендом 2023, який змінить наше майбутнє”.

Деякі твори мисткині викликають суперечки. Але не настільки емоційні, як картина з хлопчиком біля зруйнованого будинку. Що не так з цим твором?

Війна оголила нерви українців

Психологиня Ганна Збаранська так пояснює бурхливу реакцію на картину: “Наразі в Україні дуже напружена емоційна атмосфера через велику кількість трагічних подій. Емоції потребують виходу. І будь-що може його викликати. Тут у нас є причина, на яку можна легально ці емоції відпустити, дозволити собі злитися, звинувачувати, сумувати”.

Соціолог Андрій Єрьоменко  зазначає, що явища, які в мирний час могли бути проігноровані, під час війни викликають бурхливу емоційну реакцію. Він згадує інші історії, які останнім часом викликали бурхливі емоції в суспільстві: помилка Арестовича, фото дівчини з відпочинку. Емоції зараз надсильні, адже кожен в Україні, навіть якщо він не на фронті, а в себе вдома, в небезпеці. Тому що російська ракета може прилетіти будь-якої миті будь куди.

Малюнок неправдивий

Політтехнолог Ігор Душин вважає, що при розміщенні повідомлення адміністратори сторінки підписали його так, що деякі люди вирішили, що це фотографія. 

“Штучне зображення може використовуватись як ілюстрація, але це завжди треба чітко відзначати. Адже сучасні технології дозволяють створювати фейки, які майже неможливо відрізнити від реальності. Багато років тому, під час скандалу з плівками, які нібито були записані у кабінеті президента Кучми та оприлюднені тодішнім спікером ВР Олександром Морозом, у Верховній Раді демонстрували згенерований аудиозапис, на якому Олександр Мороз нібито відповідав на певні питання. Але він цього не робив. Запис демонстрували для того, щоб викликати недовіру до “плівок Мельниченка” та показати можливості технології створення фейків”, - каже Ігор Душин.

На думку консультанта  маркетингу Ігора Потисьєва, у ситуації реальної трагедії немає жодної різниці, була це картина, створена штучним інтелектом, чи просто постановочна фотографія. “Уявіть собі, що на місце трагедії привезли б звичайну дитину, яка не мала б жодного відношення до цього району і взагалі грала у момент трагедії в пісочку десь в іншому районі Дніпра. Дитя б переодягли, посипали пилом і полили фарбою, а потім ще якимось чином змусили плакати. Які б були ваші почуття після розкриття цієї інформації?” - каже Ігор Потисьєв.

Ігор Душин підкреслює, що у розвитку технологій немає нічого поганого. Але при їх використанні варто чітко розрізняти документ та мистецтво.

“Технологія штучного інтелекту буде використовуватись все ширше. Вже сьогодні існують сервіси, що дозволяють “вести бесіду відеозв’язком” з померлим родичем. Але тут немає обману, адже людина розуміє механізм роботи програми та прагне цих емоцій. З часом технології зможуть генерувати не лише візуальні образи, а й, наприклад відчуття дотику. Але важливо, щоб людина завжди могла чітко розрізняти реальність від штучних ефектів”, - каже Ігор Душин.

Картина шкодить Україні та українцям

Психолог Максим Реуцький наголошує, що цей образ несе в собі хибний та шкідливий для України меседж: “На рукаві у хлопчика є емблема ЗСУ. Це дуже провокативно. Адже наша армія сильна, вона захищає дітей. А цей образ - це вказівка на безпорадність, безнадію.  Але це неправильно. Адже ми захищаємось, ми б’ємося! Є велика кількість вражаючих фото з місця катастрофи. Навіщо моделювати штучні образи? Наскільки це коректно?Питання етики взаємодії людини зі штучним інтелектом лише розробляються. Поки що ці інструменти - це гра, забавка. Коли обігруються меми, створюється щось смішне, це нормально. А ця ситуація трагічна. Я би не радив комунікаційникам експлуатувати емоційно значущі сюжети, а тим паче - трагедії”. 

Маркетолог-режисер Артем Давидов зауважує, що під час війни варто уникати будь-яких провокацій, з якою б метою їх не робили. “Я сам дуже люблю провокації. Але зараз я не пишу багато чого в соцмережах, тому що зараз не той час, коли можна пальнути в повітря та дивитись, що далі буде. Емоційно заряджені меседжі зараз неприпустимі для українського суспільства. Якщо ви комунікуєте з європейською аудиторією, можна емоційно підсилювати своє повідомлення. Адже тут люди не живуть в умовах війни. В Україні ж, створюючи повідомлення, варто виявляти більше співчуття та милосердя”.

Картину можуть використовувати вороги України

Ганна Збаранська підкреслює важливість інформаційної гігієни під час війни, особливо, якщо це стосується офіційних осіб: “Сьогодні важко відрізняти правдиві повідомлення від фейкових новин та розгону емоційних маніпуляцій. Люди схильні реагувати більше на емоційну інформацію, ніж на фактаж. Саме тому цей емоційно насичений малюнок так розлетівся мережею. Але нам треба зберігати здатність дотримуватися фактажу. Адже використання штучних зображень може стати зброєю проти нас самих. Коли люди будуть називати фейками чи артом реальні фото подій. Тож з будь-якою інформацією, що виноситься у публічний простір, сьогодні треба бути максимально обережними. Особливо офіційним медіа та офіційним особам”.

Малюнок як ознака недбалості комунікаційників Верховної Ради

Політтехнолог Сергій Гайдай вважає використання цього малюнку - великим професійним ґанджем у роботі адміністраторів сторінки Верховної Ради.

“Коли ви працюєте зі складними темами, пов’язаними з людською трагедією, в умовах інформаційної війни, коли є сторони, зацікавлені максимально викривити факти, треба максимально акуратно ставитись до будь якого слова, до будь якого зображення. Треба казати тільки правду та перевіряти факти тисячу разів!”

Сергій Гайдай згадав, як розповідаючи про трагедію Маріупольського театру, журналіст телеканалу “Дождь” використав слово “підірвали” замість “розбомбили”. “Здається, це дрібниця. Але вона повністю змінює зміст події. Адже бомби на театр летіли зовні. А підрив можна було здійснити зсередини. Таким чином свідомо чи ні журналісти телекомпанії підтримували російський міф про бойовиків, що зачинилися у будівлі”, - каже Сергій Гайдай.

На думку політтехнолога, адміністратор сторінки полінувався знайти справжнє фото з місця трагедії та використав згенероване. Але розміщуючи як ілюстрацію до реальної трагедії нереальну дитину на сторінці Верховної Ради, комунікаційник дає ворогам можливість розповідати, що страшні кадри з Бучі - це теж робота нейромереж, а не реальність. 

“Це дуже схоже на кейс Арестовича. Його слова про ракету ППО дають можливість російським пропагандистам казати, що вони б’ють виключно по військовим об’єктам та звинувачувати у загибелі українсців ЗСУ”, - каже Сергій Гайдай.

На його думку, комунікаційникам Верховної Ради варто визнати помилку та надалі ставитись до інформаційної роботи, особливо пов’язаною з людськими емоціями та трагедією, більш професійно, не припускаючи інформаційну недбалість.

Чого чекати від штучного інтелекту в майбутньому?

Олександра Пахольчук підкреслює, що штучний інтелект створений насамперед людиною, і він поки що дуже далекий від людського мозку і не здатний виконувати справді творчі завдання. Він не здатний замінити, повністю дати те, що дасть художник своєю творчістю. Тому художники, які створюють мистецтво - будуть цінуватися ще вище.

Разом з цим мисткиня вважає використання високих технологій головним трендом 2023, який змінить наше майбутнє. “Нам всім треба переставати бути посередніми, та використовувати машину у своїх цілях, а не боротися з нею, тому що це відкриває горизонти, які ми собі навіть не уявляли”, - каже вона.

Ганна Збаранська підкреслює, що якість контенту, який буде генерувати штучний інтелект, зростатиме. Людям доведеться винаходити інструменти розрізнення реальної та згенерованої інформації. Це буде непросто, адже поки що у людства не було такого досвіду.

Малюнок, який журналістка Інформатора створила за допомогою штучного інтелекту за мотивами гімну України та інструкцію створення ваших власних картин, ви знайдете тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.